Китайське попередження: як російська пропаганда намагається дискредитувати українсько-китайський діалог щодо сталого миру в Україні

23–25 липня 2024 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебуває з візитом у Китаї на запрошення міністра закордонних справ Китайської Народної Республіки Ван Ї. Український урядовець зустрівся зі своїм китайським колегою в Гуанчжоу 24 липня. Це перший візит Дмитра Кулеби до КНР від початку повномасштабного вторгнення Росії. Переговори тривали понад три години — довше, ніж було заплановано. Головною темою обговорень є пошук шляхів припинення російської агресії та можливої ролі Китаю у досягненні сталого та справедливого миру, повідомило українське МЗС.

«Російська агресія зруйнувала мир і загальмувала розвиток, а кожен новий день війни означає нові порушення гуманності та подальшу ерозію справедливості. Тому потрібно завершити війну проти нашої держави, відновити мир і прискорити відновлення України», — сказав Дмитро Кулеба під час зустрічі з китайським колегою.

Джерело: Facebook сторінка речника міністра МЗС України Георгія Тихого

Міністр поінформував китайську сторону прорезультати Саміту миру в Швейцарії та розʼяснив логіку подальших кроків у впровадженні української Формули миру, йдеться у повідомленні МЗС України. Пекін не брав участі в мирній конференції в Швейцарії, де близько сотні держав і міжнародних організацій домовлялися про сталий мир в Україні, проте українська сторона розраховує на його залученість у наступному мирному саміті, куди планували запросити й Росію.

• Читайте також:«Голуби миру» та «швейцарська підробка»: як Росія намагається знецінити Глобальний саміт миру

Під час зустрічі Міністр Кулеба сказав, що Україна готова вести переговори з російською стороною на певному етапі, коли Росія буде готова вести їх доброчесно, але пояснив, що наразі такої готовності з російського боку не спостерігається.

«Поїздка Кулеби — передвісник капітуляції»

Російська сторона намагалася всіляко знецінити візит і слова Кулеби та подати їх у вигідному для Москви світлі. Прессекретар Путіна Пєсков прокоментував, що Росія ніколи не відмовлялася від переговорів і «завжди була відкрита до них». Це, мовляв, Київ категорично відкидав діалог із Москвою, особливо після оголошення про «включення» Херсонщини, Запоріжжя, Луганщини та Донеччини до складу Росії. «Сам посил [про перемовини між Україною та Росією], можна сказати, йде в унісон з нашою позицією», — сказав Пєсков.

За два дні до цього він уже вдавався до «примирливої» риторики: «розмова в тій чи тій тональності про діалог набагато краща, ніж розмова про намір воювати до останнього українця». Таким чином Кремль намагається подати ситуацію як таку, що Київ цією поїздкою уже пішов на поступки Росії, відмовившись від своєї попередньої категоричності та безкомпромісності. Україна регулярно наполягала на завершенню війни дипломатичним шляхом, зокрема кілька днів тому президент Зеленський сказав, що «якщо тиснути на Росію, то можна домовитися про врегулювання і дипломатичне». Тож рішення РНБО про неможливість проведення переговорів із Путіним — це відповідь на його ультимативну і агресивну позицію та вимоги капітуляції України.

Ця маніпуляція простежувалася у низці пропагандистських джерел і телеграм-каналів.

Одним із повторюваних маніпуляційних вкидів було те, що ця поїздка — нібито знак відчаю на фоні несприятливої для ЗСУ ситуації на фронті. «На фоні провалів ЗСУ Зеленський змінив власну “формулу миру”. Українці поступово намагаються змиритися з поразкою в конфлікті з Росією», — йшлося в одному з прокремлівських видань. «Риторика Кулеби в Китаї максимально мирна… Тему з “перемогти на полі бою”, з “лопатами проти ворога” — закрито», — писали пропагандисти в анонімному телеграм-каналі на 416 тис. підписників. Інший телеграм-канал із більш ніж півмільйонною аудиторією, тріумфував: «Попри всі бравурні заяви, справи у Салорейху (зневажлива назва України — «ДМ») і справді йдуть дуже не дуже, і в Києві справді хочуть спробувати виторгувати у Росії принаймні паузу у військових діях».

Слідуючи хибній логіці пропагандистів про те, що готовність України до переговорів є буцімто ознакою її слабкості, регулярні коментарі Кремля про них  насправді виказують слабкість самої Москви.

Також пропагандисти іронізували над одночасними намірами України шукати військові та дипломатичні шляхи закінчення війни. За їхньою версією, бажання вийти на кордони 1991 року та переговори з Росією буцімто є ознакою дисонансу чи «розсинхронізації»: «Кулеба під час свого візиту до Китаю заявив, що Київ готовий до переговорів із Москвою… У Сирського, нагадаємо, є план (щоправда, секретний), як вийти на кордони 1991 року. Розсинхронізація» (з телеграм-каналу на 61 тисячу підписників). У такий спосіб агітпроп намагається хибно протиставити жорстку та м’яку силу України як взаємозаперечні.

• Читайте також:Сі, Лула, Ердоган та інші «миротворці»: як російська пропаганда маніпулює закінченням війни та знецінює українську «формулу миру»

Один із так званих z-блогерів (735 тис. підписників у телеграмі) поставив під сумнів щирість намірів України щодо ведення мирних переговорів: «Київ готовий вести переговори з російською стороною, заявив Кулеба у розмові з главою МЗС КНР. От коли в заявах будуть слова “благає”, “повна” та “беззаперечна”, ось тоді має сенс звертати на це увагу». Подібна риторика вкотре демонструє істинні наміри Москви — не створення конструктивного діалогу (прагнення до якого вони декларують), а примус Києва «благати» про помилування та погодитися на «беззаперечну» капітуляцію.

А в одному з державних медіа Росії висловили версію, що Україна вдається до примирливої риторики заради грошей — сподівається отримати від Пекіна додаткове фінансування: «Заяви глави українського МЗС Дмитра Кулеби у Китаї про готовність Києва до переговорів із Росією є спробою сподобатися Пекіну, щоб спробувати отримати додаткове фінансування».

• Читайте також:«Кім направить війська та зброю на допомогу Росії; Китай благословляє»: кремлеграм — про візит Путіна до Пхеньяна

Що означає візит міністра Кулеби до Китаю

Як йшлося в офіційному повідомленні МЗС України, Київ готовий до переговорів «на певному етапі», але поки що готовності Москви до «доброчесного» діалогу не простежується. Як повідомив службі BBC Україна речник МЗС Георгій Тихий, російські медіа перекрутили слова очільника українського МЗС. Тож інтерпретації, що поїздка Кулеби — передвісник негайної мирової на умовах Москви, це,  серед іншого, намагання негативно налаштувати українців до висловленої на зустрічі з Ван Ї позиції міністра Кулеби (адже, за даними КМІС, більшість українців виступає проти переговорів із Росією на її умовах).

Офіційний Пекін також коментує, що немає відповідних умов для конструктивного діалогу. «Останнім часом як Україна, так і Росія надіслали різною мірою сигнали про те, що вони готові до переговорів. Хоча умови та час ще не назріли, ми підтримуємо всі зусилля, які сприяють миру, і готові продовжувати відігравати конструктивну роль у припиненні вогню, війни та відновлення мирних переговорів», — йдеться в повідомленні МЗС Китаю.

Останні озвучені Росією вимоги Путіна — так званий «херсонсько-запорізький ультиматум» (територіальні поступки, відмова від членства у НАТО, зменшення армії та відмова від західної військової підтримки) — не видаються реалістичним і не влаштовує ані Україну, ані її західних союзників.

• Читайте також:Далі буде лише гірше: як Росія залякує Україну та Захід «мирними» ультиматумами

Китай говорить про свій нейтралітет у питаннях російсько-української війни, проте постачає Росії компоненти для виготовлення крилатих ракет і безпілотників, а також оптику для танків і бронетехніки, що дозволяє Москві нарощувати оборонне виробництво у війні проти України. Тож запрошення українського міністра до Гуанчжоу — це, очевидно, намагання, щоб Китай не сприймали як прихильний винятково до Росії.

У питаннях посередництва Китай має доволі унікальну позицію, адже президент Сі Цзіньпін має хороші стосунки з Путіним. До того ж Пекін є орієнтиром для багатьох країн Глобального півдня; у своїй зовнішній політиці вони багато в чому орієнтуються на Китай. Тож Китай міг би зіграти роль миротворця, який підштовхнув би Росію до конструктивних (а не декларативних та ультимативних) переговорів з Україною, і також міг би зробити частину країн Глобального півдня більш сприйнятливими до голосу української сторони, а не лише російської. Тому агітпроп превентивно намагається подати мету візиту як «дипломатичну чолобитну» міністра Кулеби, а не як спробу стимулювати  потенційний крок Китаю вплинути на Москву знизити апетити.

• Читайте також:Ялта-3, фінляндизація, корейський сценарій. Чи Путін насправді готовий обговорювати щось, окрім плану капітуляції України

Фото: МЗС України