Економічне бронювання від мобілізації: що чекає на штатних працівників і ФОПів

У Раді продовжують розробляти зміни до механізму бронювання працівників. У законопроєкті про економічне бронювання може зʼявитися категорія "економічної мобілізації". За словами нардепа Дмитра Наталухи, це дасть змогу підприємствам бронювати працівників, надаючи безкоштовні послуги військовослужбовцям. Він також розповів, що ухвалення закону про економічне бронювання є критичним для України під час воєнного стану.

Фокус запитав експертів, що саме економічне бронювання означатиме для українців.

Чотири варіанти законопроєктів про економічне бронювання працівників: що пропонують депутати

Перший законопроєкт (№11331), який передбачає можливість такого бронювання, подав голова економічного комітету Дмитро Наталуха. Він пропонує бронювання працівників за умови сплати роботодавцем підвищеного військового збору у 20 400 грн на місяць.

Інші два документи, які теж створені за участі Дмитра Наталухи, — проєкт №11331-1 та №11331-2 — теж із червня 2024 року перебувають на розгляді у Верховній Раді.

Важливо Бронювання — тільки для багатих. Чи будуть в Украіні бронювати залежно від рівня зарплати

У проєкті №11331-1 за критерій бронювання взято розмір зарплатні не менш як 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Зараз він — 3 028 грн, тобто мінімальний зарплатний поріг для броні становитиме 36 336 грн на місяць.

А законопроєкт №11331-2 поєднує в собі можливості бронювання як за критерієм зарплатні працівника, що бронюється, у понад 36 тис. грн, так і підвищеного військового збору у понад 20 тис., які можуть сплачувати зареєстровані не пізніше ніж за 6 місяців до набрання чинності закону ФОПи. Також ідеться і про дохід фізичних осіб. Він має бути не меншим за трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних (тобто понад 61 200 грн).

28 червня Верховна Рада зареєструвала і законопроєкт №11332-2, що передбачає економічне бронювання для ФОПів. Основними положеннями проєкту, зокрема є сплата підприємством щомісячного збору за кожного заброньованого військовозобов'язаного працівника по 20 400 грн, підтвердження господарської діяльності протягом попереднього річного звіту. Водночас умовами також є тривала діяльність ФОП (початок до 2024 року), дохід становить не менше від триразового збору за бронювання (61 200 грн). Якщо ФОП відповідає двом останнім вимогам, він може бронювати як себе, так і своїх працівників.

Дискусійне питання: навіщо давати відстрочку від мобілізації за гроші

Від початку 2024 року тема економічного бронювання обговорюється як у Раді, так і експертних колах економістів, бізнесменів і політиків.

Критики кажуть, що це легалізує "відкуп" від мобілізації, а воюватимуть "бідні".

Економісти вважають, що лише за допомогою економічного бронювання країна зможе забезпечити об'єм мобілізації під час війни. А у бізнес-колах на тлі катастрофічного браку кадрів (за різними оцінками, до третини від довоєнної кількості працездатних) через мобілізацію та виїзд працівників за кордон, ідею економічного бронювання переважно підтримують.

Як розповів Фокусу економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, Україна фінансує свої оборонні видатки виключно із власного бюджету.

"Сьогодні, навіть без урахування потреб мобілізації, нам не вистачає 5 млрд доларів у бюджеті. Потреби нової мобілізації будуть синонімом потреби в додаткових грошах… Нині в нас волонтерський рух перебирає на себе ті функції, які держава має виконувати за наші з вами податки. Зараз усі збирають донати на конкретні підрозділи, дрони, машини тощо. Чому? Тому що держава не забезпечує", — каже Пендзин.

За розрахунками автора усіх трьох законопроєктів про економічне бронювання Дмитра Наталухи, нововведення може принести до бюджету від 200 до 320 млрд грн. Саме ці кошти мають піти на фінансування оборони, зокрема й забезпечити додаткову мобілізацію.

Бронювання штатних працівників, ФОПів і неплатників податків: як і кому надаватимуть відстрочку від призову

Економічні експерти мають різні думки щодо користі від економічного бронювання, проте здебільшого погоджуються, що внесення певної суми підприємством за стратегічно важливого працівника є прийнятним варіантом економічного бронювання в Україні під час війни.

"Запропоновано декілька варіантів: бронювання, коли за найманого працівника вносять щомісячну фіксовану суму (22 тис. грн), тож такий працівник автоматично вважається заброньованим; коли у разі зарплатні від 36 тис. грн, або ФОП із відповідними доходами теж може претендувати на бронювання. Я особисто вважаю, що розумніший варіант — внесення певної суми за працівника. Тут ідеться саме про те, що цей працівник дуже багато важить для певного підприємства і від нього дійсно критично залежить робота цього підприємства. Це додаткові гроші до бюджету, бо ця сума сплачується на додачу до тих податків, які передбачені із зарплати", — розповів Фокусу старший економіст CASE Ukraine, спеціаліст Економічної експертної платформи Володимир Дубровський.

Щодо фізичних осіб-підприємців (ФОП), за них теж вноситимуть додаткові гроші за бронювання. Наразі законодавство України не передбачає бронювання ФОПів, про що Фокус писав нещодавно детально.

А ось модель бронювання осіб із високими зарплатами експерт критикує.

"Вочевидь цей варіант стимулюватиме детінізацію зарплат. До того ж, насправді ми не знаємо, чи будуть заброньовані найцінніші працівники. Адже, якщо це просто високооплачуваний працівник, некритичний для підприємства, то така модель бронювання не буде рятувати економіку України так само, як у першому варіанті", — зауважив Дубровський.

Важливо Економічне бронювання. Чи можуть ФОПи забронювати себе та працівників – юристи відповіли

Тим часом, на думку Олександра Камші, адвоката, керівника Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", у контексті пропозиції бронювати залежно від рівня доходу працівника варто згадати положення ст. 24 Конституції України, яке передбачає, що "не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками". "Гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу в забезпеченні їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.З огляду на запропонований механізм бронювання, такі майнові обмеження цілком можна вважати створенням певних привілеїв саме за майновим станом певної особи (заброньованого) та його роботодавця. Зрозуміло, що для цілей економіки буде вигідно запровадити такий режим бронювання, адже це сприятиме додатковим надходженням до бюджету, проте це не означає, що економічна доцільність може посягати на основоположні принципи рівності всіх осіб перед законом", — зауважив у коментарі Фокусу Олександр Камша.

Чи виведе економічне бронювання із тіні неплатників податків

На думку Олега Пендзина, економічне бронювання допоможе вивести назовні тіньовий бізнес, частка якого в Україні становить 40%.

"Не може сьогодні громадянське суспільство перебирати на себе функцію держави. Якщо воно так робить, це є прямою ознакою того, що держава не виконує покладених на неї функцій. А не виконує вона їх тому, що не має грошей. А чому не має грошей? А тому, що в нас 60% української економіки працює легально, а 40% — тієї, що працює нелегально. Щороку тіньовий сектор у нас не платить у держбюджет 700-800 млрд грн. Це те, чого не вистачає на сьогодні безпеці й обороні. І замість того, щоби шукати можливості, зокрема й за допомогою економічного бронювання, посилити роботу легального бізнесу, ми шукаємо, як обкласти додатковими податками фізичних осіб", — вважає Пендзин.

Із ним погоджується Володимир Дубровський, проте не береться передбачати масштаби виведення назовні тіньового бізнесу внаслідок ухвалення проєкту про економічне бронювання.

"Зазвичай ключові працівники, від яких залежить робота підприємства, і так працевлаштовані. Офіційне оформлення потрібно роботодавцю для того, щоби він міг контролювати свої співробітників, щоби вони несли відповідальність, серед іншого й матеріальну. А для того, щоб закріпити такого цінного працівника, варто відшкодувати гроші на податки. Я не вважаю, що спостерігатиметься великий ефект саме із виведення із тіні, але головна мета не в цьому, а в тому, щоби за скорочення кількості працівників не зачепити тих критично важливих співробітників, на яких тримається бізнес, а це можна зробити тільки через такий механізм. А якщо йдеться про ФОПів, то там ще важче. Сам себе подаєш на бронювання, тож вважаєш, що є критичним для свого бізнесу, але чи є твій бізнес критично важливим для країни, це вже питання", — пояснив експерт.