Головкому Сирському – 59 років: яким він бачить фінал війни в Україні та чому його батьки досі живуть у Росії

У п’ятницю, 26 липня, головнокомандувачу Збройних сил України Олександру Сирському виповнилося 59 років. Із початку російської агресії на сході він керував найскладнішими операціями українських військ, а ЗСУ очолив трохи менш як пів року тому.

Нещодавно воєначальник заявив, що Сили оборони України зроблять усе можливе для повернення до кордонів 1991 року, також вказував, що українцям потрібно для перемоги. OBOZ.UA вирішив нагадати головні факти з військової кар'єри генерал-полковника, батьки й брат якого нині мешкають у країні-агресорі РФ.

Основне з біографії Сирського

Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селищі Новинки Володимирської області Росії (тоді СРСР) у родині військовослужбовця. В 70-х роках його батька перевели на службу в тодішню УРСР. Школу майбутній генерал закінчив у Харкові.

Першу військову освіту він здобув у Московському загальновійськовому командному училищі. Згодом навчався в Академії ЗСУ (оперативно-тактичний рівень) та Національному університеті оборони України (оперативно-стратегічний рівень). Обидва виші закінчив із відзнакою.

Службу Сирський починав у званні командира взводу мотострілецької дивізії в місті Лубни на Полтавщині. У 1990-х роках командував полком 6-ї дивізії Нацгвардії в Чугуєві. На почату 2000-х був командувачем 72-ї механізованої бригади ЗСУ в Білій Церкві. У 2013-му обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ, відповідав за співпрацю з НАТО.

На початку російської агресії на сході України в 2014 році Олександр Сирський очолив штаб АТО, потім його призначили командувачем Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. З 2017-го він уже командував АТО, яку згодом було переформатовано в Операцію об'єднаних сил (ООС).

У 2019 році Сирський став командувачем Сухопутних військ ЗСУ, на цій посаді він зустрів повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Має військове звання генерал-полковника (з серпня 2020-го). Нагороджений орденом "Золота зірка" з присвоєнням звання Героя України у березні 2022 року за успішну оборону Київщини від російських військ.

Інформації про особисте життя воєначальника небагато. Відомо, що він одружений із Тамарою Харченко, яка працює в Державній фіскальній службі. Подружжя має двох синів – Олександра й Антона. Сам генерал у кількох інтерв'ю розповідав, що він дуже мало спить. В рідкі години відпочинку читає книжки з історії та філософії. Крім цього, любить ходити в спортзал.

Призначення головнокомандувачем ЗСУ

Олександр Сирський завжди був непублічним генералом. Із 8 лютого 2024 року він замінив на посаді головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Цьому передувало кілька місяців напружених дискусій у владі та суспільстві.

У першій заяві на посаді наголосив на важливості чіткого й детального планування дій усіх органів військового управління, налагодження логістики для раціонального та швидкого розподілу озброєнь. На його думку, основним завданням є постійне удосконалення методів ведення бойових дій та запровадження нових технічних рішень.

Одним із перших його рішень як головкома був вихід українських підрозділів із Авдіївки. Він зазначив, що це дозволило уникнути оточення і зберегти життя військових. Але негативну роль відіграла недостатня кількість боєприпасів для артилерії. Саме це не дозволило вести ефективну контрбатарейну боротьбу. Однак, за словами Сирського, під час боїв за місто російські війська зазнали колосальних втрат – понад 47 тисяч осіб.

Через кілька днів після призначення новий головком зауважив, що Сили оборони перейшли у новий етап ведення війни проти РФ, метою якого є виснаження ворога. Водночас додав, що мета України залишається незмінною – вихід на державні кордони.

Сирський регулярно відвідує передові позиції українських захисників, щоб на місці проаналізувати тактику боїв, визначити проблемні питання та підтримати бійців.

Колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес раніше високо оцінив призначення Сирського на найвищу військову керівну посаду в Україні, стверджуючи, що в ролі головкома він "став сумною новиною для росіян".

Чому батьки Сирського досі живуть у Росії

У дитинстві Олександр Сирський мешкав із родиною за п’ть км від села Новинки Володимирської області РФ – у військовому гарнізоні "Костерьово-1". Там служив його батько Станіслав, який був кадровим військовим радянської армії.

Свого часу військове містечко було засекречене. Нині воно вважається недіючим, однак журналісти "Радіо Свобода", які знімали про це сюжет, помітили там чимало військових автомобілів та людей у камуфляжі на цивільних авто. Школу ж, де починав навчання Сирський, росіяни назвали іменем одного з окупантів, ліквідованих на початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну.

За словами розслідувачів, в 1970 роках Станіслава Сирського відправили служити в Україну й із собою він забрав родину. Тож шкільне навчання Олександр Сирський закінчував вже в Харкові.

А ось його молодший брат, якому нині 50 років, а також їхні батьки, які вже перетнули 80-річний рубіж, досі живуть у спальному районі міста Владимир, у звичайній панельці. Брат працює у місцевому супермаркеті охоронцем. Він стверджував, що з ріднею у РФ його старший брат зв'язок не підтримує. Батьки ж, за повідомленнями росЗМІ, про його призначення дізналися лише з новин.

Сусіди рідні Сирського припустили, мовляв, літньому подружжю "соромно" за такого сина. Росіяни також впевнені, що головком ЗСУ, який вважає Харків своїм рідним містом і вся військова служба якого пов'язана з Україною, "обрав нехорошу сторону".

Що говорив про деокупацію Криму й повернення кордонів 1991 року

Головнокомандувач ЗСУ нещодавно заявив, що Сили оборони зроблять усе можливе для повернення до кордонів 1991 року. В інтерв’ю британській газеті The Guardian Сирський розповідав про ефективну роботу морських дронів, які потопили близько третини Чорноморського військово-морського флоту РФ.

Він уточнив, що ключова ціль цієї роботи захисників – знищити Керченський міст, автомобільний та залізничний перехід, що з'єднує тимчасово окупований півострів із Росією. Щоправда, відмовився повідомити, коли це може відбутися.

За його словами, у Києва був реалістичний план деокупації Криму, але він є військовою таємницею.

"Це реалістично. Звісно, це велика військова таємниця. Ми зробимо все можливе, щоб досягти міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ми маємо перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають", – сказав генерал-полковник.

Як бачить завершення війни й що для цього потрібно

Головком ЗСУ запевнив, що Україна може завершити війну з Росією лише повністю відновивши територіальну цілісність. Він наголосив: для цього весь український народ має згуртуватися навколо спільної мети – перемоги.

Тому що не завжди є допомога ззовні, тож нам треба нарощувати обсяги власного озброєння. Цей процес уже запущено. Ми повинні розраховувати насамперед на свої сили", – підсумував Сирський.

Як повідомляв OBOZ.UA, за словами головкома ЗСУ, українська армія продовжить змінюватися і розвиватися попри повномасштабну війну. Головним завданням Сирський назвав – зробити більш ефективною систему командування військами та виключити дублювання функцій.