Тікток поширює пропаганду, але допомагає українцям на ТОТ

За інформацією про медіаспоживання від «Опори», тікток для отримання новин використовує понад чверть українців — 26,8%. Поки увага українських медіаекспертів спрямована на загрози телеграму, китайська платформа охоплює все більшу аудиторію і, на відміну від телеграму, залишається малодослідженою. Одне з таких досліджень тіктоку, зокрема про те, як алгоритми платформи просувають ворожі наративи, ігноруючи інтереси користувачів, зробив «Детектор медіа» разом із LetsData.

Видання Texty.org.ua та Громадянська мережа «Опора» провели публічну дискусію «Алгоритми й політики тіктоку на стороні російської пропаганди. Перевіряємо», під час якої обговорили, з якими труднощами в дослідженнях тіктоку стикаються українські аналітики та як його алгоритми сприяють поширенню дезінформації.

Участь в обговоренні взяли керівниця проєкту дослідження дезінформації в Texty.org.ua Юлія Дукач і фахівчиня з моніторингу соцмереж громадянської мережі «Опора» Ольга Снопок, також під час заходу до дискусії приєдналися представниця ГО «Освітній центр комунікацій» Олена Мельникова-Курганова та співзасновниця агенції SEOforMedia Наталія Судакова. Під час дискусії Юлія Дукач презентувала результати дослідження «Пастка алгоритмів тіктоку: хочеш віруситися — роби контент про ТЦК».

За її словами, в українському публічному просторі тема російської дезінформації дуже актуалізована та експерти у сфері медіа звикли бачити основною інформаційною загрозою російський телеграм. Водночас існує тікток, який надає російським дезінформаторам і пропаганді не менший прихисток. «Тікток все ще залишається дуже мало розвіданою територією з точки зору наших розслідувань, аналітики та протидії дезінформації, — каже Юлія Дукач. — Тікток — це алгоритмічна соціальна мережа. Він сильно відрізняється від будь-яких інших платформ, які також працюють з короткими відеоформатами, на кшталт шортсів ютубу чи фейсбуку, тим, що в тіктоку набагато легше завіруситись. Це означає, що будь-який користувач, який щойно зареєструвався на платформі, навіть коли він публікує своє перше відео і не має жодного підписника, у нього з'являються перші перегляди, бо тікток тестує його матеріал на інших юзерах і пропонує їх подивитись. Якщо ці відео стають популярними і їх додивляються до кінця, то відповідно популярність цього користувача дуже швидко зростає».

За словами експертки, саме в цьому й полягає небезпека платформи, адже якщо контент достатньо маніпулятивний, то на велику аудиторію можуть розходитись і новостворені профілі. Темам, із якими працює російська дезінформація, доволі легко завіруситись, бо російська пропаганда б'є по найболючіших питаннях: корупція, електроенергія, мобілізація тощо.

Згідно з дослідженням Texty.org.ua, у червні в українському тіктоку відео з хештегом #ТЦК набрали 470 млн переглядів (3 млрд за весь час). Тоді ж упродовж місяця опублікували 13 тис. постів із цим хештегом (62 тис. за весь час). #ТЦК став першим за популярністю хештегом у категорії «Новини і розваги». І, за словами Юлії Дукач, на нього дедалі частіше можна натрапити на сторінках тіктокерів, які, здавалося б, до теми ТЦК та мобілізації не дотичні взагалі. 

Зі 100 відео, які тікток запропонував переглянути за хештегом #ТЦК, «Тексти» виокремили 91 унікального автора, порівняли кількість переглядів відео з цим хештегом до загалом середньої кількості переглядів на цих каналах. Дослідники побачили, що ці автори взагалі могли вести тікток про рибалку або про розведення собак і набирали не більше декількох тисяч переглядів, проте відео з #ТЦК розходилися на мільйонну аудиторію.

Юлія Дукач каже, що тікток сам по собі займає нейтральну позицію щодо контенту, мовляв, це просто їхні алгоритми і платформа зовсім не відповідає за наслідки їхньої роботи. Проте, на відміну від інших платформ, тікток блокує анонімні акаунти. «Росія створює тисячі ботів і профілів, які поширюють постановочні або згенеровані штучним інтелектом відео. Тікток заявив, що на початку цього року було заблоковано близько 3 тисяч неавтентичних юзерів, які брали участь у якихось неетичних та інформаційних компаніях. Але після блокування створюються нові юзери, які можуть на емоційному контенті віруститися з нуля дуже швидко. Ми це бачили, коли чисто випадково натрапили на велику ферму профілів, які просто викладали перепакований вкрадений контент відомих ютуб-блогерів. Там було 299 акаунтів, всі були однаково оформлені та мали однаковий опис профілю. Зокрема, там була маріупольська блогерка, яка поширювала імперську пропаганду та конспірологію. Але платформа нічого не блокує в разі порушень авторського права і за пів року існування цієї ферми остання отримала 10 млн вподобайок і ще більше мільйонів переглядів», — пояснює експертка. 

Тож у тіктоку, за словами Юлії Дукач, дуже легко створювати неавторський, крадений і часто фейковий контент, при цьому платформа дуже рідко на такий контент реагує. Дукач каже, що якщо раніше серед соцмереж були так звані «три Т»: телеграм, тікток і твітер, які дуже погано протидіють російській дезінформації, то наразі тікток після певного судового тиску в США почав активніше протидіяти інформаційним впливам через свою платформу. З 23 травня тікток маркує усі канали, які контролюються урядом. Відтепер всі канали, які мають подібне маркування, не будуть потрапляти в рекомендації для користувачів за межами цих країн. Наприклад, іспаномовний канал російського Russia Today у тіктоку не має потрапляти в рекомендації іспаномовної аудиторії, а тільки в разі підписки на канал. Окрім того, цієї весни Центр протидії дезінформації повідомлявпро початок співпраці з тіктоком.

Після таких змін у політиці в майже 20 російських каналів, зокрема RT, «Спутник», «РИА Новости» тощо, значно зменшилась середня кількість переглядів. Ще вплинуло те, що українська аудиторія не може дивитися ці тікток-канали без VPN у межах України. «Якщо ці канали випадають з рекомендацій, то вони більше не вірусяться так добре, як до цього. Це крихта оптимізму, що буквально одним рішенням, однієї політикою ці канали втратили мільйони переглядів за межами Росії, і навіть за межами Європи. Єдина проблема в тому, що блокування поширюється лише на безпосередньо марковані канали, але не на головних редакторів цих медіа. Таким чином, та ж Маргарита Симоньян не має жодних обмежень», — каже авторка дослідження.

Інфографіка Texty.org.ua щодо зниження переглядів російських тікток-каналів

На думку Дукач, такі зміни в політиці тіктоку все ж є позитивними зрушеннями, але ті ж алгоритми дають можливість працювати російський дезінформації приховано. Вплив офіційних російських медіа в Україні залишається мінімальним, натомість активізується величезна кількість неавтентичних профілів і акаунтів, які поширюють російські наративи про відключення електроенергії, її про продаж за кордон, про ТЦК тощо. І тут політики тіктоку залишаються безсилі.

Річ у тім, що дослідити контент тіктоку і його вплив в Україні загалом дуже складно. «З кількісним підходом дуже складно, тому що у тіктоку є свій API (інтерфейс програмування застосунків. — "ДМ"), є можливість офіційно вивантажувати велику кількість даних із платформи, але цей API створювався від самого початку для Сполучених Штатів Америки у відповідь на тиск стосовно непрозорості платформи для досліджень. І станом на сьогодні АРІ тіктоку для розробників і дослідників доступний для країн європейської зони та США. Але, крім цього, тікток ставить чимало вимог до цих організацій, починаючи від розкриття джерел фінансування, закінчуючи наданням чіткого проєкту дослідження», — каже Юлія.

Тобто, для того щоб провести те чи інше дослідження, треба отримати дозвіл на виконання аналізу даних тіктоку. Тому українським аналітикам доводиться отримувати ці дані нелегально через інші програми. На відміну від телеграму, в тіктоку неможливо оцінити рівень впливу за кількістю підписників, бо користувачі здебільшого використовують саме рекомендації платформи. Таким чином дослідники ніколи не знають, який контент споживають інші користувачі за межами власної інформаційної бульбашки у тіктоку. За словами Юлії Дукач, навіть якщо перебуваєш на території ЄС, процес подачі заявки на отримання даних від тіктоку максимально ускладнений.

З цим погодилася експертка з моніторингу соцмереж громадянської мережі «Опора» Ольга Снопок. Вона розповіла, що «Опора» намагалася тестувати свою методологію аналізу тіктоку, але знову ж таки звернулася до нелегального завантаження даних. «Ми хотіли дослідити тікток-простір на тимчасово окупованих територіях України. Але дуже велика проблема полягає в тому, що ти не можеш пофільтрувати дані. Можна використовувати хештеги в якості фільтрів, але по даті це зробити дуже важко. Ми змогли це зробити лише заднім числом. Також незрозуміло, коли був таргетований пошук у тіктоку, чи це потрапляють найпопулярніші відео, чи це відео з певним хештегом. З цим теж виходить розбиратися тільки заднім числом, але це не можна зробити перед тим, як завантажувати дані», — каже Ольга.

За її словами, блокування певних офіційних акаунтів, на чому зосереджується тікток у своїй політиці, абсолютно не означає, що їхнього контенту на платформі не існує. Наприклад, із даних на тимчасово окупованих територіях дослідники «Опори» знайшли мінімум 15 анонімних тікток-акаунтів, які розповсюджували відео проросійського пропагандистаЮрія Подоляки. Ці канали дуже активно працюють, публікують контент щодня і збирають мільйони переглядів.

Алгоритмічний пошук контенту дає користувачу не те, що є популярним на платформі, а те, що, як вважає сама платформа, має сподобатися користувачу. Тому щоб вийти на найбільш пропагандистський контент, аналітикам треба створювати спеціальний профіль, який би «цікавився» таким контентом, який не можна побачити з іншого профілю. З точки зору методології, її чистоти і прозорості, це буде не дослідженням, а спостереженням.

Юлія Дукач додала, що при таких умовах, навіть коли тікток запевняє, що блокував якісь акаунти, перевірити це немає можливості. Тобто підтвердити, що з території України зайти на умовний канал «РИА Новости» неможливо, можна, але щоби впевнитись, що їхні відео не потрапляють у рекомендації, — треба створювати сотні ботів, які б цікавились таким контентом.

Співзасновниця агенції SEOforMedia Наталія Судакова розповіла, що попри всі складнощі з дослідженням тіктоку як платформи, він може бути єдиним джерелом інформації, зокрема в Білорусі: «Для наших колег із Білорусі, які працюють за межами України, тікток став фактично єдиним головним способом достукатися до своєї аудиторії. Більшість заблокованих білоруських медіа, у яких зараз попадали сайти через нові блокування в межах країни, залишають ці сайти фактично без будь-яких шансів отримати трафік, в тому числі з гуглу. Вони зараз всі пішли в тікток і збирають дуже великі перегляди. Зараз цим шляхом тільки починають йти українські медіа з прифронтових та окупованих територій. Створюючи свої канали, вони намагаються випереджати і доносити нашу інформацію на ТОТ. Так само ми працюємо з Google Discover. Ми побачили по аналітиці медіа з прифронтових і окупованих територій, що високий відсоток трафіку з Росії, але він не з Росії. Він так рахується в аналітиці, але він з окупованих територій. Наприклад, у Криму люди більше люблять проукраїнські фільми, серіали та книжки, а прифронтові, то там, звісно, люди більше цікавляться соціальними темами, виплатами пенсій, матеріальної допомоги, новинами тощо. Тож можна працювати з діскавером, як і з тіктоком за принципом залітання в рекомендації і потрапляння в телефони. Таким чином ми достукаємося до людей в окупації. Мені здається, що в цьому ми не допрацьовуємо».

Представниця ГО «Освітній центр комунікацій» Олена Мельникова-Курганова підкреслила ще одну особливість тіктоку: його контент потрапляє в інші соцмережі й таким чином охоплює набагато ширшу аудиторію. Відео дуже легко завантажити й поширити у телеграмі чи іншій соцмережі, тому оцінити справжнє охоплення цього відео неможливо. Тож спираючись на дані одного тіктоку, не можна оцінювати вплив окремого відео. «Більш зріла аудиторія бачить у фейсбуку чи інстаграмі, що відео було створено у тіктоку, таким чином теж залучається до цієї платформи. Якщо аналізувати контент тіктоку з окупованих територій, то він теж потім поширюється у вконтакті, наприклад, у локальних групах.

Абсолютно погоджуюся, що нам треба виходити на нашу аудиторію на окупованих територіях через тікток. Нам писали люди з Криму, що вони не можуть читати наш фейсбук, бо треба користуватися VPN, та просять знайти альтернативну платформу», — розповіла Олена Мельникова-Курганова.

Ольга Снопок погодилася, що тікток — це давно не виключно молодіжна платформа: «34% молодих людей до 29 років користуються тіктоком, але водночас 30% користувачів віком від 70 років також говорять, що користуються тіктоком. За останній рік трохи присіла аудиторія від 30 до 39 років. Я думаю, що це пов’язано частково з тим, що люди середнього віку перестають довіряти тіктоку як джерелу новин».

Юлія Дукач додала, що тікток не має жодних змістовних обмежень. Якщо у ChatGPT або інших інструментах штучного інтелекту користувачі не можуть використовувати людиноненависницькі теми, то в тіктоку немає етичних рамок. Крім того, можна завантажувати відео без водяних знаків чи позначок про згенерованість ШІ. «Відео можна створити в тіктоку, а потім завантажити в телеграмі, де вже не буде ніякої політики модерації. Таке перетікання контенту з платформи на платформу теж є ще одним із викликів, який стоїть перед нами.

Я би щиро хотіла, щоб розмови про тікток ставали частішими і щоб він обговорювався не менше, ніж телеграм. Ми дійсно маємо говорити про його небезпеки, але паралельно обов'язково казати про ті можливості, які дає ця платформа», — підсумувала Юлія.