Чи стане Крим пустелею та як Росія випиває останню воду: експерт ошелешив прогнозом

Науковець розповів, про перспективи півдня України після підриву дамби Каховського водосховища.

Тимчасово окупований Росією Крим поступово перетворюється у напівпустелю. Таку версію висувають користувачі у соціальних мережах, обговорюючи разючі зміни на знімках півострову, які опубліковані на ресурсі DeepState.

ТСН.ua з’ясовував, чи дійсно водні ресурси суттєво зменшуються і Крим може перетворитися у напівпустелю.

Чи стане Крим напівпустелею?

Науковці кажуть, що на Крим звісно впливають глобальні зміни клімату, а також тиснуть важкі наслідки від окупації Росією. Також на довкілля півострову суттєво вплинув підрив росіянами дамби Каховського водосховища влітку 2023 року. Але експерти не погоджуються з тезою, що Крим може стати напівпустелею, через брак водних ресурсів.

За словами Олексія Василюка, голови правління ГО "Українська природоохоронна група", ще на початку 2000-х років науковці констатували, що на півдні України та у Криму відбуватимуться значні кліматичні зміни.

Поступово степова зона відсувається на північ, а зона напівпустелі, яка фіксувалася на півночі Криму та на півдні Херсонщини, розширюється відповідно до зміни клімату. 

"Клімат змінюється – і це факт. На півдні у нас вже тоді з’явилися напівпустельні види рослин, такі як маслинки та айлант. Але це зовсім не означає, що там з’являться бархани, чи ще щось, що притаманне для класичної пустелі. Просто клімат стає таким, що рослини, яких на півдні раніше не було, тепер там є, і вони себе добре почувають", – розповідає ТСН.ua Олексій Василюк, голова правління ГО "Українська природоохоронна група".

Зміна клімату та проблеми від зрошування

Він додає, що не помічати змін клімату, це все рівно що заховатися у 45-ти градусну спеку у квартирі з кондиціонером, та жити не помічаючи разючих змін на вулиці.

"Починаючи з 60-х років північ Криму та південь Херсонщини інтенсивного зрошувалася. Це робилося дуже нераціонально, що призвело до масштабного засолення територій, а зрошування водою з Каховського водосховища виявилося дуже шкідливим для природи. Адже зона найбільшого засолення ґрунтів повністю співпадає з зоною зрошення водою від Каховського водосховища", – запевняє еколог.

Олексій Василюк пояснює, що Каховське водосховище наповнювали річки степової зони, вода у яких була занадто мінералізована. З водосховища вона подавалася у відкритих каналах і велика її частина по дорозі на південь випаровувалася, а концентрація різноманітних домішок та солей непомірно зростала.

"Відомо, що у 2013 році до півострову доходила тільки половина води з Каховського водосховища, а далі по Криму, наприклад, до Керчі – взагалі незначна її кількість. До речі, мінералізація води продовжувалася і тоді, коли вона текла по території півострову на усій протяжності каналів. Але найбільша проблема була на відрізку від водосховища до початку Криму. Там вода ставала засоленою у понад два рази і відповідно це засолювало території і негативно впливало на довкілля", – розповідає науковець.

Засолення та загроза покинути територію

Олексій Василюк зауважує, що так не могло продовжуватися вічно. Та додає, якби ми так і надалі зрошували ці землі, то вже через 15-20 років людям довелося б остаточно покинути цю територію.

"Зараз деякі інтернет-ресурси підмітили, що північ Криму у минулі роки виглядала більш зеленіше ніж зараз, мовляв, територія без зрошування перетворюється у напівпустелю. Але на мою думку, це профанація, бо все залежить від того, коли були зроблені фото: у більш посушливі місяці, чи у менш посушливі. Якщо зробити ці знімки після затяжних дощів, то матимемо зовсім іншу картину. Саме тому робити з цього якісь висновки трохи некоректно", – каже Олексій Василюк.

Посушливий клімат та зарослі на полях

В той же час еколог погоджуюся, що без зрошення, рослинність на території Криму буде змінюватися – це стовідсотково.

"Враховуючи, що на півдні України і на півночі тимчасово окупованого Криму зараз зрошення ніякого немає, то відповідно є досить велика кількість занедбаних полів. У першу чергу через окупацію та військові дії. Але насправді, за останній рік, там нічого суттєво не змінилося, хоча клімат дійсно поступово стає більш посушливим та спекотним. А щодо рослинності, то її там, навпаки, стало більше. І це не засіяні чимось поля, а саме природна рослинність, яка повертається на покинуті поля, та частково рослинність, якої тут раніше не було", – пояснює Олексій Василюк.

Які є шанси для відновлення?

Експерт додає, для того, щоб отримати шанс для відновлення цих територій, потрібно відмовитися від зрошування земель радянським методом, бо саме він став причиною катастрофічного засолення територій.

"Звісно, що можна було б ще років 15 зрошувати ці території старими радянськими методами, а потім сказати, пробачайте, але більше на цих землях нічого неможна вирощувати. Тож після руйнування росіянами Каховського водосховища, не дивлячись на його жахливі наслідки, ми отримали певний шанс, щоб все ж таки змінити господарський устрій та економіку цього регіону", – зазначає Олексій Василюк.

Чому варто вивчити досвід окупантів

Експерт зауважує, що на початку повномасштабного вторгнення, росіяни одразу підірвали тимчасову дамбу на Північно-Кримському каналі, та пустили воду до Криму, бо її їм дійсно не вистачало.

"Але перед тим, був період у декілька років, коли в Криму зовсім не було води, яка б постачалася з Дніпра. І півострів якось виживав, а сільське господарство там не зупинилося, ланів не стало менше, навпаки, окупанти навіть нові порозорювали, знищуючи наш степ. Росіяни почали вирощувати на півострові інші культури, які менш вибагливіші. Перестали садити рис на півночі Криму, який зрошувався саме дніпровською водою", – зазначає експерт.

Тобто окупантам вдалося певним чином адаптували сільське господарство Криму, під те, що може рости у таких умовах.

"Я гадаю, що нам варто детально вивчити цей досвід, бо таку адаптацію до змін клімату нам теж доведеться проходити. Коли ми повернемось на південь України та до Криму, то отримаємо території, які будуть забрудненні, заміновані, але ж і буде чимало землі, де можна буде вести господарську діяльність. І це не означає, що нас чекатиме там щось апокаліпсичне. Якщо росіяни змогли там обходитися без води, то і ми зможемо", – зазначає Олексій Василюк.

Що потрібно буде змінити?

Експерт переконує, що нам потрібно буде змінювати підходи ведення господарської діяльності з урахуванням змін клімату.

"Раніше сільське господарство на півдні України ґрунтувалося виключно на вирощені зерна. Його продавали до інших країни за дешевою ціною. Наше зерно везли до Польщі, там ним відгодовували худобу, а потім ми йшли до супермаркету та купували дороге польське м'ясо і молоко, яке виростили на нашому дешевому зерні. То чому б нам не змінити цю ситуацію? У степах на півдні України та у Криму, ми можемо 10 місяців на рік випасти худобу, а отже забезпечувати себе доступними м’ясом та молоком. Це цілком реально та вигідно", – зауважує Олексій Василюк.

Експерт додає, що так чи інакше, нам будуть необхідні зміни, бо так як було раніше на півдні України вже не буде.

"Через терористичні дії РФ – Каховського водосховища вже немає. Навіть, якщо його будуть відбудовувати, то запрацює воно не раніше, ніж через 25 років. Звісно,  що в "Укргідроенерго" може й мають бажання чекати, поки їм дадуть гроші на відбудову, а всім іншим немає чого чекати. Я маю на увазі сільське господарство, інфраструктуру, звичайних мешканців регіону. Їм потрібно змінювати життєвий устрій вже зараз. Прокладати сучасні водогони, міняти підходи у своїй роботі", – зауважує Олексій Василюк.

Росії байдуже – оаза чи пустеля

"Росія нічого хорошого у Криму не робить – це факт. Півострів їм потрібен лише як військова база. Все, що там робиться починаючи від Кримського мосту – працює, щоб перевозити військові вантажі та техніку з Росії. Все, що зараз відбувається у Криму – це тотальна мілітаризація. Тому робити висновки, як вони там поводяться з довкіллям взагалі немає сенсу. Бо росіянам байдуже, що там буде оаза чи пустеля", – зазначає еколог.

Він додає, що за десять років Крим отримав найгірший стан довкілля, якого ще не бачив світ.

"Ніколи ще довкілля в Криму не було у такому жахливому стані як зараз. І я не знаю, чи все це колись відновиться. Мені здається, що ми змушені будемо констатувати, що колишній Крим у якості кліматичного курорту, з чистим повітрям та водою втрачено назавжди", – каже Олексій Василюк.

Викачування надр та зміна течії річок

Експерт зазначає, що Росія недбало ставиться до кліматичних питань. Вони й на своїй території нічого з цим не роблять.

"За рік на території РФ згорає стільки лісу, стільки його, грубо кажучи, є в Україні. І цим, до речі, ця країна погіршує загальний стан екології на планеті. Щодо окупованого півострову, то росіяни там намагалися вирішити проблему нестачі води тим, що просто викачують з надр наявні ресурси", – каже Олексій Василюк.

Він додає, що для забезпечення водою місцевого населення достатньо наявних запасів води. Але росіяни намагалися використати ці внутрішні ресурси саме для сільського господарства – почали змінювати течію річок з південного схилу гір на північний, а також надто активно викачувати підземні води.

"Таким чином за 10 років свого хазяйнування на півострові, росіяни значно зменшили і так незначні водні ресурси Криму. Як результат прісну воду з надр вони майже викачали, а її місце заповнила капілярним шляхом солона вода з навколишніх морських територій. Тепер невідомо скільки потрібно десятиліть чи навіть століть, щоб все поновити", – прогнозує еколог.

Чому потрібна вода з Кременчуцького водосховища?

Експерт підкреслює, що ставку по забезпеченню питною водою півострова, потрібно робити не на Каховське, а, наприклад, на Кременчуцьке водосховище. І передусім через те, що вода там більш якісніша.

"За дуже короткий термін часу нам вдалося побудувати водогін від Кременчуцького водосховища до Кривого рогу. Зараз у місті, куди перебралося дуже багато мешканців Херсонщини, ситуація з водопостачанням є стабільною. Гадаю, що цей досвід варто розвивати. І після деокупації Скадовська, Генічеська, Мелітополя будувати водогони туди, а також до Криму. За такого водопостачання, для потреб мешканців потрібно буде значно менше води, ніж під час її постачання каналами. У трубопроводі вода не випаровується та зберігається її якість", – підсумовує Олексій Василюк.

Раніше ТСН.ua розповідав, що Росія може вдарити по дамбі Київської ГЕС: що задумав ворог і яка частина Києва під загрозою.