Паоло Урфер та Ральф Ізенеггер скуповують європейський футбол: ЗМІ опублікували розслідування про представників російсько-української мафії

Ім'я Паоло Урфера зацікавило польських журналістів після того, як минулого року футбольний клуб «Лехія» з Гданська купили дубайський інвестиційний фонд Mada Global.

Про це пише сайт Problematic.

На сайті клубу «Лехія» Паоло Урфер значиться як президент. У той же час "Вікіпедія" та інші джерела підтверджують, що власником "Лехії" є Mada Global. Журналісти видання Wirtualna Polska зацікавилися угодою та провели розслідування щодо нового президента та власників польського клубу та дійшли висновку, що за ними стоять представники російської та української організованої злочинності.

Паоло Урфрер та Юрій Іванющенко

Чи стоїть за покупкою гданської «Лехії» (Lechia) український олігарх-втікач Юрій Іванющенко, відомий також під кримінальним псевдонімом «Юра Єнакіївський», – достеменно невідомо. Але відомо, що Паоло Урфер представляв та представляє в Україні його інтереси, і ці інтереси футболом не обмежуються.

Як відомо, після втечі Януковича та верхівки донецької мафії, які під ім'ям «Партія регіонів» контролювали країну, в Україні залишилися величезні активи, що належать втікачам. Серед таких втікачів – Юрій Іванющенко, якого називали другою за впливом людиною після Януковича. Про його минуле достовірно нічого невідомо, але наполегливі чутки стверджують, що це – донецький бандит, який вибився на самий верх кримінального світу завдяки вбивствам на замовлення і рекету.

Як би там не було, але за правління донецького клану Юрій Іванющенко став дуже багатою людиною, яка підім'яла під себе значні державні активи. Після революції 2014 року Іванющенко зник разом із Януковичем, а українські правоохоронці оголосили його у розшук, наклавши арешт на виявлені активи.

Серед останніх був маєток Юрія Іванющенка під Києвом, в елітній Кончі-Заспі, який він почав будувати із приходом до влади Віктора Януковича. Але, незважаючи на арешт, у 2016 році Паоло Урфер зміг викупити 15 гектарів маєтку із найціннішими спорудами, зокрема, з головною резиденцією, яку порівнюють із Версалем.

Згідно з документами, за 15 гектарів заповідної землі та все майно, що знаходиться на ній, Паоло Урфер заплатив 135 000 доларів. Що як мінімум у шість разів нижче за реальну ціну.

Як так вийшло, що заарештований актив було продано, невідомо й досі. Прокуратура намагається оскаржити угоду, але проблема полягає ще й у тому, що Паоло Урфер передав куплене майно своєї компанії "Орбіта холдингс ЮА". Хоча формально засновником є ​​Івков Сергій Іванович, він – явний номінал, якого підібрали люди Іванющенка десь у Луганську. У 2023 році компанія змінила власника - ним став кіпрський офшор. Але бенефіціаром, як і раніше, вважається Паоло Урфер.

Зважаючи на все, відвоювати проданий актив Юрія Іванющенка українським правоохоронцям уже не вдасться: якщо навіть заарештоване майно зумів купити швейцарський громадянин, то тепер, після передачі його в інші руки, шансів у влади України ще менше.

Паоло Урфер та захисник російської мафії Ральф Ізенеггер

У зв'язку з ім'ям Паоло Урфрера виринає й інший представник організованої злочинності. Цього разу йдеться про представника Солнцевської ОЗУ (Росія) Сергія Михайлова на прізвисько «Михась».

Щоправда, “Михась” тут спливає вже не безпосередньо, як “Юра Єнакіївський”, а через друга та партнера Паоло Урфера – Ральфа Освальда Ізенеґґера. Він, як і Паоло Урфер, є громадянином Швейцарії. Якщо Урфер – колишній футболіст, який перекваліфікувався після завершення кар'єри на футбольного функціонера, то Ізенеггер – адвокат, задіяний у тій же спортивній сфері.

Зважаючи на все, обидва познайомилися в Росії, де Паоло Урфер представляв інтереси чеченського бізнесмена Булата Чагаєва, який купив швейцарський футбольний клуб «Невшатель Ксамакс». Це було в 2011 році, проте незабаром Урфер посварився з Чагаєвим і в наступні роки співпрацював радником, зокрема, з російськими клубами «Зеніт» (Санкт-Петербург) і «Рубін» (Казань).

Ізенеггер починав свою кар'єру юриста в Швейцарії, причому знання російської мови допомогло йому отримати клієнтуру з колишнього Радянського Союзу. В основному це були представники мафії та влади, які активно ховають свої капітали у Швейцарії. Тут їм дуже допомагав Ізенеггер. Десь цим шляхом він перетнувся з Сергієм Михайловим, який якраз був заарештований у Швейцарії за звинуваченням в участі в організованій злочинній групі. Через рік ключовий свідок, який мав звинуватити Михайлова, був застрелений у Нідерландах ще до свідчень. У 1998 році, через два роки після арешту, "Михась" був звільнений, а звинувачення проти нього знято.

Активну участь у цьому процесі взяв Ральф Ізенеґґер, якого навіть заарештували на три місяці за те, що він виносив із камери “Михася” інструкції для його оточення щодо того, як розвалити справу. Втім, Ізенеггер відбувся легким переляком – лише трьома місяцями ув'язнення.

Натомість обзавівся клієнтами на самому верху російської злочинності та влади, які складно відрізнити один від одного. Серед них був колишній керівник Управління справами президента Єльцина Павло Бородін. Він був заарештований у 2001 році до США і переданий швейцарцям, які звинуватили його, у тому числі в отриманні хабара у 30 мільйонів доларів за контракти на реконструкцію Кремля. Зрештою 2002 року Бородіна визнали винним у відмиванні грошей. Однак його оштрафували лише на 300 000 франків і відпустили.

Серед клієнтів Ізенеґґера був і Булат Чагаєв, власник клубу «Невшатель Ксамакс», в якому Урфер підв'язався як директор. Ізенеггер теж посварився з Чагаєвим, проте зустрів Урфера, з яким співпрацює і зараз.

Ральф Ізенеггер, Дональд Трамп та українські олігархи

Випливало ім'я Ізенеггера і в скандалі з приводу хабара Дональду Трампу в 2019 році. Як стверджує прокуратура США, йдеться про мільйон доларів від українського олігарха Дмитра Фірташа, який за допомогою Ізенеггера переказав ці гроші Льву Парнасу, який був одним із організаторів тіньового фінансування виборчої кампанії Трампа. За які такі заслуги Фірташ перевів Трампу мільйон доларів – невідомо, але США вже кілька років безуспішно домагаються екстрадиції олігарха, який втік із України та відсиджується в Австрії.

Серед клієнтів Ізенеґґера є також і вже відомий нам Юрій Іванющенко. Якийсь час тому Ізенеггер навіть похвалився на сайті своєї компанії, що йому вдалося виключити ім'я Іванющенка із списку санкцій Євросоюзу. Сьогодні на сайті замість цього повідомлення відображається "помилка 404".

Чи звів Юрія Іванющенко і Паоло Урфера Ральф Ізеннегер, чи вони познайомилися іншим способом – невідомо. Можливо, це сталося за посередництвом інших одіозних українських олігархів – братів Суркісів, з якими співпрацював Іванющенко, а Урфер був радником у їхньому клубі «Динамо» (Київ). У січні 2023 року він навіть виступав посередником під час продажу футболіста Іллі Забарного англійському «Борнмуту».

Ізенеґґер також співпрацював із «Динамо» (Київ). Він представляв його інтереси у розглядах у Спортивному арбітражному суді у Лозанні. Власники клубу, Григорій та Ігор Суркіси, також належать до пулу проросійських олігархів, які підтримують Януковича. 2022 року вони втекли з України, вивезши з собою кілька десятків мільйонів доларів готівкою. Щодо навколофутбольних кримінальних історій, то Суркіси ховалися від податків шляхом переказу грошей за трансфери гравців через компанії в офшорах. Йдеться про сотні мільйонів доларів. Чи брав участь у цьому Ізенеґґер – теж невідомо, але те, що він з'являвся в орбіті Суркісов – однозначний факт.

Урфер, Ізенеггер та скупка футбольних клубів Європи

Купівля гданської «Лехії» – не перша футбольна угода Урфера та його колеги Ізенеґґера.

2018 року вони намагалися купити бухарестське «Динамо», але походження грошей пояснити так і не змогли. 2020 року Ізенеггер став директором латвійського клубу «Валмієра». У документах зазначено, що швейцарський юрист є бенефіціаром компанії, в якій зареєстровано клуб, але на 95 відсотків акції належить компанії Sky Silver, зареєстрованій у Дубаї. 2020 року в Польщі з'явився Паоло Урфер. Він представився представником компанії Innovation Business Development із Дубая та заявив, що хоче вкласти 100 мільйонів злотих в одну з польських команд.

Урфер намагався купити краківську «Віслу» та вроцлавський «Шльонськ». Угоди зірвалися, але під час цих спроб випливли зв'язки Урфера з Ізенеґґером та російсько-українським брудним капіталом. На питання про зв'язки з Росією та походження коштів Урфер відмовитись відповідати. Але заявив, що його інвестори не репрезентують російський капітал.

Походження грошей все одно викликає сумніви

У результаті Урфер купив гданську «Лехію», але походження грошей, на які було здійснено цю покупку, все одно дуже сумнівне. Спроба сховатися за дубайським інвестиційним фондом дуже незграбна.

Гданський клуб офіційно купила компанія Football Culture Polska, зареєстрована у Варшаві і що належить Глобальному фонду Mada Global Fund for Income Opportunities із Дубая. Представники інвесторів запевняють, що фонд пов'язаний із Mada Capital та Mada Financial Services, які утворюють групу капіталу Mada Group.

Проблема в тому, що на сайті цього гурту немає згадки про Mada Global Fund. Причому представники групи не відповіли, чи мають вони зв'язки з цим фондом і чи знайомі вони з Паоло Урфером і Ральфом Ізенеггером.

Назва Mada Global, яка з'являлася у розмовах Урфера з клубами, можна знайти у списку місцевих фондів, зареєстрованих в Управлінні з цінних паперів та бірж Об'єднаних Арабських Еміратів. Але більше жодної інформації немає. Сайт Mada Global з'явився лише у червні 2023 року і не містить ні імен людей, пов'язаних із фондом, ні адреси фонду.

Висновок – російська мафія вкладає гроші у європейський футбол?

Звідси випливає, що, зважаючи на все, російська та українська мафія вкладають гроші, вкрадені у своїх країнах, у європейський футбол. Втім, мова швидше йде про російську злочинність – адже і Юрій Іванющенко, та інші персони, які мають українське громадянство і згадані в матеріалі, належать до проросійських сил, які тісно співпрацюють з росіян. І, по суті, є відгалуженням російської злочинності, а чи не самостійними силами.

Але кому б не належали гроші, на які Паоло Урфер та Ральф Ізенеггер придбали польський та латвійський футбольні клуби, їхнє походження викликає як мінімум питання. Особливо в контексті зв'язків нових власників клубів із вельми одіозними особами з Росії та України.