"У воді я відпочиваю": історія 100-річного ветерана, який встановив світовий рекорд у плаванні

Ветерану Другої світової війни Георгію Дмитровичу Чижевському із Вознесенська вже 100 років! Це вже досягнення, але далеко не єдине: на всеукраїнських змаганнях з плавання 3 липня пенсіонер із Миколаївської області встановив три світові рекорди у своїй віковій категорії! Георгій Дмитрович подолав дистанції: 50 метрів брасом за 2.44,97 хвилини, 100 метрів брасом за 4.26,93 та 200 метрів брасом за 8.47,67. Ще одна особливість цього рекорду - довелося перед змаганнями тренуватися "на суху": займатися в басейні заважала травма ноги.

Цікаво, що плавати вчився він сам – тренера в нього не було. Натомість сам тренує дітлахів. Народився Григорій Дмитрович у Вознесенську 29 березня 1924 року, тут-таки навчався і практично все життя прожив. Під час Другої світової війни, звільняючи Батьківщину від нацистів, дійшов до Берліна. Зараз на пенсії, пише вірші, вирощує троянди та горіхи у своєму дворі і, звичайно, постійно тренується.

Про те, як без спеціальних спортивних тренувань він дійшов до рекордів, про насичене життя до і після пенсії, а також секрети свого довголіття, Георгій Дмитрович розповів Коротко про.

Про плавання

- Плавати я навчив себе сам, тренерів у мене ніколи не було. Колись у свої 10 років стояв біля води. Підійшов хлопець – штовхнув мене у воду. Я почав борсатися, махати руками-ногами, так і поплив. Перекинувся на спину, відчуваю: пливу. З того часу багато плавав. У молодості міг пропливти і 18 кілометрів, коли було ліньки йти цю відстань пішки.

Навіть під час Другої світової війни, якщо влітку мені зустрічалася річка, озерце чи навіть болото, я обов'язково плавав, на Сандомирському плацдармі в тому числі. Так, стріляють, звісно, ​​ну і що? А я засмагаю. І зараз мені легше плисти, ніж ходити. Коли у воду заходжу – я відпочиваю.

Про підготовку до рекорду

- Я плавав із травмованою ногою: отримав травму за місяць до того, як встановив світовий рекорд. А що робити? Заклеїв рану пластиром, зверху сітчаста марля на ногу – і вперед.

Перед рекордом жив у чудовому готелі. Всі чекали, що я готуватимуся, а я був єдиним, хто не тренувався в басейні. Вважали, що я тільки сплю, а я лягав і займався. Знаю, які м'язи треба підтягнути та розім'яти, мені не обов'язково було плавати.

По-перше, я готувався психологічно – це найголовніше. По-друге, прокидався та починав особливу розминку для ніг, корпусу, преса. А потім, коли втомився, залишалися присідання та руки. Мені достатньо позайматися "на суші", щоб потім пропливти і 200, і 500 метрів…

Мене питали: чому ви не тренуєтеся? Я кажу: слухайте, у мене травма, я не можу плавати, так вийшло. Я все одно пропливу, бо дав слово.

Сенсу постійно плавати не бачу. Це як з велосипедом: коли навчився кататися – ніколи не забудеш, як це робити. 40 років не катався велосипедом, але коли настав час - сів і поїхав.

Про встановлення світового рекорду

- Дистанція 50 метрів – рекорд. 100 метрів – рекорд і 200 метрів - рекорд. Проплив перші 50 за 2 хвилини з копійками, 100 метрів за 4 хвилини з копійками та 200 метрів за 8 хвилин з копійками. Судді міжнародної категорії ходили шукали, до чого б причепитися, але я проплив рівно. Коли підходив до фінішу – зал аж схопився з криками: "Аа-аа!!!!". Я радий, що мене так зустріли глядачі.

У плаванні дуже важлива техніка, потрібно пропливти в тютельку, сантиметр до сантиметра. Мені казали, що в мене артистичні руки – нічого дивного, за спиною – 4 роки балетної школи у театральному.

Протягом життя я встановив багато рекордів - чотири золоті, чотири срібні медалі на першостях світу. Тому для мене те, що я робив зараз, не було чимось новим. Те, що я зробив, було заплановано 5-6 років тому. Я тільки підтримував свою форму і знав, що дотримаю свого слова - встановлю рекорд.

Про спортивні захоплення, освіту та роботу

– За своє життя займався не лише плаванням. Раніше захоплювався баскетболом, легко попадав у кошик однією рукою з 8-10 метрів. Пішов до баскетбольної секції, беру м'яч в одну руку, кидаю. Тренер мені: що ви робите? Двома руками треба кидати! І так він причепився, що я пішов із баскетболу.

Потім катався на лижах. Адже на лижах, як на ковзанах. Брав участь у змаганнях, дистанція – 20 кілометрів. Я кинув палиці, руки в кишені – і побіг. Прибіг перший. Але тоді тренерам це також не сподобалося: не за правилами!

У мене три вищі освіти – військова, акторська та спортивна. Я полковник, у мене найвища акторська категорія. У 40 років не посоромився знову піти вчитися – став викладачем анатомії, фізіології, лікарської фізкультури. Незважаючи на всі освіти, працював слюсарем п'ятого розряду на водопроводі.

Про тренування дітей

- Усі люди повинні вміти плавати! Ще Олександр Македонський оцінював людину за тим, як вона плавала. Це була така ж необхідність, як уміння читати та писати.

Я тренував дітей на пляжі, до мене приходили учні. Одного разу на заняття приїхало одночасно понад двісті чоловік – і я провів урок, викладача посадив нагорі. Потім він питав: чому вас так слухають? Я пояснив: ви зобов'язані їх навчати, а я не зобов'язаний, тому вони слухають мене. І якщо я сказав: працюють ноги, а не язик, значить працюють ноги. Поставити техніку плавання – це основа всіх засад.

Як християнин, я не брав грошей за те, що вчив людей плаванню. Це ж не робота, а обов'язок кожного!

Я і зараз ходжу на пляжі та навчаю дітлахів, безкоштовно. Є пацани, яким 6, 7, 8 років, вважаю, треба їх навчити плавати. Буваю на місцевому пляжі по понеділках після 11-ти, за четвертою школою. Щоправда, останнім часом пропускав через травму ноги.

Про проведення часу на пенсії

- На пенсії не сумую, облагороджую територію біля будинку, щось саджу, займаюся зарядкою, пишу вірші. Раніше писав вірші щотижня – не для публікації, а для себе. Грав на акордеоні, гітарі.

Коли був молодий, років у 70, грав у компаніях на вулиці. У Новій Каховці над Дніпром є широка шосейна стежка. Дерева, лавочки стоять, народ гуляє, грає музика, молодь танцює. Я брав гітару у місцевих хлопців, починав грати – через 10 хвилин збирався натовп.

Про секрет активного довголіття

- Взагалі, я часто хворію, але лікуюсь, слухаю лікаря, і мені трапляються чомусь розумні лікарі.

Щоб жити довго, потрібне, по-перше, регулярне харчування. Вже років сорок я не їм червоного м'яса – ні свинини, ні яловичини. Іноді дозволяю собі тоненьку скибочку сала, оскомину збити. На обід обов'язково має бути рідина. Борщ, суп, та хоч гаряча вода.

По-друге, звичайно ж, зарядка, свіже повітря та плавання. Секрет у тому, що треба самому дбати про себе.

Для здоров'я потрібно плавання - це раз, засмага - це два. Засмага на сонці - це ліки, але ними треба вміти користуватися. Я починаю засмагати іноді й у квітні. Поступово доводжу перебування на сонці від 15 хвилин до 40. Усе! Після цього готовий проводити на пляжі весь день. Тільки голова прикрита.

У плавання є величезна перевага - всі види спорту, хоч би які вони були, змушують серце посилено працювати. Навіть гра у шахи! Ви сидите, думаєте, а серце працює! І лише під час плавання серце відпочиває. Плавання як космос: у космосі серце людини не працює так напружено, як на Землі. Та й мені легше плавати, ніж ходити: у воді я відпочиваю.

ДО РЕЧІ

Досягнення Георгія Дмитровича Чижевського.

• Чемпіон світу 2015 року та рекордсмен Європи на дистанції 200 метрів брас у категорії 90+.
• Рекордсмен світу 2017 року в естафеті 4х100 метрів вільний стиль та 4х100 метрів к/о у віковій категорії 90+.
• Рекордсмен Європи в естафетах 4х50 метрів вільний стиль та 4х50 метрів комбінована, відповідно, отримав 2 золоті медалі. Чемпіон світу 2017 року на дистанції 200 метрів брасом у категорії «Мастерс» у м. Будапешт.