Дикі воїни пустелі, які ненавидять росіян: хто такі туареги і чому знищують вагнерівців в Африці

Останніми днями в українському та російському сегменті всесвітньої мережі окреме місце посіли запити про те, хто такі туареги? Раптова зацікавленість, що посунула навіть Олімпійські ігри в Парижі та контроверсійне, але безперечно ефектне відкриття, пояснюється дуже просто. Туареги добряче "наваляли" еліті російських найманців в Африці – вагнерівцям. А згодом ще й звернулися до українців із закликом до єднання проти спільного ворога – російських колонізаторів.

Українці відповіли схвальними вогниками у соцмережах, а деякі лідери думок (зокрема, й пани Стерненко та Лаченков) запропонували африканським ополченцям не лише моральну підтримку, але й фактичну допомогу. Зокрема, в питаннях FPV-дронів.

При цьому українська влада мудро утрималась від гучних заяв (як і в Судані, Україна офіційно не коментує свою участь), хоч і не отримала за таку мовчанку лайків. Натомість зберегла репутацію, бо у світі до туарегів доволі неоднозначне ставлення. Для когось вони мужні партизани, справжні гербертові "фрімени", героїчні ополченці та інсургенти, які воюють за створення власної держави, а для когось – терористи, наркоторговці та ісламські фанатики.

24 Канал розповідає, ким є туареги насправді й пояснює коріння їхньої русофобії, а також – чи є вона достатньою.

Хто такі туареги та звідки взялися

Це кочові племена берберського походження, що живуть у Західній Африці на межі Сахелю та Сахари. У цьому не надто сприятливому для життя регіоні вони опинилися не з власною волі. Тисячу років тому їх витіснили з середземноморського узбережжя Африки більш успішні та войовничі араби.

Бойовий танець туарегів / Фото Wikimedia

Туареги – єдиний у світі народ, де чоловіки, а не жінки закривають своє обличчя. Роблять вони це за допомогою синьої тканини, через що отримали прізвисько "сині маски" або просто "сині люди" (привіт, "Дюна"). До речі, це не збіг, основою для вигаданих Френком Гербертом фріменів є саме туареги, а Арракіс – це Сахара.

• Попри те, що туареги – мусульмани, у них сильні традиції доісламського періоду, проявом якого є особливо шанобливе ставлення до жінок.

Молодята-туареги на весіллі / фото Wikimedia

• У туарегів була власна протодержавність, але вона була знищена французами в 19 століття, за що ті сплатили дуже велику ціну – повстання тривали десятиріччями й забрали життя багатьох легіонерів.

Мабуть, найбільше повстання туарегів відбулось під час Першої світової війни. Французи помстилися непокірним народам доволі підступно: під час деколонізації Африки в другій половині 20 століття вони фактично на власний розсуд "нарізали" землі в Сахелі і Сахарі між новими країнами, не особливо вдаючись до етнічних кордонів та незважаючи на інтереси племен білих кочовиків. Так туареги опинилися розділеними між кількома країнами.

Приблизна мапа розселення туарегів в Африці

Благородні дикуни, контрабандисти та позашляховики

Туареги добре відомі в масовій культурі. Насамперед завдяки однойменному позашляховику авторства німецького концерну Volkswagen.

Крім того, туареги доволі часті гості в кіно. Вони або "погані хлопці", або "благородні повстанці", але завжди брутальні та дикі.

Мабуть, найвідомішим фільмом про пригоди за участю туарегів є блокбастер "Сахара", де знімалися Меттью МакКонагі та Пенелопа Крус. Також можна згадати французьку стрічку "Форт Саган" з ще молодим Жераром Депардьє, відносно свіжий серіал ZeroZeroZero, а також масу інших кінофільмів.

Чим займаються туареги зараз

Туареги сповідують іслам та є дуже войовничими, скажімо так – це склалося історично. Крім скотарства, що в умовах пустель і боротьби за оази, є не надто рентабельним, деякі сучасні туареги в умовах 21 століття змушені адаптуватися під нові виклики, а відповідно – ставати частинами більш маргінальних процесів.

Водночас представник української розвідки Андрій Юсов підтвердив, що інформація про "продаж" вагнерівців їм відома. Вона відстежується і перевіряється.

Це чутливий процес, тому деталі ми коментувати не будемо. Можу процитувати лише генерала Буданова, який свого часу казав, що російські воєнні злочинці будуть отримувати справедливе покарання у різних куточках світу, де б вони не були. Без деталей. Ми просто спостерігаємо це зараз наживо,
– заявив Юсов.

Звісно, ця діяльність не схвалюється центральною владою, яка до того ж зосереджена в руках інших племен і навіть рас (представників осілих чорношкірих африканських народів). Утім, сама ця влада не ризикує провокувати туарегів, бо є великий ризик залишитися під барханами назавжди.

До чого тут Росія і туареги та що чекає на залишки ПВК Вагнера

Французькі легіонери у Малі та сусідньому Нігері проводили тривалу (9 років) воєнну операцію "Бархан", саме проти туарегів та інших чи то ополченців, чи то бойовиків. Місце французів посіла Росія, а саме – ПВК "Вагнер", тоді ще живого Євгенія Пригожина. Туареги тепер стали їхньою проблемою та головним болем.

Терористичні практики "вагнерів" шокували навіть змалечку знайомих із насильством місцевих кочовиків і ті, що логічно, оголосили росіянам новий джихад та заходились їх вирізати за будь-якої можливості.

Як туареги розбили "вагнерівців":

Деякі медійні українські військові почали сумніватися, що "партизани в тапках" мали кваліфікацію, щоб самі "збити гвинтокрил вагнерів, розбомбити колону та взяти в полон професійних вбивць". Мусимо їм відповісти. Так, могли, ба більше, робили це й раніше, і палили не лише гвинтокрили, але й літаки, а також проводили успішні операції не лише проти росіян, але й куди краще навчених французьких легіонерів.

Специфіка бойових дій у пустелі з постійними піщаними смерчами та регулярним проблемами з логістикою нівелює різницю у воєнному спорядженні, а знання місцевості, рідних пісків та підготовлена фізіологія дає чималу перевагу туарегам.

Все це робить туарегів ідеальними воїнами пустелі. Вони найкраще готові саме до такої війни й дуже вміло цим користаються.

Епічні кадри бою в пустелі з нині забутої стрічки "Чотири пера" (2002) – дивіться відео:

Тож росіяни в Малі отримали повторення того самого жаху, що мали турки в часи Лоуренса Аравійського або британці в Судані під час війни з армією Махді, або французи в Алжирі, або іспанці та французи в Марокко.

От тільки нині в інсургентів є автоматична зброя, гранатомети, міномети та, можливо, FPV-дрони. А ще – мобільні телефони з непоганими камерами, щоб зафільмувати усі свої звитяги.

Втім, розгром вагнерівців у Малі є не просто якоюсь буденною і маловідчутною поразкою. Річ у тім, що Африка завжди була для угруповання Уткіна – Пригожина джерелом багатств та впливу. Після захоплення Бахмута й провального походу на Москву одна з найбоєздатніших ПВК Росії перетворилася на не зовсім численне угруповання "солдатів удачі".

Міноборони Росії при цьому перехопило пальму першості з використання приватних військових компаній в інтересах Кремля за кордоном, і створило на заміну вагнерам так званий Африканський корпус.

Пригожинські недобитки, які погодилися з новими правилами гри, почали втрачати свій вплив у регіоні. Малі була останньою країною, де "вагнери" мали хоча б якусь вагу. При цьому діяли вони загонами з ну дуже професійних військових, колишніх ГРУшників та інших спецпризначенців з великим досвідом боїв.

Знищення чималої частки вагнерівців у Малі призведе до того, що ПВК більше не зможе повноцінно контролювати ділянки видобутку золота й отримувати кошти на власне самозабезпечення. Та й заміна цього "відпрацьованого матеріалу" на Африканський корпус у Москві може значно прискорити. А це означає, що росіянам доведеться розширювати присутність підконтрольних собі найманців на Чорному континенті, ймовірно, коштом підрозділів, які воюють в Україні.

Адже більше досвідчених бійців їм взяти ніде. При цьому решткам вагнерівців мріяти про повернення додому – зась. Їх використовуватимуть у Малі до того моменту, поки нікого з колишніх підлеглих Пригожина не залишиться в живих.

Повстанці-туареги розгромом вагнерівців можуть неабияк допомогти Україні / Фото Kyiv Post

Азавад – мрія туарегів

Головна мета туарегів – створення незалежної держави Азавад.

У 2012 році під час масштабного повстання в Малі їхня мета майже була досягнута: тоді туареги захопили значну територію, що можна порівняти з площею України або двома Німеччинами (щоправда, в основному пустельну) та знамените місто Тімбукту – одну з колисок африканської цивілізації.

Древнє місто Тімбукту / Фото Wikimedia

Придушували повстання французи та коаліція країн Сахелю ECOWAS. Виходило у них не надто добре, адже доводилося вести війну з партизнанами на їхній території та за їхніми правилами.

До цього, таке ж саме було в Нігері – там у 2007 – 2009 роках туареги атакували уранові копальні, чим суттєво вплинули на індустрію та світові ціни на уран. "Розв'язувати питання" знову довелося Франції. В історії той конфлікт залишився як "уранова війна".

• У 2015 році Франція та ECOWAS уклали з лідерами племен туарегів перемир'я, що зупинило масштабні операції, але не бойові дії, які тривали й надалі.
• Наслідком мирної угоди стало фактичне визнання автономії Туарегів у Малі. Вона отримала назву Азавад і займає територію, що більша за Україну, хоч завдяки викривленням класичних для нас географічних карт ми цього здебільшого не усвідомлюємо.

Партизани вдавалися до відвертого терору, чим суттєво зіпсували собі імідж. Лише невелика медійність тих подій завадила поширити прямі порівняння туарегів з ІДІЛ та Аль-Каїдою (у 2012 році емісари Аль-Каїди з великим почтом прибули до Тімбукту, де вели переговори з ватажками племен туарегів, які завершилися частковим визнанням зверхності послідовників Бен Ладена).

Хитке перемир'я було розірвано племенами після серії державних переворотів в Малі, внаслідок яких в країні з’явилися російські найманці. Саме вони стали головними ворогами туарегів.

При цьому зв'язки та плідна співпраця з ІДІЛ, ДНІМ, Аль-Каїдою та іншими терористами та групами радикальних ісламістів у туарегів була. І не факт, що припинилась. Звісно, туареги зараз – це не єдина група, вони розділені на багато фракцій (племен), деякі воюють одна з одною, проте, як-то кажуть, до кожного є питання.

Тому ліквідація російських найманців – це добре, а офіційні контакти з туарегами – мабуть, ні. Україна на відміну від Росії, шанує міжнародне право та правила ведення війни, а тому має тричі подумати перед тим, як дозволить собі контакти з терористами. Нехай навіть ті й керуються благими намірами.