У Київському метрополітені новий улюблений «пасажир»

З початку року комунальне підприємство «Київський метрополітен» опинилося у центрі кількох скандалів, найбільш резонансним з яких стало журналістське розслідування походження статків керівника метрополітену Віктора Багрінського. Після матеріалу Bihus.Info, який викрив незаконні грошові махінації та привласнення державних коштів на будівництві метро, Багрінський написав заяву на звільнення. Ця історія знову привернула увагу до болючої теми стану київської підземки, особливо на тлі численних ремонтів, які ускладнюють життя мешканцям міста.

Проєкт Dozorro проаналізував, що закуповував «Київський метрополітен» з 2021 року до липня 2024 року, щоб зрозуміти, як змінювалися пріоритети комунального підприємства та на що загалом воно витрачало найбільше грошей. Ну і звісно, детально покопалися у закупівлях ремонтів і будівництва метро. 

Закупівлі та пріоритети 

Згідно з даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, у 2021-2024 роках метрополітен провів більше ніж 2 тис. закупівель з очікуваною вартістю понад 19 млрд грн. Водночас поточна сума договорів за ними становить менше ніж 3,6 млрд грн, а понад чверть конкурентних закупівель були неуспішні.

У 2021 році метрополітен уклав договорів на 537 млн грн, у 2022 році – на 546 млн грн, а у 2023-му загальна вартість договорів склала 1,4 млрд грн. За пів року 2024 «Київський метрополітен» вже уклав угод на 1 млрд грн.

Найбільше успішних закупівель метрополітен провів на різне електротехнічне й освітлювальне обладнання – на суму 1,2 млрд грн. Крім того, на 740,7 млн грн уклали угод на будівельні роботи та поточний ремонт. Понад половина цієї суми – ремонт між «Деміївською» і «Либідською». 

На інтерактивній інфографіці нижче ви можете подивитися, на що Київський метрополітен витрачав найбільше грошей в останні чотири роки.

2021 рік: Основні витрати спрямовували на транспортне обладнання та допоміжне приладдя до нього. Зокрема у той рік метро придбало рейок на 57 млн грн у ТОВ «Сота Україна». Однак через початок повномасштабної війни підряднику заплатили менше ніж 10 млн грн. Так само лише частково оплатили договір на деталі для вагонів.

2022-2023 роки: Найбільші витрати – на електротехнічне устаткування, апаратуру, обладнання та матеріали, а також освітлювальне устаткування. Багато коштів пішло на забезпечення безперебійної роботи усіх сервісів за умов відключення електрики.

2024 рік: Основний акцент – на будівельні роботи та ремонти.

П’ять найдорожчих завершених закупівель за останні чотири роки

Аналіз ключових тендерів свідчить: столичний метрополітен тепер має контрагента, який отримує «найжирніші» замовлення. Мова про компанію «Автострада» бізнесмена Максима Шкіля. Цей гравець відомий успішним освоєнням мільярдів на «Великому будівництві» – головний репутаційний проєкт команди нинішнього президента до повномасштабної війни.

Тепер увага компанії Шкіля будівництва прикута до столиці. Найдорожчу угоду Київський метрополітен за останні роки уклав цьогоріч саме з ТОВ «ГК «Автострада» на ремонт перегінного тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська». Це той самий, який затопило ще наприкінці 2023 року. Вартість угоди склала 445 млн грн. Але цю планку може перебити договір на будівництво метро на Виноградар, коли його нарешті підпишуть. 

На другому, третьому та четвертому місці закупівлі обладнання для автономного електроживлення. Метрополітен купував стійки для безперебійного живлення, необхідні для забезпечення нормальної роботи станцій метро як укриттів у разі повного відключення електроенергії. Підряди отримала болгарська компанія «S End S Engineering» EOOD. Цьогоріч компанія отримала замовлення на 6,5 млн євро, торік на 5,3 млн євро, а у 2022 році – 4 млн євро. 

П’ятірку закупівель за вартістю закриває комплект електронного обладнання для забезпечення резервування критично важливих сервісів RKOez-04.11/22 за 2,9 млн євро. Минулого року угоду віддали словенській компанії Riko d.o.o. 

Цікаві закупівлі метрополітену

У 2023-му метрополітен витратив 190 млн грн на транспортні послуги для перевезення вагонів метро, які нам подарувала Польща. У березні за результатами відкритих торгів з особливостями він уклав договір з ТОВ «Будінтехно» на перевезення шести вагонів з Варшавського метрополітену до Київського за 17 млн грн, однак договір розірвали за взаємною згодою сторін. Опісля тричі перемогу у закупівлях отримало київське ТОВ «Порто Трейд». У квітні компанія отримала замовлення на перевезення 18 вагонів супертягачами з Варшави до Києва, у липні на перевезення ще 18 вагонів, а у вересні – ще 24.

Ще 107 млн грн за останні чотири роки витратили на IT-послуги. Зокрема за обслуговування автоматизованої системи оплати проїзду, яку ввели ще у 2017 році, заплатили КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» понад 95 млн грн. Це система оплати проїзду в метро, яка зокрема дозволяє платити і транспортною карткою. 

Коли поїде метро на «Теремки» 

До кінця вересня «Автострада» має відремонтувати тунель синьої гілки метро, між станціями «Деміївська» та «Либідська». Метрополітен зупинив рух між цими станціями 8 грудня 2023 року через аварійний стан тунелю. КМДА пояснило, що існує небезпека обвалу. Водночас Пасажири Києва опублікували відео, як тунель наповнюється водою.

Спочатку «Автострада» повинна була підготувати тунель до ремонту за 21,2 млн грн, потім з компанією підписали ще одну угоду на додаткові роботи на 20,1 млн грн. Обидві угоди мали фінансувати з власних коштів метрополітену.

Цьогоріч у квітні Київська міська державна адміністрація виділила 393,54 млн грн з міського бюджету, тому метрополітен розірвав попередні угоди без оплати. А 30 квітня без використання Prozorro підписав нову угоду з «ГК «Автострада» на капітальний ремонт тунелю за 445,49 млн грн. В обґрунтуванні, чому саме обрали цю фірму, вказано, що метрополітен звернувся до кількох компаній за пропозиціями, і «ГК «Автострада» запропонувала найнижчу ціну та найкоротші строки – п’ять місяців.

Роботи профінансують з міського бюджету (385 млн грн) та власних коштів метрополітену (61 млн грн). 

У червні власник «Автостради» Максим Шкіль у Facebook повідомив, що компанія вже завершила демонтаж аварійної ділянки тунелю та почали укріплювати частини старого тунелю. Роботи проводять цілодобово й без вихідних. У відповіді на коментарі Шкіль також повідомив, що компанія старається завершити роботи до кінця серпня для пуску руху метро, а вже упродовж вересня зробити благоустрій.

Метро на Виноградар: нарешті обрали, хто будуватиме

Першу угоду на будівництво метро у напрямку мікрорайону Виноградар уклали ще у листопаді 2018 року. Підряд на 5,98 млрд грн отримало ВАТ «Київметробуд». Компанія мала за три роки побудувати ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі. Планувалося побудувати ділянку від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та відгалуження до станції «Виноградар» (перша черга будівництва).

Однак, відкриття нових станцій переносили двічі, і на сьогодні жодна з них не побудована.

Навесні 2023 року мер Києва Віталій Кличко прогнозував, що метро на Виноградар, ймовірно, відкриється у 2024 році. Але вже у грудні стало відомо, що через зрив термінів будівництва Київський метрополітен розірвав договір з «Київметробудом». На будівництво станцій підряднику перерахували 4 млрд грн з урахуванням авансу, який підрядник має повернути.

У травні метрополітен оголосив новий тендер на коригування будівництва ділянки від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар. Очікувана вартість закупівлі – 13,9 млрд грн, а роботи мають бути завершені до кінця 2026 року.

Тендер двічі призупиняли через скарги компаній ТОВ «Будівельно-транспортне підприємство «Міськбуд інвест» та ТОВ «НьюХаус» щодо дискримінаційних умов та порушень у тендерній документації. Наразі замовник опублікував намір укласти угоду з тією ж «Автострадою», яка запропонувала виконати роботи за 13,78 млрд грн. Це та сама компанія, що зараз ремонтує метро на «Теремки».

Ремонт перегону між «Тараса Шевченка» і «Почайна»: метро не зупинятимуть

Наприкінці 2023 року метрополітен та «КБ «Теплоенергоавтоматика» уклали угоду на коригування проєкту ремонту тунелів між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайна» за 13,7 млн грн. Але вже у березні підрядник повідомив, що необхідний капітальний ремонт ще однієї ділянки тунелю. Вартість проєкту у травні зросла на 5,9 млн грн. Роботи з коригування компанія має завершити до кінця року.

Тунель між станціями «Тараса Шевченка» і «Почайна» побудований у 1980-х роках та потребує капітального ремонту. Як саме будуть проводити роботи, скільки це коштуватиме і скільки часу займе, буде визначено на основі проєктно-кошторисної документації, яку зараз розробляють. 

Наразі перегін між станціями працює у звичайному режимі. У відповіді на запит метрополітен повідомив, що закривати його не планують.

Станції-привиди 

Будівництво метро на Троєщину почали обговорювати ще у 1980-х роках. У 1992 році у Київпроєкті заявили, що планують 16 станцій. Багато очільників столиці обіцяли реалізувати цей проєкт, але жодному з них це поки не вдалося. А у жовтні 2021 року будівництво офіційно стало безстроковим.

Раніше Київська міська державна адміністрація планувала побудувати Подільсько-Вигурівську лінію метро від Кільцевої дороги до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина у з 2018 по 2025 роки. Проте ці дати були зняті розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а замість цього вказали, що метро планується будувати у п'ять етапів.

Водночас ще один довгобуд Києва – Подільський міст, через який колись піде метро, планують відкрити для руху авто на початку осені.

Ще одна незавершена станція київського метро – «Львівська брама», розташована на зеленій гілці між станціями «Золоті ворота» та «Лук’янівська». Будувати її почали ще в 1991 році, але через п’ять років роботи заморозили. Проблема полягає у тому, що досі не вирішено питання з відведенням земельної ділянки для спорудження вестибюлів і виходів станції «Львівська брама». На початку 2022 року метрополітен провів закупівлю на розробку проєкту будівництва виходу і облаштування станції. Однак її скасували через початок повномасштабного вторгнення. Тоді вихід планували спорудити на розі вулиць Кудрявської і Січових Стрільців. У метрополітені повідомили, що наразі відсутнє фінансування на цей об'єкт.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Наталія Іжицька, журналістка Dozorro