Якщо Трамп повертається: чи зможе ЄС повноцінно підтримувати Україну у війні, якщо США припинять допомогу

У січні 2024 року президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю німецьким ЗМІ зазначив, що, на його погляд, "у Європи бракує можливостей підтримувати Україну без допомоги США". При цьому безпосередньо у США вже давно точиться дискусія стосовно того, що саме ЄС повинен взяти на себе тягар допомоги Україні у війні. Особливо популярна ця теза у команді кандидата у президенти США Дональда Трампа.

Європа, звісно, розуміє необхідність підтримувати Україну у разі потенційних проблем з американською допомогою, а також те, що ймовірний прихід Трампа є великою загрозою для них також. У європейців – великі побоювання стосовно того, що буде з їхніми безпековими гарантіями з боку Штатів. Тому вони дійсно думають над тим, як збільшити допомогу Україні, але головне питання – як посилити власну безпеку. Якщо Європа реально розпочне нарощувати власне військове виробництво, то саме це і буде запорукою миру на континенті. Путін у жодному разі не воюватиме з країнами, які добре підготовлені до війни.

Гарна новина – європейці цей процес розпочали. Погана – все це робиться дуже повільно. Гальмує це і європейська бюрократія, і те, що ЄС не є однією країною, тому спільні рішення завжди ухвалювати складніше та довше. До того ж ставлення до зміцнення спільної оборони та співпраці з Україною також не одностайне. Наприклад, сусідні Польща та Угорщина по-різному сприймають це питання, що не додає руху вперед. У ЄС все ще немає повноцінної стратегії, спрямованої саме на перемогу України, а не на стримування Росії, що і перешкоджає процесу мобілізації Європи як у політичному, так і у військовому плані.

Про те, яким чином ЄС планує за відсутності американської допомоги надалі підтримувати Україну у боротьбі проти російської навали, – у матеріалі OBOZ.UA.

Трампівський "привіт"

У разі перемоги Трампа вирішувати проблему України має Європа, дав зрозуміти в інтерв'ю Bild один із соратників кандидата в президенти США Річард Гренелл, який вважається претендентом на посаду держсекретаря.

"Конфлікт в Україні у вас на задньому дворі. Якби в Мексиці була війна, ми робили б більшу частину роботи, якщо взагалі не всю. І ми точно не зверталися б по допомогу до німців", — заявив Гренелл.

Днями Трамп і його кандидат у віцепрезиденти США Джей Ді Венс озвучили свою ймовірну політику, яка передбачає припинення війни в Україні, посилення конкуренції з Китаєм і імміграційний контроль. Такий порядок денний може змусити Європу внести корективи до власної сфери безпеки та економіки. Щоб зміцнити свої позиції, ЄС необхідно простимулювати свою оборонну промисловість у межах єдиного ринку. Однак досягнення цих цілей у найближчі роки є складним завданням – це визнають навіть у Союзі.

Зіткнувшись із непередбачуваним Вашингтоном та власними проблемами, Брюссель все ж шукає можливість фінансувати Україну та збільшувати свої військові виробничі потужності. Гарна новина – європейці нарешті усвідомили реальність російсько-трампівської загрози для себе. Погана полягає в тому, що їхня безпекова трансформація відбувається все ще дуже повільно, що, звісно, дуже шкодить Україні.

Спільна безпека з Україною

Ще до останніх заяв Трампа та його команди Євросоюз почав готувати оцінку впливу наслідків виборів у США, приділяючи особливу увагу саме сценарію його перемоги.

"Якщо Європа не буде більш ефективно піклуватися про власну безпеку, якщо ми будемо залежати лише від доброї волі та готовності США, рано чи пізно це може закінчитися катастрофою. Нам потрібно розбудити Європу", – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на початку цього року.

Саме про "необхідність формування справжнього Європейського оборонного союзу для відповідей на виклики з безпеки" одразу ж після свого перепризначення на посаду говорила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

"Захист Європи є європейським обов’язком. Зараз я переконана, що настав час будувати справжній Європейський оборонний союз. Ми маємо надати Україні все, що їй потрібно для спротиву і перемоги. Це потребує від нас визначення стратегічного вибору для нашого майбутнього. ЄС має більше інвестувати у власну оборону та в сучасні оборонні спроможності", – зазначила президентка Єврокомісії.

І головне, за її словами, – ЄС має сприймати Україну як частину власної системи безпеки й оборони і, виходячи з цього, здійснювати практичні кроки для інтеграції української оборонної промисловості з європейською.

ВПК стане ефективнішим, але на це потрібен час

У Євросоюзі вже розробили стратегію для власного оборонного комплексу. Вона має стати на заміну тимчасовим програмам, започаткованим під час війни, та підвищити ефективність європейського ВПК у довгостроковій перспективі. Мета нової стратегії – гарантувати, що європейська оборонна промисловість може виробляти зброю швидше, краще та спільно. Аби досягти цього, Єврокомісія пропонує низку заходів.

Головна рекомендація полягає в тому, що в майбутньому спільні закупівлі озброєнь мають стати нормою. Для цього має бути створено новий орган, який формулюватиме список потреб в озброєнні окремих країн та координувати дії. Крім того, повинні бути розроблені спільні правила закупівель, податкові преференції, а також створено спільний грошовий фонд.

Україну також планують залучати до планів. Загалом Єврокомісія готова виділити на 2025-2027 роки 1,5 мільярда євро, аби підтримати європейську оборонну галузь. При цьому ефект очікується не швидкий – якщо до 2030 щонайменше 40 відсотків озброєння у ЄС закуповуватимуть спільно, можна буде говорити про успіх, вважають у Брюсселі.

Ще одна мета – збільшити незалежність європейського оборонного комплексу. Так, станом на червень 2023 року від початку повномасштабної війни Росії проти України країни ЄС витратили понад 100 мільярдів євро на озброєння. З них 80 відсотків було витрачено за межами ЄС, лише на американський ВПК припало 60 відсотків витрат. Мета Єврокомісії – аби до 2030 року щонайменше 50 відсотків витрат на оборонні товари припадало на Євросоюз, а до 2035 року цей показник має сягати 60 відсотків.

Виробництво снарядів кульгає

Європейське виробництво снарядів зростає, але недостатньо швидко. Аналітики дослідницької компанії Agency Partners оцінюють європейське виробництво в 1,25 млн одиниць. У європейських країнах зараз чотири основні виробники боєприпасів: німецька компанія Rheinmetall, британська BAE Systems, французька Nexter, що належить уряду, і Nammo, що належить норвезькому та фінському урядам. Після "холодної війни" вони зосередилися на виробництві складних систем озброєння, але в дуже невеликій кількості.

Найбільш дієвим європейським виробником виявилася компанія Rheinmetall, яка взяла на себе зобов'язання щороку виробляти 700 тисяч артилерійських снарядів, але це перспектива не одного року. Більшість її замовлень оплачує уряд Німеччини.

З далекобійними ракетами ще складніше: Європа передала у США більшу частину виробництва боєприпасів до HIMARS та інших систем. За оцінками міністерства оборони Естонії, річний обсяг виробництва деяких європейських зенітно-ракетних систем обчислюється одиницями. Найбільший у Європі виробник MBDA повідомляє, що навіть якщо інвестиції будуть вкладені зараз, то перші ракети, ймовірно, почнуть відвантажуватися лише ближче до 2026 року. Так чи інакше, нинішні заходи не відповідають терміновості ситуації.

Спротив Угорщини не подолано

Одним із головних негативних факторів усередині ЄС, який перешкоджає та гальмує допомогу для України, залишається Угорщина.

Не так давно Будапешт вкотре заблокував виділення фінансів з Європейського фонду миру, з якого компенсують вартість наданої Україні військової допомоги. Новою причиною такого рішення стало те, що Угорщина не може імпортувати російську нафту, яку відправляє російська компанія "Лукойл", що перебуває під санкціями. Раніше угорці мотивували своє вето тим, що Україна внесла угорський OTP Bank – найбільший банк країни – до переліку спонсорів війни.

Із Європейського фонду країни ЄС отримують компенсації за відправлення озброєння в Україну. Через позицію Угорщини на цей час Польща не може отримати від Брюсселя 2 млрд євро. Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що блокування цих коштів може негативно вплинути на військову підтримку України.

"Країни ЄС не отримають компенсації за вже передане озброєння. Значить, у них буде мало стимулів продовжувати це в майбутньому", – зазначив Боррель.

Поразка України буде коштувати більше

"Європейське оборонне виробництво відстає від російського, і відповідний розрив між колективним Заходом та Росією збільшується. Для пришвидшення й здешевлення виробництва Європа має діяти як єдине ціле, а щоб забезпечити безперебійне постачання, їй необхідно замовити в США обладнання, яке вона не виробляє, до президентських виборів. Водночас обсяги поточного фінансування на впровадження оборонно-промислової стратегії недостатні для досягнення бажаних результатів", – йдеться у дослідженні Центру "Нова Європа".

На думку аналітиків Центру, існує кілька причин відсутності достатнього обсягу військового виробництва: від браку потужностей через припинення інвестицій у військову промисловість після падіння Берлінської стіни до надмірної залежності від парасольки безпеки США. Однак найвагомішою причиною став брак консенсусу й політичної волі втрутитися та розглядати Росію як довгострокову загрозу. Яскравий приклад — запізнілі рішення щодо танків, винищувачів, ракет дальнього радіуса дії та мільйона снарядів, досі бракує бюджетів для підтримки української армії на третій рік війни, усе це супроводжувалося великою кількістю невиконаних обіцянок.

"Спроба підтримати Україну одноосібно була б надмірним фінансовим тягарем для будь-якої європейської країни. Проте такий тягар набагато менший порівняно з потенційними витратами внаслідок поразки України у війні, після якої, ймовірно, збільшаться витрати на засоби стримування, розв’язання питань біженців та, ймовірно, зникне відчуття безпеки, створиться політична нестабільність, а також зросте напруга в суспільстві", – зазначають у "Новій Європі".

Європа змінилася та розуміє загрози

"ЄС вже продемонстрував у час, коли затримувалася американська допомога, що розуміє загрозу та може запропонувати досить багато для підтримки України. І те, що ми бачимо зараз, зокрема перепризначення Урсули фон дер Ляєн на посаду президентки ЄК, для мене є свідченням і підтвердженням того, що Європа розуміє свою місію і проблеми, з якими стикається. І саме тому фон дер Ляєн, виступаючи в Європарламенті зі своєю програмною промовою, багато говорила про покращення спроможностей ВПК ЄС і, що ще більш важливо, що Україна в цій конфігурації військово-промислового комплексу сприймається як частина вже європейської промисловості. Це важливі для нас сигнали", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював посольства України у ФРН, Туреччині, Бельгії та Грузії, місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України.

Разом з тим дипломат вважає, що перекрити той дефіцит, який може з’явитись у разі припинення американської допомоги, швидко та повноцінно Європа не зможе. Наприклад, ті ж таки ракети для "Patriot", ми можемо отримати лише від Штатів. При цьому приклад чеської ініціативи з надання Україні боєприпасів говорить про те, що варіанти все ж є і їх будуть знаходити.

На думку Ігоря Долгова, багато зусиль вже було докладено для того, щоб знайти компенсаторні механізми саме на випадок такої політичної поведінки США після президентських виборів. Особливо по лінії НАТО.

"Треба виходити з того, що Європа за період після початку агресії дуже сильно змінилася і в усвідомленні своєї ролі у світі, і в усвідомленні реальності і характеру загрози, яка виходить з Кремля. Отже, є розуміння, що це загроза спільна, а не українська, як дехто вважає поки що за океаном. А якщо вона спільна, то і протидіяти їй треба спільно. І для цього треба залучати всі ресурси. Тому я б виходив з того, що усвідомлення небезпеки є, зроблено вже багато, зроблені також певні рішення, які дозволяють нам більш спокійно дивитися в майбутнє, принаймні в майбутній рік", – зазначає Долгов.