MY.UAНовини
Персональна інфогігієна під час війни: як захищатися від токсичного контенту
Персональна інфогігієна під час війни: як захищатися від токсичного контенту

Персональна інфогігієна під час війни: як захищатися від токсичного контенту

Не вступати в непотрібні дискусії, не поширювати бездумно інформацію і пам’ятати, що корисних фейків не буває.

Медіаексперт і медіатренер, креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко провів відкриту лекцію «Як не поранитись об чужі слова. Захист від токсичного контенту та комунікацій в мережі». Під час неї він розповів про особливості виявлення токсичного контенту, що має на меті завдавати шкоди психоемоційній рівновазі аудиторії, схиляти до сприйняття та подальшого поширення дезінформації. А також дав низку порад щодо розвитку корисних практик медіагігієни з власного досвіду. MediaSapiens публікує стислий переказ лекції.

Отар Довженко 

Обережно, токсично!

До «токсичного» контенту та комунікацій на індивідуальному рівні слід відносити ті, які мають потенціал негативного впливу на особу.

Токсичними є контент та комунікації, які:

  • роблять боляче;
  • невиправдано забирають час, сили та інші ресурси;
  • змушують зневірюватися;
  • розхитують «картину світу»;
  • нав’язують помилкові уявлення;
  • штовхають до хибних рішень і дій.

Раціональними для кожного, зважаючи на агресивну інформаційну війну, яку веде Росія проти України та українців, є питання «Як захищатися від нездорового, негативного, завідомо шкідливого контенту, який величезним невгаваючим потоком несеться через інформаційні канали, зокрема соціальні мережі?» та «Як вдало захищати від цього своє коло спілкування, співгромадян?».

До шкідливого контенту, за словами Отара, належать як ненавмисна помилкова інформація, так і свідома дезінформація й так звані «інформаційні вкиди».

Різновидами шкідливих комунікацій є:

  • ненавмисні дурниці та істерики онлайн;
  • відвертання уваги від справді важливих тем;
  • інформаційно-психологічні операції;
  • вплив на громадську думку;
  • вампіризм.

«Токсична комунікація — це коли простежується намагання на когось вплинути», — додав Довженко.

Навіщо мені це?

 

Усім, хто активно використовує соціальні мережі як джерело інформації, тим більше інформації для роздумів та прийняття рішень у своєму житті, медіаексперт запропонував замислитися над питанням: «Для чого я споживаю контент із соцмереж, зокрема токсичний?»

Надмірна зосередженість на соцмережах — явище, описане дослідниками як «ілюзія контролю», коли ми відстежуємо соцмережі, щоб знати, що відбувається, і перевіряємо чи нічого поганого не трапилося.

«Насправді це не зовсім слушно, адже з часом ситуація може і не змінюватися на краще. Оскільки мозок не може довго витримувати такого масованого потоку інформації, люди згодом починають розслаблятися і знижують таку активність, — говорить медіаексперт. — Перегляд соцмереж значною мірою також виконує для нас розважальну функцію. У такий спосіб ми соціалізуємося, відволікаємо увагу від важливіших справ, коли треба "перемкнутися"».

Є багато людей, які відвідують російські пабліки, читають там негативний контент, знаходять образливі думки. І роблять це не тому, що є дослідниками російської дезінформації, а для себе: постійно розкулупують ранку й потім у компаніях перерозповідають, які росіяни нерозумні та як вони себе самі обманюють.

Помічаючи за собою такі форми медіаспоживання, за його словами, варто задатися питанням «Навіщо це мені?», «Чи можу я цього не робити, якщо мені від цього стає погано?».

Медіафахівець пояснив, що важлива усвідомлена відповідь самому собі. Таке усвідомлення дає розуміння власної ролі у віртуальному медіаспоживанні та комунікаціях, а відтак дозволяє застосовувати необхідні фільтри та вибудовувати здорові межі.

«Якщо я перестану безупину гортати соцмережі, я впаду у крайню тривожність, а так я зараз заспокоююся» або «це дає мені ілюзію контролю», — такі відповіді на особистому рівні прийнятні, головне, щоб вони були.

Чи можу я не робити цього?

Медіафахівець розповів, що уже віддавна практикує «випадання» з комунікацій, які завдають дискомфорту, пригнічують, роблять боляче, і він помічає, що це позитивно вплинуло на нього.

Щоб опанувати вміння розпізнавати публікації, які мають на меті зумисно погіршити психоемоційну рівновагу аудиторії, ввести в оману, і вчасно дистанціюватися від них, Довженко запропонував перелік контрольних запитань для самоперевірки:

  • Повідомлення адресоване мені?
  • Воно хоче моєї реакції?
  • Воно хоче зробити мені боляче, тривожно, страшно?
  • Кому це вигідно?
  • Мені це потрібно, щоби що?
  • Я можу не реагувати?
  • Я можу вийти з комунікації?

За його словами, спершу слід подумати, чи дійсно ви є адресатом такого повідомлення. Може виявитися, що повідомлення, яке тригерить особу, має сенс для певної аудиторії, але ви до неї не належите, тому перейматися цим особисто немає сенсу.

Далі потрібно перевірити, чи вимагає таке повідомлення персональної реакції, і якої саме. Якщо відповідь ствердна, його слід відмітити в уяві «сигнальним прапорцем». Якщо ж видається, що від цього повідомлення стає прикро, страшно, соромно, — ставте великий яскравий сигнальний прапорець.

Отар розповів, що після повномасштабного вторгнення у соцмережах набув масових переглядів та поширень допис про те, нібито ми усі разом винні у цій війні з довгим переліком того, що до цього моменту робили неправильно, не в повну силу, або чогось не робили. Завершувався допис висновком, мовляв таки-так усі разом самі собі винні.

«Думаю, людина, яка опублікувала допис, робила це з кращих міркувань, — намагалася раціоналізовувати дійсність. Можливо вважала, що якщо нав’яже відчуття провини, це сприятиме мобілізацій зусиль суспільства», — пояснив тренер.

Попри таку гіпотетичну мотивацію, викликати почуття провини з перших рядків не є здоровою практикою комунікацій, і точно не буде в інтересах кожної контретної особи, яка його читає.

За словами Довженка, публікації у соцмережах, що викликають емоції страху та тривожності, є маніпулятивними у своїй суті.

Коли ми бачимо повідомлення на кшталт «цієї зими ми всі перемерзнемо без електрики», треба усвідомити, що ніхто не може цього достеменно знати і ствержувати. Перед очима людини повідомлення, яке може викликати емоцію та налякати. Дуже часто вслід за реакцією користувача надходять наступні повідомлення, що чіпляються за емоції, й непомітно транслюють «комусь вигідну правду» або будь-які товари й послуги, які за збалансованого стану сприйняття інтересу не викликають.

Наступним питанням у контрольному переліку «гігієнічності» повідомлень йде «Кому це вигідно?». Фахівець порадив не впадати у параноїдальну крайність, використовуючи його для самостійного аналізу маніпуляцій та дезінформації.

«Досить часто люди публікують щось у соцмережах без прагматичної мети: комусь нудно, хочеться спілкування, показати себе перед публікою», — розповів він.

Проте якщо видається, що певна комунікація, трансляція якихось міркувань дійсно вигідна комусь конкретно й подається так, що хоче вплинути на вашу реакцію та поведінку, — це ознака маніпулятивності.

Отар Довженко порадив на приватному рівні користуватися методологічним принципом, названим «лезом Оккама»: якщо хоча б дві ваші відповіді на згадані питання ствердні, — напевне, ваше припущення про маніпуляції правильне.

Як не втратити себе в онлайн-суперечках

Маючи 25-річний досвід участі в онлайн-дискусіях, Довженко дав кілька порад, як уберегти себе від емоційних коливань та негативного впливу на психоемоційний стан від таких активностей.

Виходячи з особистих спостережень, медіафахівець говорить, що онлайн-суперечки бувають корисними, однак досить рідко.

«15 років тому я вважав, що стерилізувати тварин жорстоко. Поступово під впливом суперечок змінив свій погляд. Тепер усі мої числені тварини стерилізовані. І це один із небагатьох прикладів, коли мене переконали», — сказав він.

За його словами, переконати когось в онлайн-суперечках вдається напрочуд рідко, щонайбільше — розхитати упевненість віртуального співрозмовника у чомусь та запустити процес переоцінки в його голові.

Натомість, цінністю суперечки може бути зробити шоу для інших людей: звучати у соцмережах та чатах, щоб перетворити читачів на своїх прибічників. У такому разі важливо зрозуміти, чи задум справді так спрацює і чи не спрацює навпаки.

«Коли я влажу у суперечку з людиною, яка категорично не поділяє мої погляди та інтереси, намагається мене образити, треба відповісти собі, а навіщо я це роблю? Відповідь може бути такою: щоб друзі, мої читачі побачили мою реакцію та позицію», — пояснив він.

Коли йдеться про суперечку з незнайомими людьми, є велика ймовірність, що вона буде токсичною, може коштувати часу та нервів і перетворитися на нерівний бій, від якого матимеш збитки, а не здобутки.

«Треба бути розсудливими, коли вступаєте у суперечку з незнайомими людьми. Є велика небезпека, що на тому боці — бот, або людина, яка просуває певні меседжі за гроші, або ШІ — тоді на тому боці взагалі нікого немає», — сказав він.

Довженко порадив, як виходити з токсичних дискусій. Перший прийом, який він запропонував, — ставити дискусію на паузу: відкладати відповідь на провокативні, маніпулятивні закиди на потім.

«Накрученість спадає. Завтра, здебільшого, реагувати вже не хочеться. Завтра зникає мотивація відповідати тому, хто для вас ніхто», — сказав Отар.

Він розповів, що особливо цінно навчитися натискати уявну кнопку «вимкнути» у будь-яких комунікаціях: ніхто не зобов’язаний витримувати численні раунди в’їдливих коментарів.

Ще одним корисним прийомом в онлайн-дискусіях з опонентами є вміння  демонструвати згоду. «Може, ви і праві», — людина, яка розраховувала на розхитування противника, його дискредитацію та розгром, втрачає свою «зброю» й більше не може продовжувати конфлікт.

Громадська думка «бульбашки»

Окремо Отар Довженко зупинився на помилковому поширеному уявленні про те, що провідна думка в близькому середовищі людини у соцмережах відповідає загальній громадській думці.

«Нещодавно бачив дискусію між двома знайомим людьми. Одна писала, що всі за ухилянтів, виправдовують їх, ціле суспільство підтримує ухилянтів. Інша ж писала, що у неї всі служать, і ухилянтів вона взагалі не знає. В співрозмовників різні “бульбашки”, і вони бачать громадську думку абсолютно по-різному», — сказав Отар.

За його словами, таке хибне уявлення формується тому, що усі актуальні процеси транслюються та обговорюються у соцмережах, але вони мають алгоритм видачі контенту.

«Коли ваші очі трошки надовше затримуються на якійсь темі, наприклад тому, що вона вас дивує чи обурює, алгоритм сприймає таку паузу як зацікавленість користувача, і пропонує ще більше контенту на ту ж тему. Складається враження, нібито це обговорюють усі або так думають, — сказав медіафахівець. — Це важливо пам’ятати, перш ніж для себе і для інших робити узагальнення "всі думають таким чином"».

За його словами, у фейсбуці достатньо змінити опцію формування стрічки з найактуальнішого на хронологічну, щоб побачити, що «не всі тільки це обговорюють», а продовжують публікувати контент відповідно до своїх зацікавлень, як і завжди.

Він додав, що соціологи, які мають вимірювати громадську думку, в умовах війни дуже обрежно підходять до тлумачення отриманих даних та узагальнень, аргументуючи це тим, що у період великих змін люди бувають непослідовними, невпевнені у своїх позиціях або навіть не можуть дати оцінку елементарним речам.

«Виходячи з хибного припущення, що провідна у бульбашці думка притаманна усім, можна сильно непокоїтися, мовляв усі хочуть здатися Росії, або з приємного, що усі російськомовні уже україномовні. Коли ж виходиш з бульбашки у реальне життя, виявляється, що ці зміни косметичні. Завжди краще бачити реальність, якою б вона не була», — додав медіатренер.

Ми не постимо, хіба перевірені збори

Окремо Довженко зупинився на схильності користувачів соцмереж поширювати приголомшливий контент одразу після того, як побачать його.

«У перший рік війни моєю порадою щодо медіаграмотності було — не поширюй нічого. Зараз я її можу переформулювати — не поширюй нічого, крім зборів. Велика частина людей у суспільстві поширює контент у соцмережах взагалі без роздумів. Це складова будь-якого вірусного поширення номер один — бездумні репости, — сказав він. — Золоте правило: коли ми щось дізналися, не треба негайно перепубліковувати це. Краще порахувати до ста. Можливо, за цей час вдасться зрозуміти, що на цю інформацію треба подивитися по-іншому. Якщо ж інформація викликає сильні емоції, тригерить або тішить, — вона потребує ретельної перевірки. Треба рахувати не до ста, а до тисячі».

 

Перевір і не пошир

Експерт поділився стандартним алгоритмом перевірки джерел інформації.

Необхідно з’ясувати:

  • Що це за джерело?
  • Чи точно це — першоджерело?
  • Чи це не підробка під офіційну сторінку?
  • Хто конкретно це каже?
  • Чи має він повноваження це казати?
  • Чи є аналогічні повідомлення в поважних джерелах?
  • Якщо джерело — медіа, то чи перевіряло воно факт, який подає?

«Часто депутати, чиї повноваження зводяться до того, щоб голосувати за і проти законопроєкти, розповідають про те, що буде і як буде. Люди сприймають це на віру і починають переживати через це», — каже  медіатренер.

Він пояснив, що адміністратор телеграм-каналу Верховної Ради у перші місяці повномасштабного вторгнення недостатньо застосовував критичне мислення й поширив велику кількість фейків, перш ніж цю людину звільнили.

Та первинна перевірка джерела інформації, за його словами, ще не привід автоматично перепубліковувати інформацію.

Приймаючи рішення, поширювати чи ні, слід задуматися над наступним:

  • Ви особисто знаєте людину, організацію, спільноту, медіа, яка є джерелом?
  • Ви прочитали текст, продивились відео, прослухали аудіо до кінця?
  • Ви впевнені, що це — не вкид, не фейк, не наслідок хакерського зламу?
  • Ця інформація досі актуальна й не застаріла?
  • Навіщо це поширили? Яка мета?
  • Чого хочете досягти ви, поширивши це?
  • Чи буде гірше, якщо ви це не поширите?

 

Без такого критичного осмислення люди ризикують поширити дезінформацію, яка містить реальну шкоду суспільству.

Краще не торкатися

Коли ж натрапляємо на публікацію, яку вважаємо брехливою, фейковою, згенерованою ШІ для рознесення дезінформації, треба поводитися як рятувальники на замінованих територіях.

Необхідно знати, що користувач лише допомагає вірусному поширенню дезінформації, навіть якщо:

  • поширює її, щоб, приміром, не загубити для подальшого спростування;
  • поширює з будь-якою припискою, приміром застерігаючи інших про фейк;
  • поширює посилання або скриншот;
  • ставить будь-яку реакцію — негативну також;
  • пише будь-який коментар — негативний теж.

Безпечною і більш доцільною реакцією на фейки, шахрайства, маніпуляції в соцмережі є:

  • просто закрити публікацію;
  • поскаржитись адміністрації соцмережі;
  • заблокувати обліковий запис;
  • відписатися від сторінки, що поширила це.

«Корисних» фейків не буває

Довженко також сказав, що займатися поширенням «корисних» фейків не є правильною стратегією.

«Спеціально навчені люди, які займаються інформаційною війною, можуть дезінформувати противника. Всі інші випадки поширення “корисних” фейків про те, що Україна ось-ось переможе і подібні, лише знижують рівень довіри до джерел, до новин загалом і врешті один до одного, — пояснив Отар Довженко. — Якщо ці “корисні” фейки скеровані на росіян, то їх слід поширювати в російському інформпросторі, а вони поширюються у нашому інформпросторі. Для чого?».

Він також звернув увагу на небезпечність поширення інформації, про яку люди пишуть самі «можливо, це фейк, але..» і транслюють його.

«Не буває ніяких "але". Це страшенно небезпечна пастка, коли відмовляємося перевіряти, а віримо в те, що подобається. Розхитується картина світу, уявлення про правду підмінюють припущеннями, межа між правдою і неправдою розмивається. Поза військовими спецопераціями, які нас не стосуються, усі фейки це зло», — говорить фахівець.

За його словами, один з найтоксичніших напрямків дій Росії — переконувати світ, країни і людей, що «у кожного своя правда», є її версії, істина є і тут, і там.

 

Довженко порадив в умовах агресивної інформаційної війни бути стійкими: не відмежовуватися від інформпотоку зовсім, а навпаки удосконалюватися у вмінні дізнаватися правду, встановлювати здорові межі, щоб не потерпати від токсичного контенту й комунікацій, та не зневірюватися.

«Цінно вірити, що правда є. Знати її важливо», — резюмував Отар Довженко.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги за темою
пропаганда
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Афіша на вихідні. Куди піти у столиці 30-31 серпня
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:03:06Z
Суддя шоу «МастерШеф» показала понівечену квартиру після атаки росіян на Київ
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T07:09:15Z
Творець ляльок Labubu обігнав Безоса у списку найбагатших бізнесменів світу
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T06:51:39Z
«Танці на кістках»? Артист YakTak перепросив за концерт в день загибелі десятків киян
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T06:00:38Z
У передмісті Києва відбувся благодійний концерт артиста YakTak: люди обурені
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T20:00:24Z
Олена Мозгова висловилась про концертне майбутнє Потапа та Винника
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T16:13:52Z
Оголошено фільм, який представлятиме Україну на кінопремії «Оскар-2026»
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T15:24:10Z
Ротару та інші зірки відреагували на масовану атаку росіян на Київ
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T11:48:40Z
Переможниці шоу «Холостяк» загрожує ув'язнення – екскохану Терена викликано до суду
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T08:48:05Z
Ставки фрахту зростають на великотоннажні перевезення зерна
AgroPortal
2025-08-29T14:30:04Z
Українські аграрії зібрали пшеницю з 5 млн га
AgroPortal
2025-08-29T14:00:36Z
Західний Буг цьогоріч запустить млин для переробки твердої пшениці
Agravery
2025-08-29T13:51:54Z
Хмельниччина лідирує за урожайністю ранніх культур
AgroPortal
2025-08-29T13:30:24Z
«Тест-драйв» будинку: у США набирає популярності новий тренд на ринку нерухомості
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T13:03:48Z
Елеватор Агропросперіс за сезон зробив 9 обертів
AgroPortal
2025-08-29T13:01:41Z
Чи дорога електроенергія в Україні? Розбір експерта Українського інституту майбутнього
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:36:39Z
Імпорт ріпаку до ЄС оновив рекорд
AgroPortal
2025-08-29T12:00:33Z
Два суди вже виграно: Україна подала новий позов проти Росії за втрати банків
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T11:48:08Z
ЗМІ: в Європі вражені некомпетентністю Віткоффа як дипломатичного посланця Трампа
Европейская правда
2025-08-29T14:54:44Z
Чехія знову запропонує ЄС обмежити пересування російських дипломатів у Шенгені
Европейская правда
2025-08-29T14:54:23Z
Єрмак розповів про переговори з Віткоффом у Нью-Йорку
Европейская правда
2025-08-29T14:42:42Z
Сійярто чекає від України "найтемнішої провокації", щоб втягнути Угорщину у війну
Европейская правда
2025-08-29T14:42:23Z
Зеленський назвав причину, чому Росія зриває його можливу зустріч із Путіним
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:39:38Z
Ні Рубльовка, ні Барвіха... У РФ не має бути жодного безпечного місця
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:36:41Z
Українська делегація провела зустріч зі спецпредставником Трампа
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:33:49Z
Партія «Удар» засудила рішення уряду про погодження масових заходів з військовими
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:21:06Z
Молдовська депутатка розповіла, як Кишинів ставиться до руху в ЄС окремо від України
Европейская правда
2025-08-29T14:18:59Z
Поліція на Київщині розслідує смерть немовляти: під підозрою лікарі
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:39:48Z
Чотири неопізнані тіла і зниклі безвісти: у Києві завершилися рятувальні роботи у зруйнованому будинку
FaceNews
2025-08-29T09:09:59Z
Ураження корабля Військово-морських сил: кількість загиблих зросла
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T08:30:30Z
На Київщині викрито схеми розкрадань бюджетних коштів на майже пів мільярда гривень
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T08:21:40Z
У Києві внаслідок ДТП перекинулось поліцейське авто: водій загинув
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T08:00:32Z
Зеленський про пошукові роботи в Києві: Доля вісьмох людей залишається невідомою
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T07:15:59Z
У Дарницькому районі завершилися рятувальні роботи: серед загиблих 2-річна дівчинка
VGorode
2025-08-29T07:12:52Z
У Дніпрі ворог пошкодив пожежну частину
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T06:45:34Z
Удар Росії по Києву: загиблих вже 21 людина
FaceNews
2025-08-28T19:36:16Z
Зеленський пояснив, чому дозвіл на виїзд чоловіків 18-22 років є важливим
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:48:18Z
Як у країнах Європи залучають молодь до армії
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:30:30Z
У Литві фіксують суттєве збільшення охочих добровільно пройти військову службу
Европейская правда
2025-08-29T14:18:35Z
Виїзд чоловіків до 22 років за кордон. Ексміністр оборони Гриценко б'є на сполох
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T13:30:18Z
«За проїзд передаємо»: українці відреагували на поїздку Зеленського в автобусі
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T13:24:19Z
«Метінвест Політехніка» запускає програму подвійних дипломів із Дніпровською політехнікою
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:30:18Z
Знайти пару рідкісному равлику. У Новій Зеландії стартувала кампанія
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:21:10Z
Україна вперше FPV-дронами знищила бойовий корабель з "Калібрами" Міноборони РФ
FaceNews
2025-08-29T11:57:04Z
Калмикова прокоментувала скандал навколо поховань на Національному меморіальному військовому кладовищі
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T11:04:04Z
Чому після Covid-19 мислення стає повільнішим: вчені знайшли відповідь
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T10:03:56Z
Чай, кава та мікропластик: нове дослідження розкриває неочікувану небезпеку
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T07:27:00Z
План на випадок війни: Франція готується прийняти сотні тисяч поранених
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T05:27:52Z
Сезон небезпеки для алергіків у розпалі: як уберегтись від амброзії
ГЛАВКОМ NET
2025-08-27T10:36:09Z
Укусив кліщ – що робити? Алгоритм дій від інфекціоніста
ГЛАВКОМ NET
2025-08-26T19:03:37Z
Синдром хронічної втоми чому ми постійно виснажені
Comments UA
2025-08-26T17:49:41Z
Ріжуть якнайшвидше. Київська невідкладна допомога позбавляється 25% хірургів
ГЛАВКОМ NET
2025-08-26T11:12:29Z
Відкриття вчених: у мозку людини знайдено «секретну GPS-систему»
ГЛАВКОМ NET
2025-08-26T06:33:43Z
У Києві збільшилася кількість хворих на коронавірус
ГЛАВКОМ NET
2025-08-25T13:27:50Z
Актуальні штрафи за відсутність автоцивілки в Україні у 2025 році: скільки доведеться заплатити?
VGorode
2025-08-28T11:09:39Z
На Полтавщині власник покинув просто неба рідкісний спорткар
ГЛАВКОМ NET
2025-08-24T15:12:52Z
Jeep представив онлайн-конфігуратор та повний перелік комплектацій для моделі Cherokee
Топ Жир
2025-08-23T01:06:45Z
GM наказує дилерам призупинити продаж моделей ZR1 та Z06 до з’ясування причин несправностей
Топ Жир
2025-08-23T00:21:43Z
Nissan нарешті позбувся цієї жахливої мультимедійної системи
Топ Жир
2025-08-22T23:36:36Z
Цей рестомод Alfa Romeo сміється з можливостей Giulia Quadrifoglio Verde
Топ Жир
2025-08-22T22:50:12Z
Пункт призначення по-українськи: у Рівному помітили ризикового водія
Telegraf
2025-08-22T22:36:47Z
Volkswagen перетворила Golf R на справжнього монстра доріг
Топ Жир
2025-08-22T22:06:47Z
Subaru вже використовує твердотільні акумулятори, але не для того, що ви уявляєте
Топ Жир
2025-08-22T21:21:51Z
У Києві відкриється другий вестибюль станції метро «Іподром»: дата
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:54:43Z
Війна на полі бою зайшла у глухий кут. Що далі?
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:09:44Z
Де цими вихідними у Києві пройдуть продуктові ярмарки. Адреси
VGorode
2025-08-29T12:03:47Z
ЗМІ ідентифікували понад 200 тис. окупантів, які загинули на війні проти України
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T10:18:18Z
Росія вдарила по українському кораблю "Сімферополь", загиблих побільшало: відео моменту ураження
FaceNews
2025-08-29T09:51:51Z
Розвідка уразила радіолокаційну систему С-400 в окупованому Криму
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T09:24:26Z
Ворог вклинився на стику трьох областей: огляд з фронту
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T08:15:35Z
У Києві пройде перший міжнародний форум United by Mining
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T07:18:25Z
Карта бойових дій в Україні станом на 29 серпня 2025 року
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T04:39:34Z
Зумери кардинально змінюють правила роботи: дослідження
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T13:42:30Z
У Туреччині почалися страйки в готелях
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:12:48Z
15 кілометрів під землею за кілька хвилин: Італія будує новий тунель
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T05:24:28Z
Психологи виявили третій шлях до гарного життя, який раніше недооцінювали
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T02:00:38Z
Навіщо на овочі й фрукти наносять віск? Держспоживслужба пояснила, чому треба бути обережним
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T01:27:48Z
Іспанський експрес: один маршрут потягом став хітом сезону у європейців
ГЛАВКОМ NET
2025-08-26T14:15:31Z
Туристи знову обирають «старий» формат відпочинку – Financial Times
ГЛАВКОМ NET
2025-08-26T10:36:58Z
На відомому курорті продають морозиво, що світиться у темряві
AgroPortal
2025-08-25T13:00:36Z
ЄС забороняє важливий компонент для манікюру
ГЛАВКОМ NET
2025-08-25T12:15:24Z
Нова політика OpenAI: за що ChatGPT може «здати» вас поліції
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:57:43Z
Кібербезпека стає ключовим фактором довіри до фінансових онлайн-сервісів – експерт
GameMag
2025-08-29T12:28:16Z
Мелоні обурилась публікацією фото себе та інших жінок на порносайті
Европейская правда
2025-08-29T11:33:30Z
Врятований ведмедик загиблої дівчинки зворушив соцмережі до сліз
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T10:55:03Z
Кібербезпека стає ключовим фактором довіри до фінансових онлайн-сервісів – експерт
VGorode
2025-08-29T06:00:50Z
Косатки почали атакувати яхти на мілководді Іспанії: експерти б'ють на сполох
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T22:18:25Z
Покоління зумерів відроджує «мильниці»: чому молодь обирає старі фотокамери
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T18:00:04Z
PlayCity оштрафувало інстаграм-блогера за незаконну рекламу казино
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T13:00:21Z
Прогноз магнітних бур на 28-30 серпня: якою буде сонячна активність
ГЛАВКОМ NET
2025-08-28T04:30:58Z
Дитяча футбольна команда з Харківщини стикнулася з булінгом на Львівщині: деталі скандалу
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T14:33:04Z
Жіноча збірна України U-16 завершила Євробаскет розгромною перемогою
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T13:33:24Z
Україна вимагає відсторонити від чемпіонату світу російську лучницю, яка незаконно їздила в Крим
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:36:45Z
«Шахтар» і «Динамо» дізналися суперників у Лізі конференцій
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T12:12:39Z
Відбір до чемпіонату світу з футболу: Азербайджан оголосив склад на матч з Україною
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T10:39:42Z
Гра з Венесуелою може стати останньою для Мессі у складі збірної в Аргентині
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T08:51:37Z
Київський «Сокіл» у наступному сезону виступатиме в чемпіонаті Румунії – ЗМІ
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T08:18:05Z
Усик і Бобул дали спільний концерт на благодійному вечорі
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T07:42:17Z
Ліга націй з баскетболу 3х3: збірна України U-21 програла Франції у фіналі стопу
ГЛАВКОМ NET
2025-08-29T07:24:08Z