Що приховує Сонце? Старовинні малюнки математика розкрили секрет 400-річної давнини

Астрономи використали спостереження німецького математика 17 століття, щоб визначити стан сонячного циклу в 1607 році, що може допомогти розгадати загадку періоду мінімальної активності Сонця.

Міжнародна група науковців розшифрувала астрономічні малюнки 400-річної давнини, що допомогло розкрити таємницю сонячної активності того часу. Дослідники використали спостереження німецького математика Йоганна Кеплера, зроблені в 1607 році, щоб визначити стан 11-річного циклу Сонця.

Йоганн Кеплер, народжений 1571 року, відомий насамперед як автор законів руху планет. Однак його внесок в астрономію не обмежується лише цим. Кеплер також проводив ретельні спостереження за Сонцем, використовуючи примітивний, але ефективний метод.

Для спостережень за Сонцем Кеплер застосовував камеру-обскуру. Це простий пристрій, що складається з невеликого отвору в стіні, крізь який проходить сонячне світло і падає на аркуш паперу. Так учений міг безпечно вивчати зображення Сонця і замальовувати його особливості.

Темні плями, які Кеплер зафіксував на поверхні Сонця, насправді є тимчасовими явищами у фотосфері — видимому шарі сонячної атмосфери. Ці ділянки виглядають темнішими, бо їхня температура нижча за навколишні — близько 3800 К (3500°C) проти 6000 К (5700°C). Плями виникають через складну взаємодію магнітного поля Сонця з його плазмою під час обертання зірки.

Група дослідників під керівництвом Хісаші Хаякави з Університету Нагої (Японія) застосувала сучасні методи аналізу малюнків Кеплера. Науковці використали закон Шперера, який описує зміну широт формування активних ділянок Сонця протягом сонячного циклу. Результати показали, що спостереження Кеплера припали на кінець сонячного циклу, який передував періоду значного зниження сонячної активності.

Отримані дані можуть допомогти астрономам краще зрозуміти тривалі періоди мінімальної сонячної активності, зокрема так званий мінімум Маундера (1645–1715 роки). Цей загадковий етап в історії Сонця досі викликає багато запитань у фахівців. Нова інформація наближає науковців до розгадки причин довготривалих змін у поведінці нашої зірки та їхнього впливу на земний клімат.

Нагадаємо, археологи виявили сліди вольфраму в лабораторії данського астронома Тихо Браге, хоча цей елемент офіційно відкрили лише у 18 столітті.

Джерело: Sciencealert, Universetoday