Діпфейки, інфоалібі та теорії змов: чому в соцмережах панує хаос і як від цього вберегтися

Дезінформація – вірний супутник ворожих режимів, яким треба збити з пантелику народи вільного світу. Цим прийомом постійно користується Росія, поширюючи свою викривлену пропаганду про Україну та західний світ. Цьогоріч Росія активізувала поширення брехні напередодні європейських та американських виборів, а також Олімпіади у Парижі.

Дезінформацією зловживає не лише держава-агресор. Її використовують і в США – зокрема, останній випадок це діпфейк про кандидатку в президенти Камалу Гарріс.

24 Канал розповідає, як в інтернеті можна обдурити тисячі людей та яка ситуація з дезінформацією в Україні.

Ситуація в США. Діпфейк Камали Гарріс

Відмова чинного президента США Джо Байдена балотуватися на другий термін та обрання кандидатки Камали Гарріс, яка є віцепрезидентом, викликало хвилю мемів в інтернеті.

Прихильники Гарріс соцмережах зосередилися на кумедних моментах з промов віцепрезидентки за останні роки. Наприклад, "ви що, впали з кокосової пальми?". Тим часом прихильники Дональда Трампа розповсюдили в соцмережах маніпулятивні матеріали з фейковою промовою Гарріс.

Однак деякі прихильники кандидата в президенти від Республіканської партії Дональда Трампа обрали інший шлях: розповсюдили в соціальних мережах маніпульовані ЗМІ, демонструючи фальшиву промову, яку Камала Гарріс так і не виголосила.

Камала Гарріс / Колаж 24 Каналу

Згодом організація Media Matters for America опублікувала звіт про вірусний ролик, що отримав мільйони переглядів у TikTok. Невдовзі після публікації звіту TikTok видалив дописи, а також фальшиве аудіо з платформи.

TikTok має чітку політику проти шкідливого контенту, створеного штучним інтелектом, і неправдиво відредагованих медіа, і активно видаляє цей контент, водночас співпрацюючи з фахівцями з перевірки фактів, щоб оцінити точність контенту на TikTok у режимі реального часу,
– заявив представник соцмережі на запит видання Mashable.

Це не перший випадок, коли дипфейк Камали Гарріс поширюється в соцмережах, – те саме трапилося торік.

"Сьогодні є сьогодні, а вчора було сьогодні вчора, – невиразно вимовляє дивну цитату Камала Гарріс у вірусному дипфейку. – Завтра буде сьогодні завтра. Тож живіть сьогодні, щоб майбутнє сьогодні було таким, як минуле сьогодні, яким воно є завтра". Насправді віцепрезидентка ніколи цього не казала.

На відміну від оригінального відео, у діпфейку навколо рота Гарріс можна помітити "цифровий шум", що свідчить про редагування промови. Крім того, у фейку немає ні фонового шуму, ні галасу натовпу.

Поширення фейків у соцмережі X

Не дивно, що в соцмережі X, яка належить Ілону Маску, ймовірному майбутньому раднику Трампа за умови перемоги останнього, ролик досі не видалено. Крім того, сам Ілон Маск опублікував фейкове відео з нібито передвиборчою кампанією Гарріс.

Спочатку відео з гаслами кампанії вийшло на сторінці в X, пов'язаній із консервативним подкастером Крісом Кольсом, і було позначене як пародія. Однак Маск лише дописав у репості "Це дивовижно", не зауваживши, що відео неправдиве.

Ґевін Ньюсом, губернатор-демократ Каліфорнії, відреагував на допис Маска, заявивши, що публікація відео "має бути незаконною" і що він незабаром підпише законопроєкт про заборону такого контенту. Маск відповів на це, що "пародія в Америці не заборонена".

Що з дезінформацією в Україні

До загальносвітових конспірологічних чи дезінформаційних тенденцій – спочатку на тему пандемії та вакцинації, а згодом з використанням штучного інтелекту – в Україні додається вплив Росії. Це безліч тем: воєнні злочини, застосування зброї, поводження з військовополоненими, економічна та енергетична ситуації.

Один з методів Росії – інформаційне алібі, пояснюють у Центрі протидії дезінформації. Це превентивне звинувачення однією стороною іншої в діях, які будуть вчинені нею ж. Серед випадків інформаційного алібі – повідомлення про те, що Україна нібито планує підрив драмтеатру у Маріуполі, про загрозу на залізниці у Краматорську, про можливий обстріл колонії в Оленівці, де утримували полонених. Все це було зроблено напередодні терактів, влаштованих у цих місцях Росією.

Також агресор поширює неправдиву інформацію про українських біженців. У Центрі протидії дезінформації виявили три основних напрями такої інформації:

• демонізація українських біженців, спрямована на європейську аудиторію;
• демонізація країн ЄС у питанні підтримки українських біженців, спрямована на російську та українську аудиторії;
• позиціювання Росії як найкращого прихистку для українських біженців.

Російські пропагандисти поширюють брехню про Україну через сотні телеграм-каналів, TikTok-акаунтів, сторінок в X.

Як не піддаватися дезінформації

Інтернет та соцмережі переповнені неправдивою інформацією, і часто її важко відрізнити від правди, особливо, якщо користувач – "не в контексті". Якщо у вас виникає сумнів щодо правдивості поширеної інформації, варто вдатися до таких кроків:

• подумайте, кому буде вигідно поширювати саме цю інформацію, особливо під час виборів чи бойових дій. Варто не зважати на новини на основі теорій змов, безпідставних звинувачень, зацікавленості однієї сторони (якщо йдеться про вибори);
• не вся дезінформація створена з серйозною метою. Деякі дописи, як-от картинки згенеровані ШІ, створені з метою тролінгу, шахрайства або розваги;
• не поширюйте інформацію з соцмереж, зачекайте, доки її підтвердять перевірені ЗМІ чи органи влади, чи офіційні джерела;
• знайдіть джерело поширення – не варто довіряти інформації з соцмереж, навіть якщо вам переслав її член родини. Варто пошукати назву медіа, що поширює підозрілу інформацію, у Google, а також знайти історію поширення новин – вони можуть бути неактуальними;
• створіть список перевірених джерел інформації;
• не довіряйте картинкам, згенерованим штучним інтелектом. Зазвичай їх поширюють у соцмережах із підписами "подивіться, що я зробив своїми руками", "це два брати, що пішли воювати, підтримайте їх" тощо.