Як зупинити "орбанізацію" Європи: експрем'єр Литви про виклики для Європи та України

Що це означає для України, чи здобуде Віктор Орбан владу в Європарламенті та що означає його візит до Москви – читайте в ексклюзивному коментарі 24 Каналу експрем'єра Литви Андрюса Кубілюса.

Європарламент провів перше пленарне засідання після виборів. На вашу думку, чи зміниться курс цієї інституції щодо підтримки України упродовж цієї каденції?

Під час першого пленарного засідання ми проголосували за спеціальну резолюцію щодо України. Ми можемо назвати це тестовим голосуванням, оскільки це дозволило нам побачити, скільки голосів буде на підтримку України в цьому парламенті. І результати непогані – я нарахував 73% всіх голосів на підтримку України, на підтримку цієї резолюції.

Крім того, безумовно, зараз ця резолюція показує чітке продовження нашої політики. Але простого продовження нашої резолюції недостатньо.

Очевидно, що упродовж цих двох з половиною років підтримка Заходу, в тому числі підтримка ЄС, дозволила Україні не програти війну, але її було недостатньо для перемоги.

Нам потрібно модернізувати нашу підтримку у фінансовому плані. Військову підтримку треба збільшити у два – три рази, аби Україна почала перемагати Росію. І це має стати метою для цього, нового Європарламенту.

Паралельно з цим, більш амбітною має стати програма розширення ЄС, яка б дозволила Україні приєднатися до ЄС наприкінці цього десятиліття. Звичайно, не секрет, що окрім тих 73 – 75 %, які підтримують Україну, є певне зростання так званих праворадикальних груп. Деякі з них – демонструють явну дружбу з Путіним. Їх не так багато за кількістю, але вони можуть наробити галасу. Ми маємо бути готовими до цього.

Але це не створить якихось великих перешкод. Навпаки, я думаю, що зміщення політичної конституції Європарламенту у праву сторону дозволить нам посилити як безпекову, так і оборонну політику підтримки України з боку ЄС.

Якщо деякі праворадикальні групи, без сумніву, дружать із Путіним, наприклад "Патріоти за Європу", то інші праворадикальні, як "Європейські консерватори та реформісти", є дуже сильними прихильниками України.

Також не потрібно забувати, що в Європейській Раді більшість переходить до рук "Європейської народної партії". Наразі рівно половина прем'єр-міністрів і президентів у Європейській Раді належать до ЄНП, і ця цифра може збільшитися.

Таким чином, ЄНП стає панівною політичною партією в усьому Європейському Союзі. ЄНП традиційно дуже сильна в питаннях оборони, безпеки та України.

В Європарламенті з'явилась третя за розміром фракція із проросійською позицією "Патріоти за Європу". Як ви плануєте шукати консенсус з цією політичною групою?

Ми не будемо шукати з ними якогось консенсусу. Зараз ми будуємо так званий "санітарний кордон" та не даємо здобути жодних серйозних позицій у Європарламенті. Ці "Патріоти за Європу" не є чимось новим.

У попередньому скликанні Європарламенту ми мали групу "Ідентичність і демократія". Тепер вони змінили свою назву – у них є представники від французької Ле Пен, угорського прем’єра Віктора Орбана та члени чеської популістської партії. Однак, в цьому немає нічого нового, попри нову назву. Їхня можливість впливати на рішення залишиться майже на тому ж рівні, що і в попередньому парламенті.

Віктор Орбан розпочав головування в Раді ЄС із візиту до Москви. Чого варто очікувати Києву від цих подій?

Я думаю, що головування Угорщини в Раді ЄС – це втрачене головування. Не варто очікувати чогось дуже серйозного. Вся діяльність Віктора Орбана наближає ЄС до розуміння того, що цю, як я її називаю, "орбанізацію Європи" треба зупинити.

Тому що використання права вето, аби зупинити підтримку України і його "вояжі" до різних столиць – є явним порушенням четвертої статті договору ЄС, яка вимагає щирої співпраці держав-членів і відданості до головних стратегічних цілей Європейського Союзу.

Європейський Союз визначив стратегічну мету – допомогти Україні перемогти у війні, а Орбан робить все навпаки.