Хвиля російської дезінформації під час наступу на Харків у травні не призвела до паніки серед населення, — Reuters

Середня кількість публікацій у соціальних мережах, які в Україні класифікувала як дезінформацію про війну, зросла до понад 2500 на день з початком наступу російських військових на Харків у травні, порівняно із 200-ма на день у березні, свідчать дані, зібрані Центром протидії дезінформації, повідомив Reuters.

За оцінкою української розвідки, кампанії з дезінформації в основному проводилися службою безпеки ФСБ Росії та військовою розвідкою, більш відомою як ГРУ, повідомив керівник ЦПД Андрій Коваленко агенству.

На діаграмі показано кількість фейкових постів у соцмережах, які відстежила українська влада про Харків з березня до початку червня 2024 року.

Він додав, що бліц-шум у соцмережах поєднали із телефонним шквалом, коли російські війська наступали на Харків.

Український силовик, який побажав залишитися анонімним, пояснив агенству, що росіяни часто надсилають велику кількість текстових (дезінформаційних – ред.) повідомлень із пристроїв, підключених до розвідувального безпілотника дальньої дії «Орлан-10», який може проникати в український повітряний простір на десятки кілометрів. Пристрої, відомі як системи Leer-3, імітують базові станції стільникового зв’язку, до яких телефони автоматично підключаються в пошуках покриття, додав він.

Дезінформація та пропаганда, давні опори війни, отримали цифровий заряд у битві за Україну, найбільшому конфлікті, який бачив світ з моменту появи смартфонів і соціальних мереж.

Москва звинуватила Україну та західних партнерів у розв’язуванні складної інформаційної війни проти Росії з використанням медіа, зв’язків з огранізаціями громадського сектору та технологічних активів для поширення неправдивих і упереджених наративів про Росію та війну.

Український силовик визнав, що Україна використовувала онлайн-кампанії, щоб підняти антивоєнні настрої серед населення Росії, хоча він охарактеризував ці зусилля як «стратегічні комунікації» для поширення точної інформації про конфлікт.

Агентство Reuters опитало дев’ятьох людей, обізнаних з перебігом інформаційної та дезінформаційної війни, яка ведеться паралельно з бойовими операціями, зокрема українських посадовців, представників трекерів дезінформації та аналітиків з питань безпеки.

Український силовик, який побажав залишитися анонімним, повідомив агенству, що з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році спецслужби закрили 86 російських ботоферм в Україні, які контролювали 3 мільйони облікових записів у соцмережах з орієнтовним охопленням аудиторії 12 мільйонів людей.

У приміщеннях ботоферм зібране спеціалізоване комп’ютерне обладнання, яке може щодня реєструвати сотні фейкових акаунтів у соцмережах для поширення дезінформації, додав він.

Керівник ЦПД Андрій Коваленко зазначив, що наразі найбільш значущими джерелами поширення російської дезінформації онлайн в Україні є «ТікТок», а на Європу — «Телеграм».

Він повідомив, що на початку 2024го року «ТікТок» закрив близько 30 із 90 облікових записів, які Україна визначила пов’язаними з Росією поширювачами дезінформації, проте додав, що нові облікові записи часто з’являються замість видалених.

У «ТікТоці» агенству повідомили, що їхні правмла забороняють поширення неправдивого та оманливого контенту. За останні роки, компанія закрила 13 прихованих мереж впливу, які діяли з Росії. Йдеться про групи облікових записів, які контролюються однією організацією та часто використовуються для просування скоординованої розповіді.

«Телеграм» заявив, що розробляє інструмент для додавання перевіреної інформації до публікацій.

«У Телеграмі переконані, що найкращий спосіб боротьби з дезінформацією — це не цензура, а легкий доступ до перевіреної інформації», — повідомив його речник.

Мер Харкова Ігор Терехов розповів агенству, що росіяни намагалися посіяти паніку та недовіру у соцмережах під час початку наступу на Харків.

«Населення намагаються налякати, щоб людям було некомфортно і вони виїжджали з міста», – сказав Терехов.

Харківська аналітикиня з питань безпеки Марія Авдєєва, яка спеціалізується на російській дезінформації, продемонструвала журналістам інфографіку з нанесеним державним гербом України, опубліковану у фейсбуці на початку квітня. На карті та супровідному тексті були вказані фіктивні перекриття доріг та стверджувалося, що незабаром очікуються ракетні удари по певних районах навколо міста.

Мікротаргетинг, який аналізує онлайн-дані людей, щоб націлити конкретних людей і аудиторію на певні повідомлення, подібно до цільової реклами, ускладнює завдання ЦПД щодо відстеження кампаній впливу та протидії неправдивим наративам, повідомив Андрій Коваленко.

«Ця діяльність є дуже тактичною. — сказав головний аналітик американської фірми з кібербезпеки Mandiant Джон Халтквіст, маючи на увазі російські кампанії з дезінформації в Україні. — Ми бачили націлювання аж до українських солдатів в окопах».

Опитані експерти повідомили, що під час так званого травневого російського наступу на Харків хвиля російської дезінформації не призвела до паніки та втечі з міста. Виїхала невелика кількість людей, хоча кількість дезінформаційних повідомлень, націлених на місто, вдвічі перевищила рівень березня 2022 року, за даними ЦПД.

Андрій Коваленко зазначив, що масштаб і частота російських операцій впливу призвели до того, що українці стають більш критичними до інформації, яку вони отримують.

Фото: Наслідки російського обстрілу Харкова / Getty Images