Лихвар Слоневський: ЗМІ розповіли, як у НАЗК "перевіряють" декларації детективів НАБУ

Стільки за цей час було витрачено на фінансування «антикорупційної структури» в складі Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та приданого до них пізніше Вищого антикорупційного суду.

Про це пише портал Насправді.

Зрозуміло, що за 9 років корупція в Україні була загнана в підпілля й наразі в державі залишилось тільки три корумпованих організації, де беруть хабарі й крадуть усе, що погано лежить. Це Національне антикорупційне бюро України, Національне агентства з питань запобігання корупції та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Вищий антикорупційний суд до корумпованих організацій не належить з простої причини – оскільки ця контора нічого не вирішує, то туди хабарі й не несуть.

Ці три установи сполучаються між собою, мов три діжки з лайном, з’єднані трубою, що переливають одна до іншої свій вміст, себто професійних борців з корупцією. Головним донором гівна, як і належить, є НАБУ, яке постачає керівні кадри для САП і НАЗК. Достатньо пригадати, що керівником САП посольство США призначило колишнього керівника Третього відділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олександра Клименка, який уславився тим, що його підлеглі разом з Гладковським-Свинарчуком та керівником Головного підрозділу детективів НАБУ Андрієм Калужинським розкрадали кошти «Укроборонпрому».

Тож нема нічого дивного, що самопроголошений директор НАБУ Артем Ситник, який обіймав цю посаду всупереч рішенню Конституційного Суду України, після завершення строку повноважень, який він сам собі встановив, 12 травня 2022 року був призначений заступником голови НАЗК. Та обставина, що Ситник внесений у реєстр корупціонерів за те, що в бутність директором НАБУ не задекларував подарунки, отримані від магната Бахматюка, звісно, ніяк не перешкодила цьому призначенню, як і те, що Артема Сергійовича неодноразово ловили за руку на отриманні хабарів. Нині, після двох років нужденної праці в НАЗК, професійний хабарник Ситник призначений заступником директора «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони з питань безпеки. «Призначення Артема Ситника — це важливий крок у перезавантаженні Агенції оборонних закупівель. Він з нуля побудував та забезпечував ефективну роботу Національного антикорупційного бюро, зробив вагомий внесок у розвиток НАЗК та має бездоганну репутацію», — заявила директорка Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова, про чию здатність набивати кишені міністра оборони Рустема Умєрова вже ходять легенди. Втім, враховуючи рівень корумпованості цієї Агенції, одним корупціонером менше, одним корупціонером більше – яка різниця?

А з 27 лютого 2024 року НАЗК очолює ще один викормиш Ситника – Віктор Павлущик, який впродовж 8 років, з листопада 2015-го, пропрацював у НАБУ детективом і старшим детективом – керівником відділу детективів. Тепер Павлущик має аналізувати декларації своїх товаришів по пляшці з НАБУ й відокремлювати агнців від козлищ. Завдання непросте, оскільки НАБУ давно зажило славу найкорумпованішої установи. Щоби уявити, які муки сумління гризуть ніжну душу Павлущика, достатньо ознайомитись з розміщеними на сайті НАЗК деклараціями старшого детектива НАБУ Маркіяна Миколайовича Слоневського, який душив гідру корупції разом з Павлущиком у одному відділі Головного підрозділу детективів НАБУ.

Маркіян Миколайович – один з тих професійних борців з корупцією, хто задекларував свої статки в криптовалюті. Щоправда, зробив він це вкрай незграбно: виявилось, що частина адрес криптогаманців, зазначених у його декларації, не здійснювала жодних транзакцій,

а одна адреса була виявлена в декларації ще однієї особи – Виборнова Андрія Володимировича, заступника завідувача відділу благоустрою та дорожнього господарства Департаменту житлово-комунального господарства Кам’янець – Подільської міської ради. Ні, це зовсім не означає, що Слоневський та Виборнов перебувають у фактичних шлюбно-сімейних відносинах і ведуть спільне господарство. Скоріше за все, вони обидва скористались послугами одного й того ж консультанта, який їм заповнював декларації та вигадував криптогаманці для створення видимості законного збагачення.

Якби б у НАЗК реально перевіряли декларації співробітників НАБУ, то, напевно, підлеглі Палущика доповіли б своєму шефу, що адреса гаманця криптовалюти, зазначена в декларації Слоневського, може бути спеціальною депозитною адресою Binance, на яку різні клієнти могли перераховувати кошти. А, можливо, навіть знайшли кілька посилань, де ця адреса фігурувала та використовувалася для пожертвувань і шахрайства. Зокрема, її «рекламував» громадянин Нігерії, якщо вірити акаунту в соцмережі «Х» (колишній Твіттер) Isah Adamu.

А на відеохостингу YouTube за посиланням було розміщено ще одну відеореклама цього гаманця. В першому ж коментарі зазначено, що користувача ввели в оману саме за допомогою цього гаманця.

Отже, більшість адрес криптовалют, задекларованих старшим детективом НАБУ Маркіяном Слоневським, жодного разу не використовувались, тому їх немає в блокчейнах. Проте, адреси, де були зафіксовані транзакції, належать великим криптовалютним платформам, а не окремому користувачу (так звані майстер-рахунки криптовалютних бірж, де біржі зберігають свої кошти). З чого можна зробити висновок, що, по-перше, Маркіян Миколайович не дуже усвідомлює, що саме він написав у своїй декларації. І, по-друге, що адреси криптовалютних гаманців йому порадили якісь консультанти з метою створити враження легальних доходів – за рахунок, наприклад, зростання курсу криптовалюти.

Втім, на цьому чудеса в деклараціях старшого детектива НАБУ не закінчуються. У 2022 і 2023 роках Маркіян Миколайович декларує сумарно 8 тис. доларів США та 37,8 тис. грн як борг, який йому повернув з відсотками (!) бізнесмен Іскендеров Владислав Альбертович. Тут дивує навіть не те, що старший детектив НАБУ позичає гроші з процентами, себто займається банківською діяльністю, не маючи відповідної ліцензії, і навіть не те, що в попередні роки Слоневський не зазначив у своїх деклараціях зобов’язання перед ним цього Іскендерова. Здивування викликає та обставина, що, напевно, вперше в історії не бізнесмен забезпечує грошима співробітника НАБУ, а навпаки.

Нескладно переконатись, що єдиним бізнесом Іскендерова, якому Слоневський позичає гроші, донедавна було керування російським підприємством «ООО «ОНИКС ГРУПП», зареєстрованим у Бєлгороді 3 березня 2014 року, тобто вже після нападу Росії на Україну. Юридична адреса: «308031, Белгородская область, г. Белгород, б-р Юности, д. 23, офис 1». Види діяльності (згідно з сайтом «Точка. Досьє»): «46.61 Торговля оптовая машинами, оборудованием и инструментами для сельского хозяйства, 45.31.1 Торговля оптовая автомобильными деталями, узлами и принадлежностями, кроме деятельности агентов, 46.61.1 Торговля оптовая сельскохозяйственными и лесохозяйственными машинами, оборудованием и инструментами, включая тракторы». У Харкові інтереси «ООО «ОНИКС ГРУПП» представляє «Торговий дім «ЮНЭКС» в особі усе того ж Іскендерова.

Незрозуміло, навіщо Іскендерову брати в старшого детектива НАБУ в борг, взагалі-то, невелику для бізнесмена суму. Достатньо ознайомитись з автопарком Іскендерова, який нараховує п’ять автомобілів (VOLKSWAGEN TOUAREG 2012 р.в., TOYOTA LAND CRUISER 150 2011 р.в., VOLKSWAGEN TOUAREG 2011 р.в., TOYOTA LAND CRUISER 120 2007 р.в., OPEL VIVARO 2011 р.в.), щоби переконатись, що Слоневський позичає гроші, та ще й під відсотки, людині, яка менше за все схожа на селянина-незаможника.

Також незрозуміло, що саме пов’язує старшого детектива НАБУ й російського (хоча й з українським паспортом) бізнесмена, який своїми податками поповнює, точніше – донедавна поповнював, бюджет країни-агресора. Кажемо «поповнював», бо 27 травня 2024 року Іскендеров раптово вирішив припинити бізнес-діяльність у Росії та закрити свою компанію. Причиною цього злі язики називають дружбу між старшим детективом НАБУ Слоневським і головою НАЗК Павлущиком, який, начебто, «злив» колишньому колезі інформацію про те, що в НАЗК перевіряють його декларацію на предмет дивних грошових відносин з бізнесменом Іскендеровим. І тому компаньйони – Слоневський та Іскендеров – начебто, вирішили, від гріха подалі, закрити підозрілу компанію в Бєлгороді. Якщо це, дійсно, так, то цілком логічним виглядатиме припущення, що Слоневський є бізнес-партнером Іскендерова, а гроші, які Маркіян Миколайович, як чесна людина, задекларував – то прибуток, отриманий від спільної комерційної діяльності.

Втім, якщо навіть НАЗК і проявить інтерес до декларації Слоневського, Маркіян Миколайович без роботи не залишиться, оскільки він суміщав боротьбу з корупцією та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 8968/10, виданого 29 травня 2020 року Радою адвокатів Київської області. Яким чином детектив НАБУ Слоневський без відриву від виробництва зміг працювати помічником адвоката й пройти стажування – то загадка, на яку може дати відповідь хіба його колишній начальник, а нині – голова НАЗК Віктор Павлущик. Напевно, Слоневський отримав адвокатське свідоцтво приблизно так, як і колишній керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський та колишній керівник відділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, а нині – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Олександр Клименко.

Більш того, детектив НАБУ Слоневський примудрився одночасно ловити корупціонерів і успішно підвищувати свою адвокатську кваліфікацію в 2019-му році, у 2020-му, і в 2021-му. Що вкотре засвідчує: працювати в НАБУ не тільки почесно, але й вигідно. От тільки заповнювати декларацію так, щоби не виникало в’їдливих запитань, Маркіян Миколайович досі не навчився. Ну, нічого, колишній його начальник, а нині – голова НАЗК Віктор Павлущик, допоможе.