Суд відновив природоохоронний статус броварні Шульца

Таким чином суд апеляційної інстанції фактично відмовив власнику будівель – БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” – в задоволенні позову щодо скасування наказу профільного департаменту КМДА, яким ці споруди були визнані щойно виявленим об’єктом культурної спадщини. На переконання фахівців-адвокатів, які долучилися до цієї судової справи, касаційний суд навряд чи прийме її до розгляду через “малозначущість”. Відтепер вищезгаданій організації, пряме відношення до якої, до речі, має міністр оборони України Рустем Умєров (на колажі праворуч), вочевидь, доведеться скоригувати свої плани щодо використання історичних об’єктів. “Фонд національного добробуту Криму” має право лише реставрувати їх, а тому ініціатива цього фонду щодо будівництва на цій локації Кримськотатарського культурно-освітнього центру площею близько 30 тис. кв.м., тепер виглядає примарною.

Як стало відомо КиївВладі, 23 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд відновив пам’яткоохоронний статус комплексу будівель на просп. Голосіївському, 8, які більш відомі як броварня родини Шульца.

Так, в рамках відповідної справи №320/11627/24 власник цих будівель – благодійна організація (БО) «Міжнародний благодійний фонд (МБФ) «Фонд національного добробуту Криму» – намагався визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) №50 «Про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва» від 13 вересня 2023 року. Цим документом чиновники надали вказаним будівлям статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини і погодили направлення звернення до власника щодо необхідності укладання охоронного договору. Згадана БО змогла виграти в суді першої інстанції, але на таке рішення було подано відразу дві апеляційних скарги – їх підготували вищезазначений департамент КМДА і столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк.

“Суд апеляційної інстанції задовольнив наші апеляційні скарги – скасував рішення суду першої інстанції. Тепер ніхто не має права руйнувати історичні будівлі. Причому, це рішення апеляційного суду фактично не може бути оскаржене “в касації”. Ця справа розглядалася в порядку письмового провадження і фактично є малозначущою, адже не оцінена в грошовій сумі у великих розмірах. А тому такі справи лише у виключних випадках оскаржуються “в касації”, – розповів КВ Олександр Дядюк.

При цьому, адвокат відзначив непогану роботу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який, на його думку, доклав зусиль для того, щоб броварня Шульца і надалі знаходилася під офіційним захистом.

“Апеляційна скарга [Департаменту охорони культурної спадщини КМДА] була непогана. Хоч я їх дуже критикую, але якщо є за що похвалити, я готовий це робити”, – підкреслив Дядюк.

За його словами, відтепер на «Фонд національного добробуту Криму», який планує звести за вказаною адресою Кримськотатарський культурно-освітній центр, покладено низку обмежень щодо використання будівель пивоварні Шульца.

“Власник може лише реставрувати ці будівлі – їх не можна навіть реконструювати, згідно з вимогами Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Але найголовніше – я не можу зрозуміти власника. Там хороша будівля (йдеться про одну з “головних” будівель пивоварні. – КВ), у гарному збереженому стані. Ну навіщо руйнувати? Можна ж відреставрувати, зробити якийсь офісний центр чи готель. Землі багато, можна побудувати мечеть (попередньо, організація має такі плани. – КВ). Власник же може зробити з неї (будівля броварні Шульца. – КВ) перлину комплексу, який він хоче збудувати. Можна ж нормально все зробити. Ніхто ж не каже, що вона повинна стояти в руїнах. Як у Європі: є п’ятсотрічні будинки, у яких всередині розміщуються офіси або житло. І у цьому випадку дійсно може бути якесь компромісне рішення”, – резюмував адвокат.

За що судилися

БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” звернулася до КОАС із вищевказаним позовом ще у березні 2024 року. Свої вимоги щодо скасування вищезгаданого наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА організація-позивач пояснила, серед іншого, тим, що спочатку вона отримала від органів культурної спадщини відповідь стосовно невключення цих будівель до об`єктів культурної спадщини, а вже після цього було видано вказаний документ. При цьому, ще у 2022 році БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” здійснила обстеження та оцінку технічного стану об’єкта, за результатами якої було визначено, що більшість споруд є аварійними, а решта споруд – непридатними для нормальної експлуатації. У зв’язку з цим, мовляв, організація і задекларувала намір створити на вказаній локації Кримськотатарський культурно-освітній центр.

Також, на переконання “МБФ “Фонд національного добробуту Криму”, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню у зв’язку з порушенням форми прийняття рішення про занесення об’єкта до вищезгаданого переліку. Справа в тому, що в організації вважають, що таке рішення, згідно з вимогами Міністерства культури та інформаційної політики України, має прийматися у формі розпорядження голови КМДА, а не у формі наказу її Департаменту охорони культурної спадщини.

Крім того, у благодійній організації стверджували, що спірний наказ був прийнятий на підставі неповного переліку документів, необхідного для прийняття рішення про занесення об’єктів культурної спадщини до відповідного переліку. Зокрема, йдеться про відсутність фотографій найбільш цінних (т.зв. “характерних”) елементів об’єкта, які збереглися станом на момент прийняття наказу, а також без додавання копії документа, що підтверджує науковий ступінь особи, яка підписала історичну довідку по броварні Шульца. Крім того, представники БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” вважали, що вказаний документ було прийнято всупереч вимогам щодо обов`язкових складових змісту рішення про занесення об’єктів культурної спадщини до переліку – зокрема, без зазначення відомостей про власника об`єкта.

Суддю Київського окружного адмінсуду Києва Сергія Дудіна такі аргументи переконали, і 10 травня 2024 року він повністю задовольнив вимоги БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму”. Втім, як зазначалося вище, це рішення не було остаточним.

У свої апеляційних скаргах Департамент охорони культурної спадщини КМДА і Олександр Дядюк, серед іншого, зазначали, що вищезгаданий департамент все ж мав підстави приймати оскаржуваний наказ, адже таке право йому було делеговано КМДА на підставі відразу трьох законів – «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно, цитуємо, “директор Департаменту, видаючи наказ «Про занесення об’єктів культурної спадщини до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва» діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України, та реалізував делеговані йому повноваження з метою виявлення та дослідження об’єктів міста та подальшим занесенням їх до реєстру нерухомих пам`яток України.

Також апелянти вказали на те, що особа, які підписувала історичну довідку, насправді має відповідний науковий ступінь. Йдеться про співробітницю комунальної установи (КУ) «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій» Олену Мокроусову, яка захистила дисертацію за спеціальністю “Музеєзнавство, Памяткознавство” та здобула науковий ступінь кандидата історичних наук (прирівнюється до диплома доктора філософії). При цьому, варто зазначити, що про науковий ступінь Мокроусової служителі Феміди змогли дізнатися лише після прийняття рішення судом першої інстанції – вказана комунальна установа надала відповідь про це лише 14 травня 2024 року.

На фоні вищезгаданих доводів колегія судів, до якої входили Віталій Файдюк, Людмила Губська і Євген Мєзєнцев, задовольнила апеляційні скарги профільного департаменту КМДА і Олександра Дядюка.

Зазначимо, броварня Шульца має площу 4946 кв.м. і складається з майже двох десятків будівель та споруд, серед яких – адмінспоруда, актовий зал, автовагова, лабораторія, сауна (баня), котельне відділення, цех розливу тощо. БО “МБФ “Фонд національного добробуту Криму” є власником цих об’єктів з 1 серпня 2018 року – саме тоді попередній власник броварні Шульця – ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” – передав її вищезгаданій благодійній організації на підставі договору дарування.

При цьому, під час вищезазначеного судового спору в БО повідомили, що Кримськотатарський культурно-освітній комплекс, який організація запланувала створити на місці броварні Шульця, має мати площу близько 30 тис. кв.м. і стати “громадським, культурним, соціальним, освітнім та духовним центром кримських татар та мусульман України в цілому”. Планується, що він буде складатися з мечеті на 5 тис. осіб (у ній планується передбачити жіночу зону та приміщення для мам), музею кримських татар, бібліотеки, конференц-зали, приміщення для різних гуртків, кафе та магазинів у національному стилі, а також школи для дітей Криму та України, у якій навчатиметься мінімум 200 учнів, 50 з котрих буде пансіонного типу.

Передісторія

Броварня Шульца розташована на земельній ділянці площею 3 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування будівель та споруд (кадастровий номер – 8000000000:79:077:0005). Цю землю столична влада ще в 2007 році продала ЗАТ “Київський пивзавод №1“ (нині ліквідована компанія, що входила групи “SCM” мільярдера Ріната Ахметова). Наразі власником цієї ділянки є ТОВ “Комплекс Жовтневий 40”.

Ще у червні 2010 року управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” МУО на проєктування будівництва на вказаній землі багатофункціонального комплексу громадського призначення. Які вихідні дані повинна мати ця будівля (чи будівлі), в МУО не уточнювалося – там було лише перераховано яких державних будівельних норм та вимог законодавства повинні дотримуватися забудовники. На той час ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” також володіли компанії з орбіти “SCM”. Але жодних будівельних проєктів на цій землі так і не було реалізовано.

За інформацією “Української правди”, у 2019 році це майно за рішенням Ріната Ахметова було “подароване кримськотатарській громаді для будівництва Київського кримськотатарського культурно-освітнього центру із мечеттю” (у судових матеріалах, нагадаємо, повідомлялося, що “передача” відбулася 1 серпня 2018-го. – КВ). Тоді власник землі – ТОВ “Комплекс Жовтневий 40” – отримав нових кінцевих бенефіціарів, а новим власником будівель броварні Шульца стала БО “МБФ “Фонд національного добробуту Крима”.

Так, “Комплекс Жовтневий 40” було “записано” на Рустема Умєрова – тодішнього помічника народного депутата та одного з лідерів кримськотатарської громади Мустафи Джємілєва. Того ж року Умєров був обраний народним депутатом від партії “Голос”, тож її новим власником став інший помічник Джемілєва – Рефат Умєров, який є двоюрідним братом Рустема. Надалі, у вересні 2022 року, Рустем Умєров очолив Фонд державного майна України, а 6 вересня 2023-го його було призначено на посаду Міністра оборони України, на якій він змінив Олексія Резнікова.

Зазначимо, засновником “Фонду національного добробуту Криму” є благодійний фонд “Астем фаундейшн”, співзасновником якого наразі є Рефат Умєров. Раніше, у 2016-2019 роках, його співзасновником був все той же Рустем Умєров.

У 2021 році ГО “Мапа реновації” звернулася до Офісу Генерального прокурора України із заявою про вчинення кримінального правопорушення – початку незаконного демонтажу однієї з двох будівель комплексу пивоварні Шульца. У своїй заяві активісти вказували на те, що ця будівля має архітектурну та культурну цінність, і до демонтажних робіт значною мірою зберегла свою автентичність.

При цьому, у ГО “Мапа Реновація” звернули увагу на те, що забудова цієї території суперечить законодавству України в тому числі через те, що відповідна земельна ділянка призначена лише для “експлуатації та обслуговування існуючих будівель”.

У березні 2023 року низка громадських організацій звернулася до керівництва Турецької Республіки щодо недопустимості знищення броварні Шульца. Адресата було обрано недарма – у відповідному листі активісти повідомили, що на цій території кримськотатарська громада, з якою в Туреччини тісні зв’язки, планує побудувати Ісламський культурно-просвітницький центр.

Серед іншого, у листі повідомлялося про те, що ділянка під пивоварнею розташована в Центральному історичному ареалі Києва, що накладає додаткові обмеження на проектування тут нових об’єктів забудови, зокрема обмеження щодо зносу вже існуючої історичної забудови. Крім того, активісти вказували на те, що демонтаж таких споруд заборонено без погодження з Міністерством культури та інформаційної політики України, яке відповідних погоджень не надавало.

Надалі, у квітні 2023-го, у керівництві вищезгаданого Фонду зазначали, що жодних демонтажних робіт у 2021-2023 роках вони не починали, а дві будівлі були розібрані через їхній аварійний стан. Мовляв, за висновками експертного огляду, в фундаментах є тріщини до десяти сантиметрів, через що ці споруди не підлягають реконструкції, а у деяких будівлях рівень руйнувань становить 80%, через що до них навіть не можна заходити.

При цьому, тоді ж у Фонді підтвердили, що на просп. Голосіївському, 8 планується будівництво культурно-духовного центру, мечеті, школи та музею. Актуальність такої ідеї пояснювали збільшенням чисельності кримськотатарської громади в Києві. Передбачалося, що у фінансуванні цього проєкту може взяти участь Туреччина, але на той момент, цитуємо, “жодних договорів підписано не було”.

Менше ніж через півроку після цього, 13 вересня 2023-го, Департамент охорони культурної спадщини КМДА прийняв вищезгаданий наказ №50, яким вніс Пивоварний завод родини Шульц до Переліку об`єктів культурної спадщини. У документі зазначалося, що об’єкт був створений у ХІХ столітті та збережений частково. При цьому, в наказі повідомлялося, що збережені будівлі “значною мірою зберегли автентичну матеріально-технічну структуру та історичні нашарування, загальну об’ємно-просторову композицію та деталі архітектурного оздоблення”.

“Забудова комплексу становить цінність як рідкісний приклад промислової архітектури Києва, яка формувалась протягом кількох десятиліть, та містить стилістичні ознаки, характерні для такої архітектури (так званий «цегляний стиль»). Разом з колишнім казенним винним складом №2 (завод «Київгума») та Деміївською паровою фабрикою шоколаду і цукерок Валентина Єфімова (фабрика «Рошен») вплинули на формування характерної забудови історичної місцевості Деміївка. Має історичну цінність як такий, що пов`язаний з розвитком харчової промисловості Києва та України в цілому, з історією національних меншин Києва, зокрема – підприємців німецького походження родини Шульців”, – зазначалося в наказі.

Зазначимо також, що на сусідній ділянці на просп. Голосіївському, 6 площею 8,6 га розташовані споруди колишнього заводу “Червоний гумовик”, який було зведено у 1897-1899 роках і за збереження яких також не перший рік бореться столична громада. Фактично його було знесено ще у 2013 році, але частина будівель, зокрема виробничий корпус №1 і брама з адмінкорпусом, “прожили” дещо довше. Вочевидь, через те, що в 2011-ому Головне управління охорони культурної спадщини КМДА двома своїми наказами внесло їх до переліку об’єктів культурної спадщини Києва.

Ще у жовтні 2021 року Нацполіція розпочала слідство за фактами можливого порушення законодавства при будівництві на цій землі житлового комплексу (ЖК) “Riverdale”. На переконання слідчих, компанії, які входять до орбіти одіозного нардепа Дмитра Ісаєнка, реалізують цей проєкт всупереч тому, що на ділянці під майбутніми будинками зовсім не можна будувати житло. Крім того, правоохоронці мають закономірні питання стосовно того, чи будуть збережені вищезгадані будівлі XIX століття. Нещодавно суд наклав арешт на цю землю, але надалі цей захід було скасовано. Однією з офіційних причин для цього стало те, що на початку 2023 року забудовники змогли отримати рішення суду, відповідно до якого проведення робіт за вказаною адресою чомусь було визнано законним.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року очолює Марина Соловйова (на колажі ліворуч). Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).

Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.

Для довідки. Пивзавод (броварня) Карла Шульця був побудований в 1881 році, але деякі дослідники вважають, що насправді його будівлі були зведені приблизно на півстоліття раніше. До 1914 року родина Шульців там “варила пиво”, у 1915-ому завод перейшов в управління до швейцарського громадянина Вюрглера та міщанина Романенкова, а невдовзі після цього – був націоналізований радянською владою, яка дала йому назву “Київський пивзавод №1”. Після розпаду СРСР завод був обокремленою майновою одиницею колективного орендного підприємства «Оболонь», після чого перейшов у власність структур Ріната Ахметова. Останню варку пива на ньому було проведено 27 вересня 2003 року.