TIME опублікував статтю про «непростий союз» Камали Гарріс і Володимира Зеленського

У публікації насамперед зазначається, що після того , як Камала Гарріс стала кандидаткою від Демократичної партії на пост президента США,  всі аспекти її діяльності, у тому числі, й у міжнародній політиці, “зазнали нової пильної уваги”. І саме у контексті міжнародної політики підкреслюється, що за весь час роботи Гарріс в адміністрації Байдена інтереси США жодного разу не зазнавали такої безпосередньої загрози у світі, як російське вторгнення в Україну, “і Гарріс час від часу відігравала помітну роль у відповіді США (з цього приводу, - ДМ)”.  

Так, у середині лютого 2022 року, коли 200 000 російських солдатів стояли на кордонах України, і їхнє вторгнення означало б один із найсерйозніших викликів за останні десятиліття для міжнародного порядку, який склався під керівництвом США, віцепрезидентка Камала Харріс за дорученням адміністрації Байдена вилетіла до Європи “для виконання найважливішої місії на світовій арені -  допомогти європейцям впоратися з цим”. 

Одним із її завдань була зустріч із президентом України Володимиром Зеленським на Мюнхенській безпековій конференції, яка відбулася менш, ніж за тиждень до вторгнення. Гарріс мала повідомити Зеленському, як саме США збираються реагувати на вторгнення, “і як вони цього не зроблять”. Саймон Шустер пише, що за словами представника Білого дому, Гарріс також мала представити останні оцінки розвідки США та пояснити “підготовку, необхідну для успіху на полі бою”.  

Однак, за словами Шустера, “повідомлення, яке вона передала, було не зовсім бажаним і враження, яке вона справила на українців, було неоднозначним”. 

Володимир Зеленський закликав США запровадити попереджувальні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить Путіна переглянути своє рішення щодо вторгнення. “Якщо атака справді неминуча, стверджував Зеленський, США мають направити в Україну зброю, включаючи зенітні системи, винищувачі та важку артилерію, необхідні для того, щоб не допустити захоплення країни російськими військами”, - пише Шустер. 

За словами українських чиновників, присутніх на зустрічі, Гарріс відкинула обидві пропозиції - щодо санкцій та щодо зброї. Вона сказала, що США не можуть запровадити запобіжні санкції проти Росії, “оскільки покарання може бути лише після злочину”. 

За свідченнями тодішнього міністра оборони України Олексія Резнікова, американці, замість обіцянки надати Україні необхідну зброю, тиснули на Зеленського з тим, аби він публічно заявив про невідворотність вторгнення. За словами Резнікова, Зеленський прямо запитав Гарріс, чи введе вона санкції, якщо він визнає невідворотність вторгнення “тут (у Мюнхені, - ДМ), у цій розмові”. Але відповіді на своє запитання він не отримав. 

Як пояснив Time  співрозмовник з Білого дому,  тодішня позиція США була визначена президентом Джо Байденом - після консультацій з його радниками по нацбезпеці. Ця позиція полягала в тому, що Білий дім вважав, що загроза введення санкцій є сильнішим стримуючим фактором для Росії, аніж їхнє запровадження,  а надання Києву сучасної зброї могло б зміцнити переконання Путіна в тому, що Україна стає “клієнтською державою НАТО".  

При цьому, як зазначив той же співрозмовник, "віцепрезидентка Гарріс була рішучим прихильником тривалої підтримки України з боку США і неодноразово висловлювала непохитну прихильність підтримці народу України, який захищається від жорстокої агресії Росії". 

Іншим важливим завданням Гарріс на Мюнхенській конференції було згуртувати європейських лідерів для єдиної відповіді у разі вторгнення та викласти позицію США у своїй промові, пише Саймон Шустер. Представник Білого дому розповів TIME, що "вона зустрічалася з європейськими лідерами, щоб скоординувати відповіді в очікуванні вторгнення Росії”, і у своїй промові на конференції "вона передбачила сценарій Росії і намітила кроки, які Сполучені Штати та Європа зроблять разом". 

Між тим, підсумовує Шустер, “повідомлення, яке Гарріс передала Зеленському в Мюнхені, посилило його розчарування в союзниках напередодні російського вторгнення та задало тон відносинам з Гарріс, які ніколи не були особливо теплими”. 

Журналіст також нагадав, що на відміну від Байдена та інших високопосадовців США, які відвідували Київ, щоби продемонструвати свою “рішучість та солідарність з українцями”, Гарріс від початку повномасштабного вторгнення не їздила до України. 

З початку повномасштабної війни, пише Шустер, ключовими посадовими особами США, “які брали участь у відповіді США, були Джейк Салліван, радник Байдена з національної безпеки, Вільям Бернс, директор ЦРУ, Ентоні Блінкен, державний секретар, і Ллойд Остін, міністр оборони, - всі вони здійснили кілька поїздок до Києва під час вторгнення”. Віцепрезидентка Гарріс при цьому, як правило, відігравала допоміжну роль, відвідуючи саміти та інші важливі зустрічі, “пов'язані з війною, коли Байден не міг приїхати”. 

"Під час зустрічей з українськими посадовцями в останні роки вона справді виявляла співчуття до їхньої долі, як сказав один з них, "але я б назвав це формальним співчуттям, відповідно до протоколу", – пише Саймон Шустер. 

Він нагадує, що на Мюнхенській безпековій конференції у 2023 році Гарріс зосередилася на військових злочинах, скоєних російськими військами в Україні. “Як колишня прокурорка, віцепрезидентка була важливою посланницею, що заслуговує на довіру, яка згуртувала світ, аби притягнути Росію до відповідальності за її звірства в Україні", — каже представник Білого дому у розмові з виданням. 

Замість Байдена Гарріс була пристуня і на Глобальному самиті миру, організованому Україною у Швейцарії у червні цього року. “Зеленський сподівався на цій зустрічі згуртувати якнайбільше світових лідерів для підтримки свого плану з припинення війни. Байден відмовився бути присутнім, пославшись на збирання коштів, який йому потрібно було очолити того тижня в Голлівуді, і Зеленський відповів на цю зневагу, публічно розкритикувавши президента США: Путін, за його словами, «поаплодував би» рішенню Байдена не приїжджати”, - констатує Саймон Шустер. 

Фото: Офіс Президента України