Як подолати «логіку зайчика». Огляд політичних токшоу за 25 липня 2024 року

В етері програми «Вже на часі» присутні одностайно погоджувалися: законопроєкт про заборону УПЦ МП має бути ухвалений, а ще давали поради українським дипломатам, як працювати з керівництвом США. У студії «Теми» говорили про донати, війну технологій і готовність українців до довгої та виснажливої боротьби з Росією.

25 липня, «Вже на часі», Прямий

Участь узяли народні депутати: член постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї ЄС Володимир Ар’єв («Європейська солідарність»), заступник члена постійної делегації у Парламентській асамблеї ЄС Олександр Бакумов («Слуга народу»), перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук («Голос»), перший заступник керівника постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Сергій Соболєв (ВО «Батьківщина»). Четверо чоловіків.

Та опозиційні гості студії мали іншу думку. Володимир Ар’єв із «Європейської солідарності» говорив, що закон не ухвалюють, бо він «не є у пріоритеті». Мовляв, представники монобільшості ймовірно бояться втратити виборців, прихильних до церкви московського патріархату. Хоча йдеться про безпеку держави. Його соратник по опозиції Андрій Осадчук із фракції «Голосу» додав, що юридична база для заборони УПЦ МП вже давно є. Але Банкова, на погляд нардепа, може використати релігійну складову у потенційних перемовинах із Росією. Хоча питання, певен Осадчук, «треба закрити до Дня Незалежності». З колегами погодився навіть «слуга народу» Олександр Бакумов, сказавши, що і більшість колег по фракції поділяють цю думку.

Володимир Ар’єв вів далі. Сказав, що про вплив російських спецслужб на церкву повідомляли представники різних країн, а Євросоюз наклав санкції, зокрема, на патріарха РПЦ Кирила, розуміючи небезпеку цієї псевдорелігійної організації. Та вже за мить говорили про парламентарку Мар’яну Безуглу, яку досі не виключили з безпекового комітету Верховної Ради. Депутатка є несамостійною фігурою, «її тримають для зовнішнього тиску на ЗСУ» представники Офісу президента, вважав соратник Петра Порошенка.

 Олександр Близнюк вражений присутністю Безуглої в оборонному комітеті

Під кінець етеру, що тривав рекордно короткі 58 хвилин, заговорили про президентські вибори у США та те, як має працювати українська дипломатія, зважаючи на ротації серед кандидатів. Україна має зайняти нейтральну позицію та не підігравати жодному зі штабів, сказав Володимир Ар’єв. І не намагатися втручатися у виборчий процес, як це під час перегонів Клінтон і Трампа у 2016 році нібито хотів зробити «нинішній радник Єрмака» Сергій Лещенко.

При цьому Ар’єв не назвав кілька деталей справи. По-перше, у 2019 році шостий апеляційний суд скасував рішення окружного адмінсуду столиці про ймовірне втручання Лещенка у вибори у США. По-друге, на момент імовірних втручань Лещенко перебував у складі парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка», хоча й декларував опозиційність до влади.

Що ж до нинішніх виборів президента США, то гості зійшлися на думці: дипломатичну роботу необхідно вести з усіма політичними таборами. Сергій Соболєв із ВО «Батьківщина» додав, що хоче почути від кандидатів, незалежно від партійної приналежності, рішучі заяви, зокрема, щодо членства України у НАТО, яких наразі немає.

25 липня, «Тема», ютуб-канал Наталі Мосейчук

У студію до медійниці прийшли політичний коментатор, нині військовослужбовець Кирило Сазонов, волонтер і політик Сергій Притула, керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. Загалом двоє чоловіків та одна жінка.

Цей випуск «Теми» мав назву «Про дух і зброю». Присутні взялися говорити про можливі сценарії у російсько-українській війні. Ведуча закликала гостей ділитися поглядами, адже «їхня думка важить» серед українців. Згадали, зокрема, різноманітні соцопитування, в яких частина респондентів ладна йти на перемовини з агресором задля досягнення миру.

Волонтер Сергій Притула сказав, що ми ніде не чули пропозицій миру власне від Росії, лунали тільки побажання капітуляції. Плюс: жодне опитування, мовляв, коректно не відображає думку військових. Та і загалом у медіапросторі, говорив гість, треба орієнтуватися не на блогерів, а на тих, хто «не триндить і щось робить». Такі, мовляв, є і серед громадськості, і у владі.

 Сергій Притула підтримує тих, хто не триндить 

Наталя Мосейчук розповідала, що, готуючись до реалізації одного медійного проєкту, де мали б узяти участь волонтери, наштовхнулася на факт: спонсори ладні вкладатися у розважальний контент, натомість фінансувати проєкти, де говорять про війну, не бажають. «Це ж було вже», — цитувала одного з колишніх президентів керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. Нагадуючи, що у 2016 році українці, мовляв, теж розслабилися, вважаючи, що війна десь далеко. Та навіть на старті великого вторгнення люди раді були слухати Олексія Арестовича про «две-три недели». При цьому, як і Притула, гостя закликала не слухати прогнози «експертів», бо, на її погляд, «справжні професіонали прогнозів не дають».

Багато українців послуговуються «логікою зайчика», взяв слово політкоментатор і військовий Кирило Сазонов. Така поведінка, мовляв, полягає у переконанні: якщо вовка не злити, він не з’їсть зайця. Але з Росією, відзначив гість, тактика не спрацювала. Хоча і вважати окупантів всемогутніми, певен Сазонов, не варто: ті теж мають брак боєприпасів та особового складу.

Ведуча далі згадувала про спроби окремих сил «дискредитувати медійних персон», дотичних до Сил оборони. Хоча це, мовляв, питання нацбезпеки. Сергій Притула повідомив: «інформаційні вкиди» стосовно волонтерських організацій, за інформацією одного з соцопитувань, знижують в окремих українців бажання донатити на армію майже до нуля. За приклад навів нещодавні матеріали медіа, як він сам начебто придбав кілька квартир торік, уже у часи великої війни. «Ця інформаційна кампанія коштувала тисячі доларів», — говорив волонтер. Ще додав, що російські пропагандисти дуже добре навчилися робити дипфейки про Україну, які тиражують і на Заході.

Далі, як і на Прямому, говорили про вибори у США та про те, чи варто покладатися винятково на нерішучих партнерів, чи треба активно розвивати внутрішнє виробництво зброї? Марія Берлінська сказала, що нині окупанти мають успіхи на різних ділянках фронту, хоча, рано чи пізно, і в цій війні настане період затишшя. Але ми не можемо дозволити собі «заснути», втративши пильність. Ще, як і Притула, Берлінська нагадала: ворог вправно воює на інформаційному полі, щоб посіяти зневіру всередині українського суспільства.

Дісталося і президенту України. Сергій Притула згадував, що Володимира Зеленського порівнюють із Вінстоном Черчиллем. Але очільник України, на думку гостя, на відміну від колишнього британського прем’єра, не налаштовує суспільство на довгу й виснажливу боротьбу. «Українське суспільство дупля не ріже, куди ми йдемо», — висловлювався волонтер. При цьому Захід боїться поразки Росії.

Керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська ще додала, що у 2015-16 роках, коли вона вже порушувала питання актуальності безпілотних систем, її ідеї у владних кабінетах не сприймали серйозно, адже «ніхто не передбачив війну технологій». У Міноборони взагалі занадто часто для довгострокової роботи змінюються люди, сказав Притула. Берлінська вела далі, що «армія не може виграти війну, лише битви й час». Як і на інших етерах, гостя повторювала: до війни має готуватися кожен. При цьому з росіянами, певна волонтерка, теж варто працювати, намагаючись «перепрограмувати їхню поведінку».

В один момент військовий Кирило Сазонов перейшов на російську, та поступово повернувся до коментарів державною. Марія Берлінська ще говорила, що «поле бою буде автоматизуватися», тож надалі важливу роль на фронті гратимуть роботизовані комплекси та лазерна зброя. Дорікнула владі, що та не має чіткого прогнозування та планування сценаріїв.

Коли ж зайшлося про те, чи можливе заморожування конфлікту, Кирило Сазонов сказав, що Росію треба дотиснути «до певного моменту». Гість намагався додати у виступ трохи позитиву: згадуючи успішну деокупацію частини Харківщини та Херсона восени 2022 року, пояснив, що не для кожного звільнення потрібні штурми. Бо це, зокрема, і «війна логістики». Берлінська говорила, що взагалі не бачить для себе періоду «після війни», а лише постійне протистояння як багаторічний процес.

Наталя Мосейчук зробила коротку екскурсію в каденцію попередньої влади. Згадала, як один із тогочасних військових розповідав їй, що після підписання Мінських угод наші воїни отримали наказ не стріляти, хоча могли й надалі звільняти населені пункти Донеччини та Луганщини. Сазонов додав, що військові могли звільнити, зокрема, окуповану Горлівку, але «не мали наказу».

Завершити намагалися все ж на позитиві. Марія Берлінська сказала, що ворога можна «перемогти математично». Тобто, розраховуючи варіанти розвитку подій і навчаючись поводження з різними видами зброї.