Інтернет асоціація України просить президента Володимира Зеленського просить захистити малий та середній бізнес провайдерів. Про це йдеться у зверненні асоціації.
Приводом до звернення стала у виданні «Главком» Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева «Сірий» ринок Інтернету. Час приводити до тями». У ній шлось,до деякі провайдери «продавати дорогі бренди через ФОП, мінімізуючи податки». За його словами, проблема у тому, що великі компанії створюють цілий рядюридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають ФОП для надання послуг в межах міста, спального району, групи будинків чи навіть окремо взятого будинку. «А держава, своєю чергою, через існування по суті «внутрішнього офшору» у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг з доступу до мережі Інтернет втрачає більше 3 млрд. грн. на рік. Хочу, щоб сірий ринок фіксованого Інтернету почув цей сигнал», - пише Данило Гетьманцев.
ІнАУ та інші профільні асоціації бачать ризик скасування спрощеної системи оподаткування (ССП), яка дає змогу невеликим провайдерам вести спрощений облік і звітність, а окремі податки та збори замінюються на сплату єдиного податку. «Детектор медіа» вже писав про цю проблему детальніше. Тобто є невеликі компанії, які надають технічну підтримку з обслуговування мереж провайдерів та операторів, і для них скасування спрощеного податкового обліку є критичним. Водночас великі оператори не підтримують надання спрощеної системи оподаткування малим компаніям. Бо вважають, що це робиться для уникнення сплати податків у належному обсязі. І цим зловживають великі компанії, які складаються з багатьох маленьких.
ІнАУ у своєму зверненні хибним твердження Гетьманцева проте, що близько 3,5 тисяч провайдерів інтернету в тому, що вони «працюють фактично у сірій зоні». Також асоціація вважає безпідставними звинувачення у низькому рівні безпеки мереж та заяву про «спотворений ринок послуг, де одні гравці мають безсумнівні переваги над іншими через мімікрію під мікро-бізнес. «Необґрунтованою виглядає заява, що «держава через існування по суті «внутрішнього офшору» у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг з доступу до мережі Інтернет втрачає більше 3 млрд. грн. на рік», - йдеться у заяві ІнАУ.
Інтернет Асоціація України закликає державу виконувати закон: «Не має бути колективної відповідальності цілої галузі за те, що хтось «мімікрує» під когось (тим більше, якщо і в самій цій «мімікрії» немає порушення закону, а вона просто комусь чомусь заважає). Держава має всі механізми, щоб у законний спосіб закривати такі «шпарини», а не ліквідувати законну можливість використання спрощеної системи оподаткування для цілої окремої галузі і тим самим вбивати весь малий вітчизняний телеком-бізнес на угоду великим гравцям з іноземними власниками, діючи на шкоду своїм інтересам. Адже ми рухаємось до ЄС, де такий спосіб «підтримки» малого і мікробізнесу є категорично неприйнятним».
Як уже повідомляв «Детектор медіа», на початку 2022 року набув чинності новий закон «Про електронні комунікації». Відповідно попередній профільний закон «Про телекомунікації» втратив чинність. Після цього в Державної податкової служби та самих постачальників послуг виникли розбіжності в регулюванні податкових норм. Через це деякі представники малого та середнього бізнесу, які надають електронні комунікаційні послуги, отримали відмову на своє прохання перевести їх на спрощену систему оподаткування.
Податкова служба посилається на п. 8 статті 291.5.1 Податкового кодексу України щодо заборони застосування спрощеної системи оподаткування для підприємств, які ведуть «діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж». З цією думкою не погоджуються деякі оператори та провайдери, оскільки існують різні види діяльності та послуги, які надаються: є надання послуг інтернету для кінцевого споживача, а є обслуговування й технічна підтримка мереж. Її здійснюють невеликі компанії або фізичні особи-підприємці.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.