Запливи в Сені на Олімпіаді: чи є загроза здоров'ю спортсменів

На церемонії відкриття Олімпійських ігор у Парижі, яка відбулася 26 липня, на голови учасників та глядачів обрушилася злива. За нею пішли й інші дощі, які спричинили спалах утворення хвороботворних мікробів у Сені.

Через це якість води погіршилася, тому плавальну частину тренування з тріатлону, як і змагання серед чоловіків, які мали пройти 30 липня, скасували. Але вже 31 липня місцева влада дозволила проведення чоловічих та жіночих змагань з тріатлону. При цьому спортсмени пірнали у воду головою вперед і мали пропливти 1,5 кілометра річкою.

Надалі у Сені мають відбутися й інші змагання. Але чи може вода річки становити небезпеку здоров'ю спортсменів? Видання Live Science наводить відповіді експертів на це запитання.

Забруднення фекаліями

Париж інвестував близько 1,5 мільярда доларів у те, щоб зробити Сену придатною для купання до Олімпіади. Реконструкція включала підключення тисяч житлових будинків до муніципальних каналізаційних систем та будівництво величезної підземної цистерни. Цей величезний резервуар, що містить воду об'ємом 20 олімпійських басейнів, призначений для запобігання потраплянню неочищених стічних вод у річку.

У Парижі є об'єднана каналізаційна мережа, яка збирає зливові та стічні води, спрямовуючи їх на очисні споруди. Але під час сильних дощів частина неочищеної води відводиться до Сени та її приток. Новий резервуар, створений під Парижем, збирає такі надлишки води, а потім повільно випускає їх у каналізацію.

Будівництво цієї цистерни завершили у травні. Але навіть після цього концентрація фекалій, що містять шкідливі бактерії, у Сені зростає. Зокрема, дощ супроводжується сплеском кількості Escherichia coli, бактерії, яка зустрічається як у людських, так і у тваринних фекаліях.

E. coli – загальний індикатор фекального забруднення. Її присутність свідчить про те, що у воді можуть бути й інші патогени, що переносяться фекаліями, наприклад норовірус і сальмонела.

Концентрація забруднень поступово знижується під впливом сонця та коливань температури води. Патрік Гуріан, професор та керівник Програми з інженерії навколишнього середовища в Університеті Дрекселя, заявив, що цей процес займає "дні, а не тижні".

«Загалом, якщо рівень кишкової палички підвищується в природній водоймі, що рухається, через сток від дощу, цей рівень повинен почати падати, коли дощ припиниться. Однак час, необхідний для зниження рівня, залежатиме від стоку вище за течією, використання прилеглих земель та дренажних систем», — сказала Міа Маттіолі, керівник групи Лабораторії мікробіології та інженерії навколишнього середовища у Відділенні профілактики захворювань, що передаються через воду Центрів з контролю та профілактики хвороб (CDC).

Які ризики

Міжнародний союз триатлону ґрунтує свої рекомендації щодо безпеки води на Директиві Європейського союзу про воду для купання. Ці рекомендації встановлюють граничне значення для рівня E. coli, який вважається досить безпечним для плавання у внутрішніх водоймах: 900 колонієутворюючих одиниць на 100 мілілітрів (КУО/100 мл).

Мер Парижа Анн Ідальго та голова комітету з проведення Олімпіади 2024 року Тоні Естанге за кілька днів до відкриття Ігор пірнули в Сену, щоб продемонструвати, що вода безпечна. Але дані, отримані пізніше, показали, що рівень кишкової палички в той день склав 985 КУО/100 мл. А це трохи вище за встановлений поріг.

За словами Маттіолі, потенційний ризик від купання у брудній воді – поява спазмів шлунка та діареї. Крім того, можливі інфекції вух, очей, дихальних шляхів та ран.

Кишкова паличка також не завжди становить загрозу здоров'ю людини. Сара Лоурі, докторант з екологічної інженерії в Стенфордському університеті, зазначила, що бактерія використовується як орієнтир, щоб визначити, чи є у воді тривожна кількість фекалій. Більшість штамів E. coli нешкідливі, але деякі з них можуть викликати шлунково-кишкові проблеми та інфекції сечовивідних шляхів. Один тип бактерії може викликати серйозніші захворювання, що включають криваву діарею і, в деяких випадках, утворення тромбів та пошкодження нирок.

Імовірність того, чи захворіє людина після купання у забрудненій воді, залежить від її поточного імунітету і рівеня впливу мікробів. Щоб захистити себе, спортсмени повинні утриматися від ковтання води, а також використовувати беруші, носові беруші та окуляри. Необхідно також закривати рани спеціальними пов'язками та приймати душ після купання.