"Сподівалися, ніхто не помітить": чому тендер на ремонт "Охматдиту" опинився в центрі скандалу

Тендер на ремонт "Охматдиту" опинився в центрі уваги, викликавши широкий суспільний резонанс. Після того, як 8 липня лікарня серйозно постраждала внаслідок ракетного удару ЗС РФ, було оголошено конкурс на її відновлення. У тендері брали участь 14 компаній, чиї пропозиції варіювалися від 42 млн до 625 млн гривень. Однак процес відбору переможця викликав безліч запитань і ще більше сам переможець, чиї ціни на послуги з відновлення лікарні виявилися одними з найдорожчих. Погіршує ситуацію те, що фірма "Ріола-модуль", яка раніше вже безоплатно виконала частину ремонтних робіт, не пройшла у фінал, незважаючи на очевидний досвід і професіоналізм, і пояснень цьому так і не було.

Що не так із тендером на відновлення "Охматдиту"

БО "Благодійний фонд "Охматдит" обрав ТОВ "Буд-технолоджі" переможцем тендеру на ремонт корпусу лікарні. При цьому, пропозиція конкурсанта виявилася третьою за дорожнечею пропозицією в розмірі 307 млн грн без ПДВ. Проєкт "Наші гроші" зазначає, що десяток інших учасників запропонували виконати роботи значно дешевше — від 42 до 286 млн гривень, водночас із них щонайменше 7 конкурсантів повністю заповнили комерційні пропозиції із зазначенням цін на різні види робіт.

У Мережі розгорівся скандал, і українці почали ставити запитання, чому тендер проводився не на платформі Prozorro, а на майданчику електронних торгів SmartTender. На це запитання адміністрація лікарні поспішила відповісти, що "проведений конкурсний відбір не є тендером у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а є приватним конкурсом, організованим з метою відкритого і сумлінного використання коштів, пожертвуваних громадянами".

З огляду на те, що гроші на відновлення лікарні не є бюджетними — вся Україна скидалася на ремонт "Охматдиту" — благодійний фонд має право проводити тендер не на держмайданчику. Ба більше, за словами Юрія Ніколова, журналіста і засновника проєкту "Наші гроші", з боку БФ усе було зроблено правильно, і не було сенсу переказувати кошти на рахунок самої лікарні — з огляду на складну бюрократію, медустанова дуже довго б приймала на свій баланс гроші з пожертвувань.

"Ця історія стала можливою внаслідок кількох чинників: потрібно швидко відновлювати лікарню — до опалювального сезону, до морозів; президент Зеленський тримає це питання на контролі; і один із вирішальних чинників — людський, українці скидалися на лікарню й теж стежать за цим питанням пильно. У поспіху благодійний фонд провів тендер і опублікував результати, і, мабуть, справді розраховували, що ніхто нічого не помітить, але ми помітили", — каже Фокусу Ніколов.

Принцип "авось пронесе" не вдався, тому з боку благодійного фонду і навіть Міністерства охорони здоров'я пішли невиразні виправдання.

"На підставі дефектного акта учасники конкурсного відбору представили свої цінові пропозиції. З цих пропозицій і на підставі проведеного due diligence за участю юридичної компанії "Столичний правовий фонд" було відібрано пропозицію компанії "Буд-Технолоджі". Зараз ми готуємо розгорнутий звіт про проведений конкурсний відбір і компанії, які брали участь у тендері на майданчику SmartTender", — ідеться в повідомленні "Охматдит".

Також на резонанс відреагував і глава МОЗ. Віктор Ляшко зазначив, що МОЗ звернувся до правоохоронних органів для проведення додаткових перевірок. Він пообіцяв, що процес відбудови лікарні буде прозорим, а з моменту, коли з компанією-підрядником буде підписано договір, щодня оприлюднюватиметься публічний звіт, щоб інформувати людей, на що витрачаються зібрані їхніми зусиллями гроші.

Як зазначив міністр, конкурсантів оцінювали за 5 критеріями: співбесіда, оцінка персоналу, оцінка матеріально-технічної бази, досвід, цінова пропозиція. До самих критеріїв запитань не виникає, але от до розподілу балів — багато.

"За результатами цих критеріїв мали привласнити певну кількість балів кожній фірмі, яка вийшла у фінал — яка фірма і які бали отримала, ось це секрет, через який усе і сталося. Цікаво було б дізнатися, скільки балів і чому отримав "Ріола-модуль" — підрядник, який уже виконував ремонтні роботи для лікарні. Чому він не потрапив до фіналу з огляду на те, що запропонована ними сума була вдвічі меншою за суму переможця цього тендеру", — продовжує Юрій Ніколов.

Питання до "Буд-технолоджі", яка виграла тендер "Охматдит"

Після публікації результатів тендеру, українці звернули увагу і на самого переможця конкурсу. Як компанія зі статутним капіталом у 5 тисяч гривень може бути головним підрядником під час ремонту дитячої лікарні — звучить щонайменше дивно. Але рано кричати "зрада". Як пояснює Ніколов, "Буд-технолоджі" входить до великої запорізької будівельної групи Sensar. І наявність компаній з маленьким статутним капіталом виправдана на випадок можливих ризиків, пов'язаних з обсягами робіт — простіше працювати через оренду техніки. Але саме цей момент і підвів "Буд-технолоджі". Вони вказали, що для ремонтних робіт "Охматдиту" орендували автокран, спроможність якого брати висоту 2 поверхи, водночас незрозуміло, як вони виконуватимуть роботи на третьому або четвертому поверхах.

9 млн гривень за консультацію щодо ремонту "Охматдиту"

На тлі всього цього обговорення з не до кінця зрозумілим конкурсом від БО "Благодійний фонд "Охматдит", з'ясувалося, що було проведено тендер, цього разу все ж таки через Prozorro, на інженерно-консультаційні послуги з виконання будівельних робіт "Охматдиту" на майже 9 млн 700 тис. гривень.

За словами Юрія Ніколова, інститут інженерно-консультативних робіт існує в Європі. До 4% від суми проєкту платять конструкторам-проєктувальникам, які повністю контролюють хід будівництва — слідкують за якістю матеріалу і перевіряють номенклатуру закупівель. В Україні намагалися запустити подібний інститут під час "Великого будівництва", але щось пішло не так і великої довіри ця ідея не викликала.

"У цьому випадку найняли консультантів, які вже робили технічний звіт для "Охматдиту". Загалом нічого особливого тут немає. Але якщо розібратися, з іншого боку, як кажуть самі будівельники: вирішуйте самі, чи нормально давати 4% від проєкту ремонту не всієї лікарні — інженер буде заробляти 1,5 млн грн на місяць, з огляду на те, що проєкт триває пів року, але при цьому не потрібно перевіряти якість бетону, це прості ремонтні роботи — не грандіозне будівництво", — каже Ніколов.

Раніше Фокус писав, що у 2022 році виявилося, що у "Буд-Технолоджі" і Sensar є земля в зеленому передмісті Львова нібито для будівництва реабілітаційного центру для воїнів АТО. Однак виявилося, що 99% площі забудови мав зайняти торгово-розважальний центр.