В Україні легалізують військові компанії: що про це думають у ЗСУ

​Міністерство оборони підтримало із зауваженнями законопроєкт про легалізацію міжнародних оборонних компаній в Україні. На думку авторів, закон допоможе в майбутньому стримати ймовірну агресію РФ у разі повторного нападу. Главред дізнавався про основні положення закону і те, як до нього ставляться військовослужбовці ЗСУ.

Закон про міжнародні оборонні компанії - про що документ

Згідно із законопроєктом 11214, зареєстрованим у парламенті, міжнародною оборонною компанією (МОК) вважатимуть створене та зареєстроване в Україні підприємство, яке за ліцензією надаватиме оборонні послуги за межами території України та братиме участь в оборонних заходах.

Тобто військові компанії, засновниками яких можуть виступати лише фізособи та юрособи-резиденти України, зможуть проводити навчання, тактичну підготовку, розвідку, убезпечувати фізичних та юридичних осіб під час підготовки до збройного захисту та безпосереднього захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Важливо, що засновниками та учасниками МОК не зможуть стати особи, внесені до списку санкцій Ради національної безпеки і оборони, а також учасники та/або кінцеві бенефіціари юридичних осіб, які внесені до санкційних списків.

Окремо в законі обумовлюється і зброя, якою можуть володіти оборонні компанії. Згідно з документом, МОК зможуть закуповувати техніку та озброєння в іноземних компаній або орендувати їх у військових частин ЗСУ та інших військових формувань України за умови відповідного дозволу від Державної служби України у справах міжнародних оборонних компаній, створення якої також передбачається законом. А ця структура, своєю чергою, перебуватиме в підпорядкуванні ГУР МО України.

Зокрема, МОК матимуть право на використання:

Законом передбачається і використання броньованої колісної та гусеничної техніки, на яку може бути встановлено не більше великокаліберного кулемета та/або протитанкового ракетного комплексу, а також спецтехніки (наприклад, мостоукладальники, машини розмінування та розгородження). При цьому вся техніка, згідно із законопроєктом, має бути зареєстрована і закріплена за міжнародними оборонними компаніями та може використовуватися тільки при виконанні оборонних заходів і наданні оборонних послуг.

Крім цього, обумовлюється і можливе використання систем радіоелектронної боротьби та/або розвідки, безпілотних апаратів усіх видів, програмного забезпечення і технічних засобів систем інформаційної безпеки, а також висотних і стаціонарних засобів наземної розвідки.

Які зауваження у Міноборони

Попередньо законопроєкт схвалили в Міністерстві оборони України, однак заявили, що в поточній редакції документ не узгоджується з Конституцією України та деякими іншими законами, а також суперечить міжнародним договорам, зокрема Додатковим протоколам до Женевських конвенцій і рекомендаціям Документа Монтре.

"Окрім цього, у фаховому середовищі ідея створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності обговорюється вже впродовж тривалого часу та потребує залучення міжнародного передового досвіду з метою інтегрування відповідної міжнародної нормативно-правової бази з національним законодавством", - зазначили у відомстві та запропонували створити робочу групу для доопрацювання законопроєкту із залученням як представників Міноборони, так і інших пов'язаних органів (ДПСУ, СБУ, тощо).

Що кажуть автори законопроєкту

Як розповів "Главреду" співавтор законопроєкту, консультант Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Ілля Грязнов, головна мета документа - дати роботу демобілізованим військовослужбовцям.

"Більшість демобілізованих військовослужбовців не знають, де їм потім працювати. Командири роти чи взводу, більшість з яких багато часу проводять на лінії бойового зіткнення, не уявляють себе начальниками охорони супермаркету. Вони настільки звикли до нинішньої роботи, що готові підписувати контракти з міжнародними оборонними компаніями і їхали працювати за кордон", - сказав Грязнов.

За його словами, український законопроєкт про легалізацію МОК - єдиний у світі, адже такі формування не легалізовано в жодній із країн (з чим і пов'язані зауваження Міноборони). За основу під час підготовки проєкту брали досвід США, де подібні компанії є охоронними через нюанси в законодавстві про використання зброї.

"Якщо такий законопроєкт буде проголосовано, ми могли б домовитися із західними партнерами про використання досвіду українських військовослужбовців, який є затребуваним у світі, та укладення договорів про співпрацю", - додав Грязнов.

Водночас, як зазначив народний депутат Сергій Гривко, який подав проєкт до парламенту, ухвалення та реалізація відповідного закону посилить контроль за обігом зброї в державі, сприятиме розбудові військової інфраструктури України та створить передумови для збільшення доходів Державного бюджету України.

При цьому, незважаючи на те, що робота міжнародних оборонних компаній планується винятково за межами України, закон прописано так, що в разі повторного нападу РФ і запровадження правового режиму воєнного стану учасники міжнародних оборонних компаній зобов'язуються повернутися до України та піти у підпорядкування ГУР і Генштабу. Крім того, місця постійної дислокації таких компаній перебуватимуть в Україні в прикордонних із Росією та Білоруссю регіонах.

Як уточнив Грязнов, закон прописано таким чином, що в разі створення МОК в Україні повторення ситуації з ПВК "Вагнер" та їхнім походом на Москву повністю виключається.

Закон про МОК - що про нього думають військові

Варто зазначити, що закон за найоптимістичнішими оцінками авторів документа може запрацювати не раніше, ніж через рік. Однак уже зараз військовослужбовці масово висловлюються на його підтримку.

"ЗСУ дуже довгий час були під впливом агентури ворога і мають сотні й тисячі спеціально вбудованих у своє тіло механізмів, що знищують їхню боєздатність. Приміром, проста процедура - поїхати на полігон постріляти - настільки ускладнена, що командири прагнуть уникати бойових стрільб, аби не тонути в бюрократії. Або інший приклад: така рутинна процедура на війні, як використання бойової аптечки бійця спричиняє паперове пекло. І так у всьому... Загалом, ми йдемо в руслі світових тенденцій. Старі армії з розвиненою бюрократією в найбільш просунутих країнах на кшталт Британії або США поступаються приватним ініціативам. Для нас це актуально ще більшою мірою", - написав військовослужбовець ЗСУ, командир підрозділу ударних БПЛА Ігор Луценко.