Китай просуває принцип “незастосування ядерної зброї першим”, водночас розширюючи власний арсенал озброєння — FT

Китай розпочав “дипломатичний наступ” на американську ядерну політику, в той час, як сам Пекін стрімко розширює власний ядерний потенціал, пише FT.

Китай, єдиний з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН, який пообіцяв не застосовувати ядерну зброю першим, закликав інших дотримуватися цього зобов'язання, а також засудив політику Вашингтона щодо “ядерного” стримування нападів на союзників.

Пекін заявив, що політика "незастосування ядерної зброї першим" дедалі більше стає важливим консенсусом і пріоритетом у міжнародному контролі над озброєннями. Але офіційні особи США і країн-союзників, а також аналітики вважають, що коментарі Пекіна та його критика на адресу Вашингтона є спробою приглушити осуд з боку Заходу щодо нарощування ядерного арсеналу Китаю.

Пекін представив проект договору або декларації про "неприпустимість застосування ядерної зброї першими постійними членами Ради Безпеки” комітету, який засідає в Женеві, з метою підготовки конференції щодо перегляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

Пекін також назвав захист, який США обіцяють європейським союзникам у межах угод про використання ядерної зброї в НАТО і партнерам в Азії "серйозним порушенням" ДНЯЗ, зажадавши їх скасування.

Пропозиція Китаю з'явилася в той час, коли Пекін розширює власний арсенал ядерних боєголовок і модернізує сили для їх доставки — кроки, які, на думку деяких іноземних офіційних осіб, можуть перетворити країну на ядерну державу нарівні з США і Росією.

Зокрема, за оцінками, Пекін має 500 ядерних боєголовок. Міністерство оборони США очікує, що до 2030 року Китай матиме вже понад тисячу боєголовок.

Останніми роками Пекін також будує ракетні шахти й розгортає більше підводних човнів, здатних нести ядерні боєголовки, що дає більший потенціал для запуску ядерної зброї в найкоротші терміни, а не лише як удар у відповідь.

Такі зміни викликали дискусії серед експертів щодо того, чи може Китай відійти від свого зобов'язання "не застосовувати ядерну зброю першим" і стратегії забезпечення оборони за допомогою мінімальних ядерних сил стримування.

Ці підозри підживлюються браком прозорості, оскільки Пекін відмовляється брати участь у механізмах контролю над озброєннями, які передбачають обмеження або перевірку його власного арсеналу.

Минулого місяця Китай призупинив переговори з США щодо контролю над озброєнням та нерозповсюдження ядерної зброї на знак протесту проти продажу зброї Тайваню.

Вашингтон заявив, що "швидке і непрозоре нарощування" ядерного арсеналу Пекіна ставить під сумнів мету пропозиції, особливо з огляду на те, що Китай відмовляється від змістовних дискусій про контроль над озброєннями, зменшення ризиків і навіть про власну політику незастосування ядерної зброї першим.

"У цьому контексті пропозиція [Китаю], яка з'явилася після припинення двосторонніх консультацій, виглядає як спроба зняти з себе відповідальність за небажання брати участь у предметних дискусіях", - сказав представник Державного департаменту США.

Експерти вважають, що Штати не погодяться на пропозицію Китаю не застосовувати ядерну зброю першими через бажання зберігати можливість гнучко реагувати на ядерні загрози Вашингтону і його союзникам.

Аналітики кажуть, що постійні члени Радбезу Велика Британія і Франція також навряд чи дійдуть згоди щодо пропозиції Пекіна, оскільки можливість відповісти на звичайну атаку з допомогою ядерної зброї є для них ще важливішою через слабші звичайні збройні сили і засоби порівняно з США.

Після того, як Китай ще в лютому заговорив про ідею договору про невикористання ядерної зброї першими, Росія тоді заявила, що ініціативу необхідно "розглядати в загальному контексті військово-політичних реалій, відносно інших важливих факторів, які впливають на міжнародну безпеку та стратегічну стабільність".

На думку аналітиків, така відповідь Москви свідчить про те, що ця пропозиція несумісна з російською доктриною, яка допускає застосування ядерної зброї першим у відповідь на звичайний напад, що "загрожує безпеці держави".

Росія з початку повномасштабного вторгнення в Україну неодноразово робила “натяки” на потенційне застосування ядерної зброї, щоб стримати таким чином західну допомогу Києву.

Водночас, “ядерна дипломатія” Китаю має успіх серед багатьох країн, які не є постійними членами Ради Безпеки. Як кажуть експерти, це може бути спроба завоювати прихильність міжнародної спільноти, що певною мірою працює. Багато країн стурбовані загрозою з боку Росії та Північної Кореї, тоді як про розширення ядерного арсеналу Китаю говорять менше.

Раніше The Economist писав, що ядерне стримування може стати нестабільним. Суперництво між великими державами посилилося, а це робить інтенсифікацію ядерної конкуренції більш ймовірною, тоді як угоди про контроль над озброєннями застаріли. На думку аналітиків видання, США та союзники вступають у період ядерної невизначеності — балансувати дедалі важче.