Реакція росіян на появу F-16 в Україні, війна за Крим і фільми з передової

П’ятниця, 2 серпня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».  

Як росіяни реагували на появу F-16 в Україні (за відсутності офіційних спростувань можна з посиланням на низку західних медіа та допис голови МЗС Литви стверджувати, що F-16 справді прибули), проаналізували Леся Бідочко та Олександр С’єдін. Вони розповідають, як пропагандисти в телеграмі брехали про появу в українському небі американських винищувачів.  Низка так званих z-блогерів написала, що, мовляв, літаки буде знищено прямо на військових аеродромах ще до їх вильоту. Інші пропагандистські телеграм-канали стверджували, що прибуття винищувачів — свідчення початку українського контрнаступу. Чого домагаються, яка мета подібних повідомлень та як ворожа пропаганда пробує маніпулювати очікуваннями українців — читайте в цьому тексті: «Західні винищувачі — більше для піару, ніж для перемоги».

Упродовж перших восьми років окупації Криму Україна розробляла невійськові плани повернення півострова під контроль Києва. Проте повномасштабне вторгнення повністю змінило підхід до звільнення Криму. З 2022 року до дипломатичних зусиль України додалися і військові шляхи деокупації. Цілями українських ударів стали російські аеродроми, командні пункти, бази для ремонту техніки й обладнання, центри зв’язку, логістичні шляхи та інші військові об’єкти. Леся Бідочко проаналізувала, як велика війна вплинула на риторику окупаційної адміністрації про безпеку кримчан та залученість півострова в бойових діях. Розбиралася, до яких комунікаційних стратегій вдається ворог та які висновки Україна може зробити на шляху до когнітивної та військової деокупації півострова. Про все це читайте в матеріалі «Війна за Крим: тактики кризових комунікацій окупаційної влади та можливості для України».

Багато українців послуговуються «логікою зайчика». Так вважає один із політкоментаторів, військовий і гість токшоу Наталії Мосейчук «Тема» Кирило Сазонов. Така поведінка полягає в переконанні: якщо вовка не злити, він не з’їсть зайця (йдеться про Росію та її очільника, ахаха). Тактика не спрацювала. Але чи варто вважати окупантів усемогутніми? Хіба їм не бракує боєприпасів, а особового складу? Олександр Крумін подивився політичні токшоу за 25 липня 2024 року і розповідає, про що там говорили. У студії Наталії Мосейчук міркували про «зайчиків» і чи чекає на Україну вічна війна з Росією.

А от на Прямому намагалися зрозуміти, чому парламент досі не заборонив УПЦ МП.

Наталія Данькова буквально склала повну інструкцію з розуміння, що таке оптоволоконний інтернет і скільки часу він працює, коли нема світла. Розібралась і розповідає про дві основні технології (і в чому відмінність між ними) — хPON і FTTx, а також їхні ціни, надійність і поширеність. В умовах відімкнення електрики, коли потрібен такий інтернет, який дає змогу бути на зв’язку впродовж кількох годин, а то й діб, цей текст — як академічний тлумачний словник. Дивіться самі: скільки годин може працювати інтернет під час знеструмлень у технології PON? Яка з цих технологій найбільш поширена в Україні і яка її ціна? Хто з провайдерів надає послугу такого інтернету в Україні та столиці? Що окрім роутера потрібно для того, щоб інтернет працював в умовах відімкнень світла? У Наталії Данькової є відповіді на ці й інші запитання. Читайте.

Це авторський альманах, що поєднує репортажну зйомку з яскравими характерами захисників. Короткометражна трилогія «Фільми з передової» є спільним проєктом Медіацентру ЗСУ та «Архіву війни». Альманах складають новели «Бадабум», «Плем’я Апача» та «Хочеш літати — копай». Автором фільмів є Сергій Лисенко. Знімаючи на фронті, він дав голос усім, навіть епізодичним героям, наповнив рамку репортажу добре змальованими портретами. І вкотре нагадав, що найміцніше залізо — це люди.

Дмитро Десятерик коротко описав кожен епізод так, що і запрацювала чарівна сила уяви, і нерви було полоскотав у жанрі «страхіття реальності».

Серіал «Сімейний консультант» про дітей з аутизмом змусив свою цільову аудиторію страждати. Але перед таким висновком у нашої Антоніни було цілком логічне питання: чи правдиво наші серіальники зображують нюанси буденного життя родин з такими дітками? Щодо правдивості Катерина Городнича була лаконічною, як синоптик: «Місцями. Як опади». Що ж робить продукт, який покликаний бути соціально вагомим, пізнавальним та захопливим для тих, хто прагне зрозуміти інакший спосіб мислення, абсолютно непридатним для високої мети? Антоніна подивилась черговий український серіал і має вам щось сказати.

І ще один текст Катерини Городничої про скандал довкола креативу на Олімпіаді — «Велика Французька Олімпійська революція». Катерина прямо запитує: чи всі вже встигли захоплено або обурено обговорити відкриття Паризької Олімпіади? А тепер нумо обговорювати обговорення. Бо що? Бо французьким організаторам Ігор вдалося змусити цілий світ говорити про церемонію відкриття чотири дні. А потім (від гріха та Варфоломіївської ночі подалі) перепрошувати в католиків та інших вірян за парафраз із «Таємною вечерею». Але чи треба було перепрошувати за креатив? Відгуки неоднозначні, але вони й не могли бути інакшими — весь світ дивився цю церемонію, а всім не догодити, ну правда ж.

Суспільне організувало для учасників нацвідбору на «Дитяче Євробачення 2024» навчання з представниками музичної індустрії. 15 юних виконавців, які пройшли відбір і потрапили до довгого списку, чотири дні проходили прослуховування та навчання, щоб максимально розкрити талант, здобути нові знання та навички з вокалу, хореографії та акторської майстерності. «Детектор медіа» отримав ексклюзивну можливість зазирнути за лаштунки «зіркової школи», подивитися, з чого складається один із навчальних днів, та поспілкуватися з експертами: «У мене доволі великий досвід в різних талант-шоу, зокрема й із дітьми. Цей досвід я максимально застосовую тут. Якщо порівнювати з торішнім відбором, то це буде зовсім інший рівень. Я не буду зараз усього розкривати, хочеться зробити вау-ефект, і, повірте, він буде»,— поділився з Оксаною Наумовою хореограф Євген Кот.

Ось як у себе на фейсбуці написала сама Оксана про свій текст: «Коли я робила цей репортаж, то переді мною стояла задача і не "засвітити" те, про що поки не можна писати, і разом з тим показати, наскільки крутий майданчик для розвитку, навчання та спілкування організувало Суспільне для талановитих дітей. Тих, хто пройшов відбір та потрапив до лонглісту національного відбору на "Дитяче Євробачення 2024".

І я думаю, що мені це вдалось».

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Не залишаю вас у п’ятницю без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Титульне фото: Getty Images