Служба безпеки України, Офіс генпрокурора та поліція Київської області майже одночасно відзвітували про затримання молодих чоловіка та жінки, які 29 липня підпалили три автівки в селі Петропавлівська Борщагівка. Одразу всі поважні служби займалися одним злочином, тому що йдеться не про банальне хуліганство, а про підривні дії. Одне зі спалених авто належало ЗСУ, ще два - волонтери готували до передачі військовим.
На початку серпня 8 років отримав 36-річний чоловік, який з вересня 2022 по серпень 2023 року підпалив у Києві 10 автомобілів ЗСУ.
Пошесть, на жаль, продовжує ширитися. Підпалювачів ловлять у Києві, Харкові, Запоріжжі, Одесі, Дніпрі, на заході України. І всюди їх метою стають машини, що мають відношення до військових чи військових частин. Уже доведено, що замовники злочинів знаходяться по той бік фронту і знаходять виконавців через соцмережі. Яку мету переслідують російські спецслужби, втягуючи нерозбірливих українців у кримінал, чи достаньо серйозні можуть бути за такі дії покарання, з’ясовувала журналістка Коротко про.
Росіяни подають це як ідеологічні акції
Згідно з офіційними повідомленнями про розкриті злочини, сценарії всюди схожі: в телеграм-каналі або через інший месенджер людина знаходить пропозицію заробити купку доларів в обмін на спалене авто. Або конкретне, або навіть будь-яке, аби тільки мало відношення до армії. 45-річний мешканець Рівного, маючи в життєвому багажі судимість за грабежі та крадіжки, цілу ніч тинявся містом, поки не знайшов пікап, що належав військовому. За підпал розраховував отримати 30 тисяч гривень.
Аналогічне завдання за 200 доларів виконали двоє мешканців Оболонського району Києва. Крім автомобіля, вони підпалили ще й релейну та батарейну шафи на залізниці. До таких об’єктів замовники із РФ також мають особливий інтерес. Киянин, якого затримали через десять днів після двох змовників з Оболоні, готував цілу серію підпалів на залізниці, узгоджуючи маршрути і способи втечі з російським куратором.
- Абсолютно очевидно, що людьми, які погоджуються на такі вчинки, керує лише бажання отримати гроші. Але росіяни подають це як ідеологічні акції. Якщо спалене авто співробітника ТЦК – значить, це протест проти мобілізації, значить, є “партизани”, які не згодні миритися з такими методами і до них треба приєднуватися. Якщо спалена машина військових, значить, не всі підтримуть “котиків”, значить, вимагають кінця війни на будь-яких умовах, - пояснює військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – Таким чином вони намагаються показати, що українське суспільство не монолітне, що в ньому панує розкол.
На думку експерта, ця психологічна кампанія може тривати доти, доки будуть безпринципні люди, які прагнуть, легкої наживи.
Одне зі спалених авто – це мав бути евакуаційний автомобіль медичної служби. Фото: ФБ Viktoriia Kovach
Від 5 – 8 років і до довічного
Спалений 29 липня у Києві автомобіль медичної служби 3-ї Окремої штурмової бригади ЗСУ був куплений на кошти волонтерів. Машина прибула в столицю на ремонт, після чого мала знову повернутися на фронт, щоб вивозити поранених.
На подію різко відреагував командир противотанкового батальона бригади Олег Романов. Він навмисне записав російською мовою відео, на якому сказав, що дав дозвіл своїм бійцям розстрілювати паліїв на місці: “...Чтобы для этих тварей высшая мера наказания применялась на месте”. Ці слова миттю розлетілися ворожими ресурсами як доказ того, що “нацисти” і “бандерівці” творять беззаконня.
- Такі провокації теж можуть бути метою кампанії, адже нерви не залізні, - зазначає військовий аналітик. – Якщо для нас цілком очевидно, що відео було записане в стані обурення і більше для постраху, то російська публіка здатна брати отой самосуд на віру.
Виняткової міри, себто розстрілу, для паліїв не буде. Але і кваліфікації “хуліганство” також. Як правило, застосовується стаття 114-1 КК України - "перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період". Перша її частина передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Друга, коли настають важкі наслідки, – від 8 до 15 років. Саме такий термін загрожує шести хлопцям із Одеси, які підпалили 15 автомобілів ЗСУ.
Ще серйозніше кваліфікуються дії тих, хто нищить залізничне обладнання. Це стаття 113 Кримінального кодексу – "диверсія". В умовах воєнного стану вона карає порушників терміном від 15 років до довічного.
Що можуть важити, у порівнянні з цим, 600, 1000 чи 2000 доларів, які пропонують замовники із ФСБ?
- Винагороду обіцяють перерахувати на електронний гаманець або в криптовалюті, але це дуже примарний варіант. У кращому разі виконавець отримає половину від обіцяного, а то й зовсім нічого. Ще й погрожуватимуть, що здадуть в СБУ, - каже Іван Ступак.
У Харкові та області - близько 40 випадків підпалів військових авто. Фото: Нацполіція
Замовники самі підставляють виконавців
- Щоб жадібні до грошей зрозуміли суворість покарання, має пройти принаймні один показовий процес, - вважає адвокат Олексій Сиротін, колишній слідчий міліції. – На повідку у росіян ідуть люди невеликого розуму, які не усвідомлюють, що подібні злочини розкриваються. Не скажу, щоб легко, але реально – завдяки відеокамерам, білінгу телефонних дзвінків, моніторингу соцмереж. Замовники самі підставляють виконавців, змушуючи тих фільмувати підпали і надсилати відеозвіти.
- У Харкові та області зареєстровано близько 40 випадків підпалів військових авто. Усі злочини розкриті, а палії ідентифіковані, - звітує обласна військова адміністрація. Однак звертають увагу на одну дуже небезпечну тенденцію: учасниками злочинних схем стають вже не тільки дорослі, а й діти віком від 12 років. Подібний випадок зафіксований і в Одесі.
- Нестандартний, скажемо так, вчинок для підлітка – це певний спосіб самоствердитися, висловити протест світу дорослих. Тому вони схильні щось ламати та руйнувати. Плюс діти довіряють соцмережам, плюс бажання отримати власні гроші, - перераховує причини психолог Інна Ковальська. - Тому батькам варто поговорити з дітьми про те, у що їх можуть спробувати втягнути.
На думку Олексія Сиротіна, до роз’яснювальної роботи має підключитися ювенальна поліція та дільничні інспектори. Особливо щодо родин, які входять в категорію неблагополучних.