Близько 800 тисяч чоловіків пішли в «підпілля», щоб уникнути призову – FT

Близько 800 000 чоловіків в Україні пішли в «підпілля», щоб уникнути мобілізації, змінили адресу проживання і влаштувались на неофіційну роботу, заявив у коментарі Financial Times народний депутат, голова комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді Дмитро Наталуха.

Депутат зазначив, що це призвело до того, що військомати націлилися на такі компанії, як «Інтерпайп», де працівники офіційно оформлені і фізично присутні на заводі.

Компанія «Інтерпайп» має статус стратегічного підприємства, але все одно не може забронювати своїх працівників. В разі їх мобілізації підприємству доведеться скоротити свої потужності, що відповідно, спровокує зменшення сплати податків до бюджету.

Наталуха каже, що українські компанії вже втратили в середньому 10-20% робочої сили через призов на військову службу або еміграцію. Відновлення російського наступу цього року, що призвело до більшої кількості смертей і руйнувань, а також перебоїв з електропостачанням, може змусити ще більше людей виїхати.

«Все більше і більше підприємств закриватимуться просто тому, що не матимуть достатньо ресурсів, щоб продовжувати працювати», - стверджує Наталуха та додає, що це матиме серйозні наслідки для економіки.

Він зазначає, що держава мусить вирішити це питання не далі кінця вересня. Мова йде про законопроєкт щодо економічного бронювання. Щоправда в суспільстві він викликав серйозні дискусії.

Мова йде про ініціативу, яка дозволить компаніям сплачувати військовий збір у розмірі 20 000 гривень за кожного працівника на місяць, щоб убезпечити їх від призову до армії. Другий законопроект пропонує звільнити від сплати військового збору всіх українських чоловіків, які отримують зарплату понад 36 500 гривень.

За словами Наталухи, перший варіант звільнить від військової служби близько 895 000 чоловіків і дозволить зібрати для армії близько 200 мільярдів гривень.

«Це гроші, які не залежать від того, в якому настрої прокинеться Віктор Орбан або хто стане наступним президентом США», - сказав Наталуха.

Однак частина суспільства не схвалює такий підхід.

«Логіка не працює. У нас не вистачає людей, які хочуть воювати. . а потім ми зменшуємо їхню кількість ще більше», - зазначає юрист та ветеран Масі Найєм.

Він каже, що це несправедливо щодо тих, хто вже опинився на фронті чи буде мобілізованим згодом.

Однак багато людей вказують, що система призову вже є несправедливою через широко розповсюджену корупцію, оскільки українці витрачають від 700 мл  до 2 млрд гривень на рік на «купівлю «документів, що звільняють від призову.

«Люди, які мають кошти, просто купують собі вихід. Таким чином, ми повертаємося до того, з чого почали: бідні йдуть в армію, а ті, хто має кошти, не йдуть», - зазначила  виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко.

Вона додала, що кошти «йдуть не до державного бюджету, а прямо в кишені» корумпованих чиновників.

Наталуха вважає, що якщо уряд обере один із варіантів економічних пільг, то це, швидше за все, буде другий, за яким чоловіки, які отримують понад певну зарплату, звільняються від сплати податків. Це пов'язано з тим, що це стимулюватиме людей вийти з тіньової економіки, задекларувати свої доходи і почати платити податки.

У матеріалі "Економічне бронювання: міфи та реальність" Андрій Длігач аналізував із півтора десятка міфів про економічне бронювання, аргументовано доводячи, чому ця ініціатива потрібна державі.