На рингу чоловік чи жінка: чому МОК допустив трансгендера в бокс і як це знищить спорт

"Я повинна була берегти себе. Після другого удару я більше не могла дихати. Я ніколи не відчувала такого удару". Такими словами італійська олімпійська боксерка Анжела Каріні пояснювала відмову від бою після 46 секунд її сумнозвісного поєдинку з алжиркою Іман Хеліф у четвер у Парижі. Хеліф разом із колегою Лінь Ю-Тін із Тайваню без будь-яких заперечень брали участь в Олімпійських іграх у Токіо 2020 року, але торік їх дискваліфікували з чемпіонату світу з боксу серед жінок за невідповідність гендерним критеріям. За даними Міжнародної боксерської асоціації, рівень тестостерону в обох перевищив межу для жіночої категорії, а тести ДНК виявили, що в кожної учасниці були чоловічі хромосоми XY, а не XX.

Але Міжнародний олімпійський комітет (МОК), сповнений своєю програмою "інклюзивності", дотримується іншої точки зору, разюче позбавленої біологічних міркувань. Отже, ми опинилися на нинішньому жахливому етапі, коли спортсмени, виховані як жінки, але з чоловічими хромосомами та рівнем тестостерону, мають право на участь у жіночих змаганнях з боксу Олімпійських ігор. Рівень чоловічого тестостерону різко спотворює будь-які силові змагання, але для МОК це здається менш важливим, ніж його програма урізноманітнення.

"Я не збираюся коментувати окремих осіб, — запевнив прессекретар МОК Марк Адамс. — Але я б просто сказав, що всі, хто виступає в жіночій категорії, дотримуються правил допуску до змагань. У паспортах вони жінки, і так заявлено". Приходь ще? На якій планеті перебувають ці люди? Майже всім іншим очевидно, що стать, зазначена в паспортах, є помилковим і недбалим показником біологічної статі в наші дні, особливо для спорту з такими ставками, як цей. Фактично, стать, зазначена в паспортах, незабаром може взагалі нічого не важити в країнах, як наша, де уряди дедалі більше прагнуть зробити гендер просто особистою заявою.

Однак несамовиті слова Каріні неможливо забути, і вони зливаються зі словами невтомної Джоан Роулінг, яка, як зазвичай, не бере полонених. "Що потрібно зробити, щоб покласти край цьому божевіллю? Щоб жінка-боксер залишилася з травмами, які змінили її життя? Щоб жінку-боксера просто вбили? Небезпечна зустріч Каріні з Хеліф дає змогу припустити, що тільки це і може послужити переконливим аргументом", — пише Роулінг. І, звертаючи увагу на посмішку Хеліф після того, як Каріні відмовилася від участі, Роулінг йде далі. "Чи може якесь фото краще описати наш новий рух за права чоловіків? Посмішка чоловіка, який знає, що його захищає жінконенависницька спортивна установа, який насолоджується стражданнями жінки, яку він щойно вдарив кулаком по голові та чиї життєві амбіції він щойно зруйнував".

Важливо "Нехай мене заарештують": Джоан Роулінг навмисно порушила новий закон Шотландії про трансгендерів

Не всі погодяться називати Хеліф чоловіком. Але лють Роулінг зрозуміла. Дика несправедливість жінконенависництва, що прикидається прогресом, гальмує жіночий спорт ось уже майже п'ять років, протягом яких екстремальна транс-ідеологія перебуває на підйомі. Це втомило нас усіх настільки ж, наскільки деморалізувало спортсменок і позбавило їх гордості та досягнень. Правила, встановлені спортивною елітою, означали, що біологічні плавці-чоловіки, як-от Лія Томас, могли змагатися в Національній асоціації студентської легкої атлетики Америки. У підсумку Томас легко виграла — просто позбавивши плавців шансу. Транс-велосипедисти також були включені в чемпіонати, перш ніж завдяки скандалу їхнє право на участь було скасовано. А на останніх Олімпійських іграх за Нову Зеландію виступала Лорел Хаббард, важкоатлетка-трансгендерка. Це було і зовсім непристойно.

Якщо точний гендерний стан Хеліф і Лін визначити складно, то проблема, що лежить в основі всієї цієї плутанини, кришталево зрозуміла: королі спорту, від МОК до ФІФА, перебувають у власному зловісному, корисливому світі шахрайства. Проблема в тому, що коли МОК, ФІФА та Прем'єр-ліга втілюють свої хибні ідеї в життя, це має глибокий вплив, змушуючи щось дуже нехороше здаватися найпристойнішою та найнормальнішою річчю у світі.

Спорт того рівня, який ми спостерігаємо в Парижі, — це славний подвиг і видовище. Але просто ганьба, навіть трагедія, що ті, кому доручено захищати його, схоже, найбільше прагнуть його знищити.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Скандальна боксерка з чоловічими хромосомами принесла Алжиру першу за 24 роки олімпійську медаль (відео)