Заява Малі про розрив дипвідносин не матиме негайних наслідків, але вплине на стратегію в майбутньому – експерти
Розрив дипломатичних відносин урядом Малі з Україною не матиме значного впливу на нашу країну, але вплине на зусилля Києва щодо зміцнення українських позицій на африканському континенті та налагодження відносин між країнами, вважають колишні міністри закордонних справ України та дослідниця з питань Африки.
Так, ексміністр закордонних справ України, а нині очільник Центру досліджень Росії Володимир Огризко у коментарі Deutsche Welle назвав ситуацію «дипломатичною помстою Москви руками Бамако» за розгром вагнерівців.
Він зазначив, що поразка урядових військ Малі, яких підтримують «вагнерівці», дала сигнал «всім тим, хто має проросійську налаштованість і хоче йти у фарватері агресивної, дикої московської політики, що за це в якийсь момент доведеться платити».
«Це було ганебно для малійської армії, але насамперед це було ганебно для ПВК «Вагнер», яка продовжує створювати в Африці для Москви плацдарми та розпалювати антизахідну та антиукраїнську риторику в тих країнах, які залежні від Москви чи можуть бути такими», - зазначив експерт.
Він додав, що ситуація в певній мірі негативно вплине на відносини України з країнами Глобального Півдня, але це не настільки принципово, оскільки основними партнерами Києва є таки захід.
Дослідниця-африканістка фундації Global Ukraine Марта Олійник-Дьомочко зазначає, що питання не в реакції Малі, а в тому, як відреагують інші країни, оскільки для Африки чутливим є питання сепаратистських рухів. Саме це і спровокувало реакцію Сенегалу, який викликав посла України на розмову після заяв Юсова.
«Це не свідчить про проросійську позицію Сенегалу. Він тримається нейтрально, розвиває відносини із Росією, але й дивиться на Францію, завжди був партнером Заходу. Це більше власне про отой внутрішньо-африканський контекст, в який ми, скажімо так, втрутилися», - каже експертка.
Олійник-Дьомочко зазначає, що інцидент з Малі не вплине на відносини України з дружніми до неї африканськими державами, але може мати негативний інформаційний вплив на ті країни, які мають тісні зв’язки із Росію.
У свою чергу колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що Україна має налагоджувати свої зв’язки на африканському континенті, але, здебільшого, робити це непублічно.
«Чим більше ми робимо там (в Африці. - ред.), тим краще нам в інших аспектах війни, оскільки війна є глобальною, не тільки на нашій території. За міжнародним правом у нас є право на самооборону і воно ніяк не обмежується територіально», - зазначив дипломат.
Він додав, що з одного боку не варто заперечувати операції, причетність Києва до яких є очевидною, оскільки це негативно впливатиме на відносини, але «активності в Африці» мають бути максимально конфіденційними, аби не ускладнювати виклики ситуацію.
«Там тривають дуже непрості процеси і в плані перезавантаження країн, і в плані активності радикальних мусульманських течій. Тобто своя вельми складна політика і ситуація поступово розпалюється. Звичайно, будь-яка активність ззовні дуже насторожує країни Західної Африки і всієї», - пояснив Клімкін настрої в Західній Африці.
Він зазначив, що хоча інші країни і не будуть наслідувати Малі, але ситуація може мати своєрідний ефект доміно, коли африканські держави ставитимуться до партнерства з Україною більш насторожено.
«Насамперед це країни Західної Африки, де сильний російський або також китайський вплив», - вказав Клімкін.
Напередодні перехідний уряд Малі заявив про розрив дипломатичних відносин із Україною, звинувативши Київ у «підтримці міжнародного тероризму». В заяві йшлось про «неонацистську і лиходійську сутність української влади».
У відповідь Міністерство закордонних справ України назвало рішення недалекоглядним та поспішним, та додало, що Малі не надало доказів причетності України до інциденту із розгромом вагнерівців та малійських урядових сил.
28 липня видання ASTRA повідомило, що на півночі Малі колона урядових військ та російських найманців ПВК «Вагнер» потрапила в засідку. Їх під час бою розгромили повстанці — туареги. Останні захопили та знищили частину озброєння й техніки та вбили 84 бойовиків, деякі потрапили в полон.
Згодом ЗМІ почали ширити фото повстанців з прапором України. У ГУР МО розповіли, що для проведення успішної операції вони отримали усю необхідну інформацію «і не тільки», і що дії проти «Вагнера» будуть продовжуватися.