Від правозахисту до культурних проєктів: як українські ОГС борються за наш Крим

Після окупації Криму в 2014 році багато громадських організацій та активістів зіштовхнулися з постійним тиском, репресіями й обмеженням їхньої роботи. Росія намагається повністю зачистити інформаційний простір півострова і відрізати його від решти України. Журналісти й активісти опиняються в російських в’язницях або змушені виїжджати з півострова.

Та попри ці труднощі, кримські активісти продовжують свою місію: захищати права жителів Криму, зокрема представників корінних народів (яких російські силовики переслідують особливо часто), нагадувати світові про долю Криму та не лише. І навіть якщо довелося переїхати до Києва чи Львова — ОГС знаходять нові формати, аби працювати на відстані та не втрачати зв’язок із півостровом.

В Україні тематикою Криму на державному рівні опікується Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Меджліс як представницький орган кримськотатарського народу. Також діє ДП «Кримський дім» — культурний простір, що об’єднує зусилля суспільно-культурних організацій, які займаються кримською тематикою, у культурній, соціальній, правозахисній, освітній та інформаційній сферах.

Водночас цим матеріалом ми хочемо згадати різноманітні українські організації громадянського суспільства, які працюють у зовсім різних тематичних напрямах і мають різні цілі. Це не лише кримськотатарські організації, а й інші ОГС, які працюють з тематикою Криму.

Перелік усіх організацій необмежений, його можна (і треба) регулярно доповнювати, як і перелік тематичних напрямів. Цим текстом ми згадуємо правозахисні, молодіжні, медіаорганізації, а також тих, хто працює з культурними темами, наданням гуманітарної та іншої підтримки в Україні.

Організації, які працюють в напрямі захисту прав людини

Кримська правозахисна група — неурядова організація кримських правозахисників і журналістів, метою якої є сприяння дотриманню та захисту прав людини в Криму шляхом привернення уваги до проблем прав людини та міжнародного гуманітарного права на території Кримського півострова, а також пошуку та розробки механізмів для захисту прав людини у Криму.

Дім прав людини Крим — громадська спілка, яка обʼєднує чотири правозахисні організації: три з них виїхали з Криму на початку його окупації, а четверта заснована в Києві й працює з 2014 року, зокрема захищаючи права людини в Криму.

Громадська організація «КримSOS» — організація висвітлює незаконність окупації Криму та репресивної політики Росії стосовно жителів Криму, підтримує зв’язки півострова з материковою Україною, а також консолідацію українського суспільства через захист прав, свобод та інтересів внутрішньопереміщених осіб (ВПО) й інших людей, котрі постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході України та в Криму.

Рух опору «Жовта стрічка» — громадянський рух спротиву на тимчасово окупованих територіях України. Активісти руху популяризують символ жовтої стрічки, організовували бойкот псевдореферендумів, агітують не отримувати паспорт країни-терористки тощо.

Активістський рух «Злі мавки» — це український жіночий рух опору, який виник в окупованому Мелітополі на початку 2023 року. Нині рух поширився і на інші окуповані Росією території, зокрема на Крим.

Кримські бойові чайки — рух громадянського спротиву, який прагне деокупації півострова та вигнання росіян шляхом поширення інформації різними способами. Зокрема, активісти руху інформують про способи уникнути мобілізації на тимчасово окупованих територіях.

Кримськотатарський Ресурсний Центр — організація, створена для забезпечення колективних прав кримських татар як корінного народу й індивідуальних прав усіх жителів Криму задля досягнення сталого розвитку. Команда Центру розробляє проєкти законів і нормативно-правових актів, підтримує культурні, освітні, адвокаційні та демократичні ініціативи, пов’язані з Кримом та кримськотатарським народом. КРЦ також проводить моніторинг порушень індивідуальних і колективних прав у окупованому Криму, документує випадки порушення прав людини, інформує міжнародну спільноту про ситуацію в окупованому Криму, залучає правову, соціальну та гуманітарну допомогу для політичних в’язнів і членів їхніх сімей. Є і міжнародний напрям — направляти заяви, скарги та звернення до спеціальних та універсальних механізмів захисту прав людини, проводити міжнародні інформаційні кампанії та заходи, спрямовані на підтримання теми Криму у фокусі, а також навчальні програми для юристів та активістів, підготовка нових публічних дипломатів кримськотатарського народу.

Центр прав людини Zmina — працює у сфері захисту свободи слова, свободи пересування, протидії дискримінації, запобігання тортурам і жорстокому поводженню, боротьби з безкарністю, підтримує правозахисників і громадських активістів на території України (включно з окупованим Кримом), а також захищає потерпілих від збройного конфлікту в Україні.

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) — найбільша в Україні асоціація громадських правозахисних організацій, метою якої є сприяння практичному виконанню гуманітарних статей Заключного акту Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1975 року, інших прийнятих на його розвиток міжнародних правових документів, а також усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини й основних свобод. Один із напрямів їхньої роботи — захист прав людини в тимчасово окупованому Криму.

Ініціатива «Кримський процес» — об’єднує експертів у сфері права та незалежних активістів, які цікавляться судовою практикою на території Криму та стосовно кримців.

Громадський рух «Кримська солідарність» — рух, сформований зусиллями родичів людей, арештованих країною-окупанткою, а також адвокатів та активістів як неформальна правозахисна організація для захисту жертв політичних репресій. Окрім іншого, учасники організації надають первинну правову допомогу громадським активістам, журналістам, блогерам, імамам, представникам релігійних організацій та організацій, визнаних у Росії забороненими, таких як Меджліс кримськотатарського народу, Хізб ут-Тахрір, Джамаат ат-Табліг. Особливу увагу адвокати приділяють питанню звільнення політичних в’язнів, а також протидії дискримінації, міжконфесійній і міжрелігійній ворожнечі.

Кримська ліга захисту прав людини — метою її роботи є сприяння формуванню комплексної державної політики щодо статусу кримськотатарського народу, захист прав громадян України, які постраждали через окупацію Автономної Республіки Крим, а також задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, національно-культурних та інших спільних інтересів членів організації та громадян.

ГО «Центр громадянської просвіти “Альменда”» — організація, яка була створена у 2011 році у місті Ялта. Ідея створення організації полягала у посиленні просвіти з культури демократії, культури миру, прав людини та медіаграмотності серед освітян і молоді Криму й України. З початком повномасштабної агресії Росії проти України організація фіксує та документує інформацію про порушення, скоєні щодо дітей в умовах збройного конфлікту.

Центр громадянських свобод — організація, створена у 2007 році для просування цінностей прав людини. Організація працює заради захисту прав людей в Україні та регіоні ОБСЄ. У 2022 році вони стали лауреатами Нобелівської премії миру. Основний пріоритет ЦГС — відновлення справедливості для всіх постраждалих від воєнних злочинів.

Молодіжні організації

ГО «Маріфет» (з кримськотатарської — «мистецтво») — творче об’єднання української та кримськотатарської молоді. Девіз організації — körem ve yapam («Я бачу і творю») розкриває основну місію організації — поширювати знання про історію, культуру та мистецтво корінних народів Криму, сприяти їх розвитку та популяризації як на національному, так і на міжнародному рівнях, розкривати творчий потенціал української молоді, залучати її до активного громадського та культурного життя та сприяти зростанню національної свідомості.

Проєкт «Qirimyoung» — освітньо-практичний проєкт, адаптований до потреб кримськотатарської молоді у контексті теперішніх реформ в українському суспільстві. Основна місія такої ініціативи — підготувати професійну еліту кримськотатарської молоді до деокупації Криму.

Організації, що втілюють культурні проєкти

ГО «Кримськотатарський культурно-освітній центр “Qırım ailesi”» (з кримськотатарської «Кримська родина») — організація, заснована у 2015 році з метою збереження національної та культурної спадщини кримських татар, які почали масово виїжджати на материкову Україну через російську окупацію Криму. Організація реалізує шість культурно-освітніх ініціатив: кримськотатарська мова, кримськотатарська література, історія Криму та кримських татар, вокальне, хореографічне мистецтво, національна вишивка кримських татар.

На базі організації створений кримськотатарський культурно-освітній центр, в якому навчаються понад 100 дітей кримських переселенців і який втілює освітні ініціативи щодо культури кримських татар. За підтримки Українського культурного фонду організація також реалізує освітній курс «Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво».

Кримськотатарський культурний центр у Львові (Qırımtatar Medeniy Merkezi) — культурний центр і мечеть у Львові. Місія центру — популяризація кримськотатарської культури.

Громадська організація «Алєм» — кримськотатарська громадська організація, яка займається популяризацією культури кримських татар як корінного народу України та інтеграцією культури цього народу до загальноукраїнського культурного простору. Зусиллями команди ГО «Алєм» підготовані документи й інформаційні матеріали для включення елементу нематеріальної культурної спадщини «Орьнек» — кримськотатарський орнамент і знання про нього — до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2018) та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (2021). ГО «Алєм» координує та проводить активності, пов’язані з охороною цього елемента нематеріальної культурної спадщини.

Громадська організація «Кримський інститут стратегічних досліджень» — фокусується на дослідженнях стану захисту об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях України та виявленні основних тенденцій розвитку подій у цій сфері через призму міжнародного гуманітарного права. Організація створює критичний, цілісний і заснований на фактах контент, що забезпечує право на правдиву, неупереджену й актуальну інформацію про корінні народи України в історичному, культурному, політичному вимірах, а також про порушення проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.

ГО Kitap Qalesi (з кримськотатарської — «книжкова фортеця») — перше кримськотатарське видавництво на материковій частині України, що видає книжки латинкою. Мета проєкту — розвиток кримськотатарської мови за допомогою літератури. Пріоритетом видавництва є кримськотатарська класика та розвиток сучасних авторів/-ок — представників/-ць корінних народів України.

Медіа

CEMAAТ. Кримське громадське медіа — перше громадське незалежне медіа для кримських татар, про кримських татар і від кримських татар. Платформа, яка об’єднує кримців і посилює їхню спроможність у всьому світі, допомагає зберігати їхню культурну та політичну ідентичність через контент, який пропагує демократичні цінності, а також покликаний бути джерелом натхнення для інших корінних народів.

QIRIM.Media — незалежний медійний майданчик про Крим і кримських татар. Місія — показати обличчя вільного Криму, розповісти про корінний народ, який активно бореться за свободу і готує ресурс для відбудови та встановлення історичної справедливості.

Інформаційна агенція «Голос Криму» — кримський інформаційний проєкт громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”», створений у 2014 році. Його робота — це висвітлення кримської тематики, питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим і Севастополя. Функціонує як незалежне некомерційне онлайн-видання, фінансування — з коштів міжнародних та українських донорів, благодійних пожертв. Доки півострів окупований, редакція працює з Києва.

«Кримська світлиця» — всеукраїнська літературно-художня і публіцистична газета, що видається з 31 грудня 1992 року. Засновники газети — Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”».

ATR — кримськотатарський телеканал, веде інформаційну боротьбу з агресором, спростовує міфи російської пропаганди, відстежує зрадників і відстоює народну самобутність кримських татар. Виступає за збереження кримськотатарської культури та традицій, а також займається відродженням і популяризацією кримськотатарської мови.

Суспільне Крим — філія Національної суспільної телерадіокомпанії України, яка веде телевізійне мовлення, а також має різноманітні диджитал-платформи.

Кримські українці — інформаційний портал, який поєднує новинну стрічку, джерело інформації про українських воїнів — уродженців і жителів Криму, які віддали свої життя за волю і незалежність нашої держави (починаючи з 18 березня 2014 року), а також містить розділ про видатні постаті українського Криму.

Організації, які допомагають ЗСУ, а також внутрішньо переміщеним особам

ГО «Кримські татари Одещини /CT Odesa vilâyetniñ Qırımtatar» — волонтерський центр, що підтримує внутрішньо переміщених осіб в Одесі.

ГО «Хайтарма» Крим і Кримська республіканська організація військових — допомагають війську, внутрішньо переміщеним особам.

Кримський фронт — обʼєднана ініціатива неурядових організацій, волонтерів і бізнесу для підтримки Сил оборони України та надання гуманітарної допомоги людям на прифронтових і тимчасово окупованих територіях. Ініціатива є продовженням дій спротиву російській окупації Криму, розпочатої 26 лютого 2014.

ГО «Актив Криму» — організація, що об’єднує волонтерів родом із Севастополя задля розробки дронів і надання військового спорядження для Збройних Сил України. В основному організація спрямовує допомогу вихідцям із Криму, які несуть службу в ЗСУ, добровольчих підрозділах.

Висновки

Об’єднавши різні організації за напрямами та сферами роботи, ми прагнули показати лише частину масштабної роботи для підтримки та захисту прав і свобод жителів окупованого Криму, збереження культурної спадщини, мови й історії представників корінних народів, а також величезне різноманіття інших тем і потреб. 

Підтримка правозахисних, молодіжних, культурних і волонтерських організацій допомагає зберегти ідентичність, захистити права та зробити кращим життя вихідців із Криму, а також поширити серед українців знання про культурні особливості та проблеми корінних народів.

Матеріал підготували: Олександра Мельник, менеджерка проєктів ЦЕДЕМ, спільно з Дар’єю Гросул, асистенткою юриста ЦЕДЕМ.

Публікація підготовлена у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США).

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа» (джерело зображень: pixabay.com, freepik.com)