Бий ворога першим: чому Україна атакувала РФ саме у Курській області й саме зараз

Перші підсумки українського наступу в Курській області дозволяють військовому оглядачеві Олександру Карпюку зробити попередні висновки. Цю операцію він бачить як стратегічну відповідь на зусилля РФ у Харківському напрямку і як цілком виправдану акцію.

Думки про Суджу. Суб'єктивне.

Як і багато хто ці в дні, я пробував зрозуміти сенс стратегії формування плацдарму в Курській області. Щось почало формуватися в думках. Почали зʼявлятися відповіді.

1) Чому саме Курська область?

Нещодавно ворог планував наступ на Харків-Суми. ЗСУ формували резерв для відбиття наступу з того напрямку. Та потім ворог захлинувся в Харківській області й уже не розвивав наступ у Сумській, бо перекидав підрозділи з Сумщини на Харківський напрямок. Але план наступу з цього напрямку є досі, просто РФ перенесла наступ на час, коли вона доорганізує угруповання на тій лінії.

Судячи з усього, у командуванні ЗСУ вирішили не чекати, поки противник почне трощити населені пункти на Сумщині, а зайшли в Курську область, щоби влаштувати там "буферну зону". Це дасть час нам на нашій землі, поки ворог буде роз**бувати авіацією Курську область.

Відповідь: Якщо ти розумієш, що на цьому напрямку буде війна, то бий першим, поки ворог не чекає, і захоплюй ініціативу.

2) Чому ми так глибоко закріплюємося?

У Курській області є декілька важливих інфраструктурних обʼєктів, які треба контролювати ̶т̶а̶ ̶г̶а̶р̶н̶о̶ ̶з̶а̶м̶і̶н̶у̶в̶а̶т̶и̶, що вже зроблено.

Крім того, триває робота з мінуванню шляхів, якими ворог може підтягнути сили та засоби.

Це ускладнює розгортання колон у бойові порядки, бо це не Донецький напрямок, тут організованого плацдарму немає, а щоб його зробити, треба витрачати час, засоби і живу силу. Як авіацією та артилерією вибивати ЗСУ з інфраструктурних обʼєктів, які дуже потрібні РФ і які за умови повного знищення в реальності сьогодення неможливо відновити — ну хз.

3) Але ж нам потрібні сили на Покровському напрямку.

Так, потрібні, та спершу треба нівелювати різницю в живій силі. На Покровському напрямку "пігдоги" вже кидають резервні бригади в наступ, у них там ініціатива. Краще змусити ці резерви перекинути на напрямок, де вони не мають переваги, аніж битися з ворогом в тому місті, де їм комфортно, та за їхніми правилами, бо тут важливих для РФ обʼєктів немає, все розвалюється авіацією та ракетами. Якщо зможуть відтягнути туди резерви і цим дадуть нам тут час — це буде дуже круто.

4) Але ж вони колись нас вибʼють із тієї території?

Так. Та водночас розвалять безліч своїх населених пунктів, втратять декілька інфраструктурних обʼєктів та ініціативу на Харківському напрямку. Крім того, після цього їм прийдеться все ж організувати охорону кордону, бо зараз вони знімають всі підрозділи та кидають на Донецьку область, бо знають, що ми не перейдемо кордон. Розвалений район заставить їх виділяти частину ресурсів на охорону кордонів, щоб не допустити повторення, а це непросте завдання, з огляду на те, що в них людей не вистачає.

5) Але ж тут відомі блогери кажуть, що це все не потрібно і в такий спосіб влада просто відволікає простий люд від подій на Покровському напрямку?

Ну, що поробиш. Фейсбук — це не про факти, це про торгівлю емоціями. Водночас деякі люди опустились до того, що майже цитують Герасимова під час оцінювання цієї операції, свідчить про їхній моральний стан багато. Але такі блогери свідомо спрощують ситуацію, бо вважають своїх підписників за бидло. Такі військові операції мають дуже ретельне планування. Бійці, які туди пішли, мали конкретні завдання, командування розуміло, які кроки треба зробити, чого вони повинні досягнути, скільки набрати для обміну "пігдогів", в який час які обʼєкти повинні бути заміновані, а які — знищені. Ніхто з цих командирів не отримав завдання: "Ну, зайдіть, похіпішуйте, головне, щоб увага народу з Покровського напрямку на цьому зосередилась".

Два дні операція йде, судячи з території та втрачених РФ засобів (там з авіації вже три вертольоти та один літак, як я чув), тож поки що все, здається, непогано.

Може бути в майбутньому що завгодно, це війна. Але нумо всі разом підтримувати хлопців там, єдине, що їм від нас треба — це підтримка. Тож усі на ній і зосередьмося.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.