F-16 в Україні: перші завдання на фронті та як зберегти винищувачі

В умовах обмежених можливостей

"Це реальність, реальність у нашому небі — F-16 в Україні", — сказав президент України Володимир Зеленський і назвав присутність винищувачів новим етапом у розвитку Повітряних сил ЗСУ та переходом на інший стандарт авіації — західного зразка, наближаючи до НАТО.

І, дійсно, F-16 – це остання потреба, до якої тривалий час вдавалась України. Спочатку Збройні сили отримали танки Abrams, системи залпового вогню HIMARS, зенітно-ракетні комплекси Patriot і ось літаки.

"До кінця року має бути до двадцяти п'яти. Це означає, що відбувається фактична заміна наших літаків, Су-27, МіГ-29, втрачених під час війни, — говорить Фокусу військовий експерт Михайло Жирохов. — Ті літаки, які на днях показав президент, 1982 року випуску. Вони — модернізовані. Але можна модернізувати авіоніку, підвісити нові ракети, але корпус має втому металу, як і Су-27, МіГ-29. Велика перевага F-16 — доступ до запчастин, американські зразки використовуються у багатьох країнах, заміняються на F-35. Тому на ринку багато запчастин та агрегатів, аби підтримувати F-16 у робочому стані. І це універсальні машини. Якась частина буде використовуватися як винищувачі, а якась як платформа для базування ракет".

Наразі відомо, що передані Україні F-16 — не просто літаки, а оснащені сучасними ракетами класу "повітря-повітря" — AIM-120. Ці ракети мають більшу потужність і більшу дальність ураження цілей, ніж очікувалось. І для росіян, на думку експертів, це було несподівано. Вони завжди розказували, що Україні дадуть застарілі ракети, які мають до 80 км дальності, а не 120 км, як ці.

Але незважаючи на всі переваги, західні видання та українські експерти зазначають, надання F-16 поки варто сприймати ліпше як символ.

Зокрема, видання The Economist говорить: військової користі від F-16 небагато. По-перше, літаків мало. До кінця 2024 року Україна має отримати 20 винищувачів американського виробництва. Решта прибуватиме партіями протягом 2025 року. Та навіть якщо їх буде, як обіцяла коаліція держав, 79, кілька з них будуть тренувальними, а кілька — зламаними та підуть на запчастини. Насправді, Україні потрібно кілька сотень F-16. По-друге, Україні потрібен час для інтеграції F-16 в українські системи протиповітряної оборони і набуття досвіду експлуатації. По-третє, на думку американський генерала у відставці та екскомандувач армією США в Європі Бена Ходжеса, якого цитує видання, координація польотів літаків з кількох аеродромів буде складним завданням.

"У цій війні величезна роль символів. Пам'ятаєте, як говорили про Patriot чи HIMARS? Вони, як F-16 — символи того, що Захід Україну не залишить, продовжує підтримувати, — продовжує Жирохов. — Зараз F-16 будуть використовуватися лише для того, аби демонструвати, що вони у нас є".

Тобто йдеться про те, що з військової точки зору десять або навіть двадцять літаків, не можуть переломити ситуацію ані в тактичному, ані у стратегічному плані.

"Наприклад, наша проблема — керовані авіаційні бомби (КАБи). Перехоплювати літаки з КАБами — надскладна задача. На кордоні з Харківською областю злітають російські Су-34, випускають їх та сідають. Весь процес займає кілька десятків хвилин. Аби перехопити цей літак, потрібно постійно тримати у повітрі F-16, заряджений ракетою. У наших умовах це нереально. Єдина можливість — знищувати російські літаки на аеродромах у глибині країни", — уточнює експерт.

Загалом йдеться про те, що F-16 мають використовуватися для посилення ППО, зокрема збиття крилатих ракет Х-101 — проти балістичних безсилі.

Аби підвищити ефективність F-16, необхідно почекати літаки управління і спостереження ASC 890. Ще у травні Швеція оголосила про передачу двох таких.

"Але ці літаки тільки на етапі доведення до ладу. Це не літаки, які передаються зі складу швецьких військово-повітряних сил. Вони таких літаків на озброєнні не мають. Ці літаки для таких країн як Пакестан чи Саудівська Аравія. Це попереднє покоління апаратів", — пояснює аналітик.

F-16 — пріоритетна для РФ ціль

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, нагадує полювання за українськими літаками РФ веде від перших днів вторгнення — удари 24 лютого 2024 року була саме по місцям дислокації української авіації.

"Але передачі будь-якого озброєння Україні передує серйозна підготовча робота. Думаю, зараз відповідь на запитання, де ховати літаки, задовольнила західних партнерів, а інакше вони би ще відтермінували надання F16", — додає він.

Зараз багато говорять, після появи американських винищувачів кількість ударів по українським аэродромам може збільшитися — росіяни посилено шукатимуть місця дислокації F-16. Тож українська сторона має розгортати їх з великим ступенем секретності, на розосереджених базах з підземними або укріпленими укриттями, разом з приманками. Але саме така розосередженість, як вказував генерал Ходжес, ускладнює логістику: потрібно більше людей і більше запчастин, аби виконувати задачі.

"Аби зберегти, треба розкидати F-16 по різним аэродромам, переважно на заході України. А аеродромів в Україні, насправді, багато. Є ті, про які росіяни можуть і не думати. З часів Радянського союзу в Україні лишилось багато як для сільськогосподарської авіації, так і цивільної. Тільки у Чернігівському льотному училищі було чотири аеродроми базування. Звісно, ніхто не буде тримати десять літаків на одному", — продовжує Михайло Жирохов.

Як варіант: літаки можуть базуватися на досить великій дистанції від лінії фронту, а для виконання конкретних завдань перекидатися ближче — відпрацьовувати та повертатися до більш безпечного місця. На ближчих аеродромах буде зроблено достатній запас боєкомплекту та палива.

"Думаю, використовуватиметься така тактика: злетів, вдарив та сів. Такої притримувався серби у 1999 році, коли у них не було інших можливостей. Щоправда, тоді льотчик не дивився, куди прилетіла ракета, але F-16 має ракети з активною радіолокаційною головкою: якщо відомо за координатами, де розташована ціль, ракета долітає до цього місця і автоматично захоплює її", — говорить аналітик.

І зміни розташування будуть постійними. При ознаках нападу, літаки підніматимуться у повітря, як це відбувається зараз. Так українські повітряні сили діють від початку повномасштабного вторгнення, здіймаючи Су-24. І вдається уникнути втрат.

Раніше йшлося, що частина західних літаків F-16, які Україна отримає від союзників, буде розміщена й на іноземних авіабазах. У такий спосіб планують захистити винищувачі від російських ударів, а також на них навчатимуться українські пілоти.

Що стосується захисних споруд, то вони не можуть захистити, приміром, від "Искандер-М" на 100%. Літак дуже складна система — якщо його пошкодить мінімально уламками, випускати у повітря не можна.

Бити по території РФ F-16 не будуть

Водночас у Інституті вивчення війни (ISW) говорять, аби Україна могла використовувати F-16, українські сили оборони мають нейтралізувати цілі в РФ.

"Україні також необхідно буде продовжувати зусилля, спрямовані на ураження російських засобів протиповітряної оборони в російському тилу і на окупованій території України за допомогою наданої Заходом зброї дальнього радіусу дії, щоб мати змогу використовувати літаки F-16", — зазначають аналітики.

Українські експерти також пояснюють: якщо F-16, носій високотехнологічної, високотактичної зброї, кинути на лінію зіткнення, десь у Донецьку область, ми почуємо лише про збиті літаки. Російська ППО досить потужна. Менша ймовірність збиття — спрямувати зусилля на удари по окупованому півострову Крим.

І така ймовірність існує. Недарма ще з січня 2024 року розпочалась цілеспрямована кампанія по виносу ППО на полуострові. Практично щотижня в інформаційному полі з’являлась інформація про знищення радарів комплексів С-300 або С-400. І все це для того, аби можна було показати F-16 у дії.

Що ж стосується території РФ, то у випадку з F-16, як і з HIMARS, існує негласна заборона бити по території противника. Зокрема, Нідерланди, які й надавали американські винищувачі, виступають проти. Саме тому українська сторона й заявляє про розвиток власних ракетних програм, потенціал для яких вітчизняна оборонна промисловість має.