Космос повниться Франкенштейнами: розкрито таємницю потворних астероїдів

Незвичайні форми таких маленьких астероїдів, як Діморф і Селам роками збивали з пантелику вчених. Нове ж дослідження проливає світло на те, як ці космічні об'єкти набули таких дивних форм, пише LiveScience.

У космосі доволі поширені подвійні астероїди, який є зменшеною копією системи Земля-Місяць. До таких астероїдів належить пара Дідім-Діморф, які були залучені в нещодавній місії NASA 2022 Double Asteroid Redirection Test (DART).

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Раніше вчені припускали, що подвійні астероїди формуються тоді, коли від "батьківського" астероїда відколюються шматки через швидке обертання. Надалі з цих осколків формується менший астероїд або "супутник" астероїда.

Більшість астероїдів-супутників мають форму "сплюснутого сфероїда" — сфера, приплюснута на полюсах і з витягнутою серединою, яка схожа на кавун. Але деякі астероїди мають ще більш дивні форми. Приміром, нещодавно виявлений супутник астероїда Дінкінеш Селам. Він складається з двох кам'янистих сфер.

"Ми ніколи раніше не бачили таких супутників-астероїдів, їх не можна пояснити традиційними моделями формування подвійних астероїдів", — каже автор дослідження з Бернського університету у Швейцарії Джон Вімарссон.

Результати дослідження показали, що існує два основні чинники, які формують підсумкову форму астероїда-супутника. По-перше, це гравітаційна сила, яку чинить на супутник "батьківський" астероїд. По-друге, форму астероїдів змінює характер зіткнень, яких зазнає супутник з іншими кам'янистими об'єктами в диску уламків.

Щільніші астероїди, як-от Дідім, обертаються швидше, ніж легші, як-от Рюг, створюючи ширші диски уламків, які, своєю чергою, змушують місяці формуватися далі від батька.

Дослідження показало, що супутники, які формуються на певній відстані від батьків, набувають витягнутої форми. Така відстань називається межею Роша і на ній гравітація "батька" врівноважує внутрішню силу астероїда-супутника, підтримуючи його форму за рахунок зіткнень з іншими уламками.

Але є й ті супутники-астероїди, які формують за вищезгаданою межею, тоді вони набувають більш рівномірних форм.

Кут, під яким стикаються уламки, які в майбутньому стануть супутником, також важливий для визначення остаточної форми.

Ба більше, команда з'ясувала, що астероїди найдивніших форм більш поширені в космосі, ніж передбачалося. Оскільки технологія, що вивчає астероїди, має деякі обмеження, сплющені астероїди часто не беруть до уваги.

Нагадаємо, до кінця цього десятиліття світ стане свідком кількох рідкісних астрономічних подій. Але серед них виділяється максимально близький проліт великого астероїда Апофіс.