"Я вже нічого не боюсь": засуджена приєдналась до ЗСУ і стала штурмовичкою

Засуджені розповіли, чому хочуть захищати Україну.

Контракт на військову службу підписали вже семеро засуджених українок. Серед них є й ті, хто на передовій уже дістав поранення. Заявки інших охочих ще розглядають командири. В Міністерстві юстиції кажуть: жодних обмежень за статтю у законі немає. Хоча й визнають: передусім пропрацювали залучення до війська засуджених чоловіків. Їх уже понад шість тисяч.

Що мотивує українок змінити тюрму на передову - дізнавалася кореспондентка ТСН Ольга Павловська.

Військова Оксана на передову потрапила з в'язниці

Оксана не приховує: на передову потрапила з-за ґрат.

"Це кожен можеш сидіти в колонії, але стати людиною - можуть не всі. Війна всіх міняє", - каже вона.

Одна з сімох засуджених жінок, що стали до зброї, вона вже отримала поранення на нулі на Донеччині.

"Сухожилля мені зачепило, а тут в кістку куля полетіла. Слава Богу, що я не залишилась інвалідом. Він мене спас. Так що можна іти далі воювати", - каже військова.

Працювала прибиральницею, та як сама зізнається, через помилку, неправильну компанію та збіг обставин, отримала строк - сім років за грабіж. Відсиділа рік, коли дізналась про можливість піти до війська. І каже: не вагалася.

"Я хочу захищати Україну, ви розумієте? Мені все одно, що зі мною буде - вбʼють чи нє. Мені вже це не страшно", - каже вона.

Вона пройшла співбесіду з командиром, лікарську комісію, та врешті отримала умовно-дострокове звільнення і підписала контракт. Після навчання стала штурмовичкою.

"Я ніколи не тримала автомат у руках. Мене навчили, слава Богу. Як то кажуть, на всьо воля божа. Зразу було страшно. Очі боялись, а руки автоматично вже знали, що треба робити, тому що нас вчили до цього", - додає військова.

Іскра каже, що хоче в армії спокувати провину

Іскра каже, що вона теж хоче приєднатись до війська. Вона ще чекає, чи візьмуть її до війська у сорок сім років та без взірцевої біографії. Каже: передусім хоче спокутувати провину.

"В результаті моїх дій загинула людина. Оце намагалась довести, що не бажала цього. Так склалося. Це тяжке дуже відчуття. Неможливо передати. Я роблю все для того і робила, щоб дійсно довести, що я можу бути гідним членом суспільства", - каже жінка.

До звільнення Іскрі лишається більше року. У в'язниці працює швачкою. Та війську пропонує усі свої вміння.

"І готувати, і доглядати за тяжкими пораненими, і першу допомогу, тому що я працювала в лікарні на швидкій допомозі, приймальне відділення. Виду крові я не боюсь", - пояснює жінка.

Карина теж чекає на візит ТЦК

Лише місяць як у колонії, попереду ще понад пʼять років за крадіжки та вже хоче якомога швидше потрапити до війська - Карина чекає на візит ТЦК.

"Я хочу таким чином піднятись в очах дітей", - каже вона.

Її двоє дітей нині в родичів. Каже: хай краще її з війни чекатимуть, аніж з тюрми. Карина не знає, ким може стати у війську. Поки готує резюме.

"Я не боюсь у цьому житті вже нічого. Все найгірше уже трапилось", - пояснює засуджена.

Скільки засуджених приєднались до війська

Сім засуджених жінок вже отримали рішення суду про умовно-дострокове звільнення і пішли до війська - кажуть у Мінʼюсті. Це на фоні шести тисяч вʼязнів-чоловіків, що висловили таке бажання, у законі обмежень за статтю нема.

"По процедурі із кожним засудженим ведеться співбесіда із командиром, і командир дає згоду. Тобто, якщо ці сім жінок отримали відповідні рішення суду, це означає, що з кожною з таких жінок були проведені співбесіди, і командири побачили їх користь в своїх підрозділах в майбутньому. Це може бути будь-яка робота, яка корисна на фронті", - каже заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Не можуть змінити тюрму на військо засуджені за злочини проти нацбезпеки, вбивство двох чи більше людей або з особливою жорстокістю. Також не вийти у такий спосіб з-за ґрат і топ-корупціонерам. Водночас вʼязні, що стали до зброї, служитимуть до кінця воєнного стану - навіть якщо за вироком їм лишався менший строк.