Сержант Руслан Мовчан загинув на самому початку російського вторгнення - у бою з ворогом під час оборони рідного міста Суми. Це сталося 1 березня 2022 року між селами Нижня Сироватка та Низи. Тоді Руслан разом із бойовими побратимами вступили в бій проти російської колони, у їхній групі було десятеро військових. У той день в бою з росіянами загинули п'ятеро.
Захисник України під час повномасштабного вторгнення РФ тримав оборону рідного міста Суми у складі в/ч А7321 - 117 окремої бригади ТрО. До війська зголосився добровольцем та отримав посаду старшого водія мінометного розрахунку. Йому було 40 років.
Руслан Мовчан народився в Сумах у сім’ї інженерів. Навчався у Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №22. Змалечку відвідував різноманітні гуртки та спортивні секції, мав талант до малювання. Цікавився творчістю Григорія Сковороди, якому згодом присвятив дипломну роботу. У студентські роки активно займався карате. Мав коричневий пояс, - розповідають деталі з його біографії на порталі Сумської міськради.
У 1999-му вступив до Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, однак того ж року був призваний на строкову службу до військової частини А0224, то ж навчання продовжив після повернення з армії. Закінчив виш із відзнакою.
Із 2011-го до 2015 року Руслан навчався у Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Образотворче мистецтво (станкова і монументальна скульптура)».
Із 2016-го обіймав посаду викладача відділу декоративно-прикладного мистецтва Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського.
У закладі, де свого часу вчився, а тоді понад 10 років працював Руслан Мовчан, його згадують як Викладача з великої літери. Тут зберегли навіть його останній рисунок на дошці в кабінеті, де він викладав.
«Наш колега, голова ЦК «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», ВИКЛАДАЧ з великої літери. Товариський, порядний, чудовий чоловік, батько 3-х дітей, мудрий і розсудливий, гарний співрозмовник, художник-професіонал найвищого рівня, викладач від Бога та людина щирої душі і великого таланту! Таким Руслан Миколайович залишається назавжди в пам’яті нашої творчої родини і всіх, хто його знав і кого він так любив!», - кажуть про нього працівники коледжу.
Там також зазначають, що долучаються до вшанування пам’яті колеги - відтак, організовують численні виставки та експозиції в пам’ять про митця.
Зокрема, у 2023 році біля будівлі коледжу, де вчився та викладав Руслан Мовчан, відкрили скульптуру «Кіт з ліхтарем» — це його остання робота, над якою скульптор працював з 2021 року. Історію створення скульптури розповіла дружина Руслана Ірина.
«Металевий Кіт, що в одній лапі тримає капелюха, в іншій – ліхтаря, і легко вклоняється у привітанні. Роботу над скульптурою він закінчив у 2021. Працював над нею кілька років, бо, говорить Ірина, нержавіюча сталь, з якої зроблений Кіт, як матеріал дуже складна у роботі. Передбачалося, що статуя буде прикрашати один з ресторанів міста. «Після того, як не стало Руслана, вже власники цього Кота віддали його місту. Довго шукали місце, де цього Кота поставити і вирішили, що це буде біля коледжу», — розповіла дружина скульптора.
Раніше, до 72-ї річниці визволення міста Суми від нацистських загарбників на вул. Троїцькій відкрили пам’ятний знак жертвам концтаборів «Тінь минулого», створений за ескізом Руслана. Він став основою Меморіального комплексу пам’яті жертв нацистської окупації в місті.
«Чоловік поєднував виховання дітей, навчання, роботу та творчі захоплення. Брав активну участь у фестивалях, виставках, співав у Народному аматорському хоровому колективі Косівщинського СБК, створював твори іконопису, мозаїки, реставрував старовинні картини та ікони, працював над приватними замовленнями, організовував виставки викладачів і студентів», – розповіли про нього у Сумській міськраді.
25 січня 2023 року за рішенням сесії міської ради було перейменовано одну з вулиць міста Суми на вулицю Руслана Мовчана.
У квітні 2023 року Руслану Мовчану посмертно надали звання «Почесний громадянин міста Суми».
Поховали воїна 21 березня на Алеї Слави Баранівського кладовища. У нього залишилися дружина та син.
Фото: Сумська міськрада, Суспільне Суми, Данкор онлайн - автопортрет з посмертної виставки