До речі, перші російські військові, яких захопили в полон на Курщині, були саме строковиками. Вони зізналися: просили, щоб їх вивели звідти, та командування нічого не зробило.
Яка доля строковиків у Курській області
Відповідно до даних, яке зібрало ЗМІ, біля Суджі було щонайменше 15 позицій і майже на кожній були строковики. У Суджинському районі було багато опорних пунктів, і на кожному від 7 до 30 строковиків.
Окрім хлопців після "учєбкі" на кордоні стояли прикордонники та батальйон "Ахмат". Останні просто втекли.
Рідні строковиків об'єдналися та намагаються отримати якусь інформацію від російського міноборони. Але там фактично відхрещуються від власних солдатів.
Ми до Москви взагалі не можемо додзвонитися, військкомати відповідають нам: "Що ви за дурниці кажете, їх там немає, у них просто забрали телефони". Вважають нас дурепами. У госпіталі Курська нам інформацію не дають, кажуть, що колись поранених дуже багато,
– скаржаться росіянки.
Що російські строковики писали рідним про події на Курщині:
- командування буде проводити перевірку, тож телефони забирають;
- ідуть на підкріплення;
- я живий і не поранений, але багато хто в полоні;
- ті, хто був ближче до кордону, загинув або потрапив у полон.
Словом, Росія продовжує поводитися в дусі цинічного "іхтамнєт" і "ана утанула". Тим часом Москва не контролює вже багато територій Курщини.