Джон Дуган: колишній морпіх США, який став інформагентом Кремля

Західні й українські медіа пишуть про Джона Марка Дугана — колишнього морського піхотинця та поліціянта з Флориди, який переїхав у Росію нібито щоб отримати політичний притулок. Він живе на проспекті Маршала Жукова, у Москві, та називає себе журналістом і геополітичним аналітиком.

Дуган використовує нікнейм BadVolf, модерує канал у Telegram, де «тримає всіх в курсі справжніх новин Росії та світу», а ще ставить питання на кшталт «коли вони спробують вбити Орбана?». Раніше колишній військовий вів власний сайт, на якому розповідав про свої подорожі Росією: «Оренбурзькі степи», «Алтай, суворий і красивий», «Владивосток, російська далекосхідна краса». Останнім випуском цього блогу «фотографа» була «Магія Криму», де Джон Дуган подорожував територіями загарбаного українського півострова. Далі розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, він став писати про «біолабораторії в Україні» та розширення НАТО, а згодом закинув сайт і створив уже згаданий телеграм-канал.

Пафос і кринж: фотографія на обкладинці Facebook-сторінки Дугана. Джерело

Його сайт неактивний уже більш ніж два роки, канал у телеграмі має чотири з половиною тисячі підписників, сторінка на Facebook — чотири тисячі, а у X (колишній Twitter) узагалі дві тисячі. Але при цьому новини про «західного експерта» регулярно з’являються у The New York Times, NBC News, New York Post, BBC, France 24.

Хто такий Джон Дуган

Він народився в американському штаті Делавер, на узбережжі Атлантики. Дуган розповідав, що у школі його ображали через синдром Туретта, тому він багато часу проводив за комп’ютером, де вчив різні мови програмування, яких, за його словами, «до шістнадцяти років знав десяток».

З 1996 по 1999 роки Джон Дуган служив у Корпусі морської піхоти США. Протягом цього періоду він систематично потрапляв порушував дисципліну. За власним твердженням, залишив морпіхів із «почесним звільненням», після чого займався транспортуванням коней всією територією Сполучених Штатів і навіть заснував компанію з розробки баз даних.

З 2006 по 2009 роки він працював заступником шерифа в офісі округу Палм-Біч, на південному сході штату Флорида. Джон Дуган звільнився з цієї роботи у 2009 році, після чого розпочав інформаційну кампанію проти колишніх колег, яких звинувачував у створенні низки шахрайських вебсайтів, у розбещенні неповнолітніх, а також у корупції та нацизмі. В якийсь момент він став видавати себе за російського хакера і врешті решт злив в інтернет телефонні розмови поліціянтів, особисті дані федеральних агентів, поліціянтів і суддів, а також частину листування Демократичної партії США.

Через звинувачення у хакерстві, незаконному прослуховуванні та створенні фейкових новин, ФБР здійснила обшук у його квартирі у 2016 році, після чого Джон Дуган переїхав до Росії. Там він отримав політичний притулок.

Книги Джона Дугана. Джерело

З того часу Дуган писав книги : антиамериканську «BadVolf: The true story of an American cop’s retaliation against a corrupt system of justice and politics, forcing him to seek political asylum in Russia» («BadVolf: правдива історія помсти американського поліціянта корумпованій системі правосуддя та політики, яка змусила його шукати політичного притулку в Росії», 2018) та антиукраїнську «Betrayal of Truth: A Former Marine Exposes the Deceit of the Ukraine War» («Зрада правди: колишній морський піхотинець викриває брехливість української війни», 2023). Подорожував Росією та окупованими територіями України, де робив репортажі як «журналіст»; грав роль «західного аналітика» на військових заходах і телевізійних студіях для російських пропагандистських медіа; виступав із декількома доповідями в закладах, що пов’язані з Міністерством закордонних справ Росії.

З 2022 року Дуган регулярно поширює російські теорії змови та різноманітні фейки про війну в Україні. Вже у травні того ж року він їздив у окупований росіянами Маріуполь, де був у складі групи так званих «західних журналістів», які розповідали що «американська зброя знищила чудове місто».

Росіяни зняли Breaking Bad Wolf (2018), документальний фільм про Дугана. Джерело

Восени 2022 року на своєму ютуб-каналі Дуган опублікував псевдодокументальний фільм «Операція Україна: злочин без покарання, історія злочинів проти мирного населення Донбасу», де були показані нібито удари ЗСУ по цивільних районах на сході України навесні 2022 року.

Навесні вже 2023 року Джона Дугана побили у метро: за його твердженням, це зробив «проукраїнськи налаштований» невідомий за те, що американець надягнув куртку з шевроном «Ввічливі люди». У цієї історії є інша версія: герой нібито розмовляв з англомовними друзями про Донецьк і Донбас, а місцевий «патріот Олексій» подумав, що це «ворожі агенти» та спробував їх затримати. У результаті його самого затримали та відправили до поліції, де згодом всі питання нібито були розв’язані мирним шляхом.

Багато зі своїх фейків, як про Україну, так і загалом, Дуган розповсюджує через дезінформаційну платформу DC Weekly або пов’язані з нею сайти, такі як CopyCop. Дослідники Даррен Лінвілл і Патрік Воррен з Університету Клемсона пишуть, що платформу заснував саме Дуган, при цьому останній стверджує, що він продав DC Weekly за три тисячі доларів кілька років тому. Наразі сайт із цією назвою не працює.

На інших сайтах цієї мережі фейкових новин «кореспонденти» з фальшивими іменами та фотографіями продовжують публікувати перероблені або створені ШІ новини, і таким чином розповсюджують проросійську пропаганду. Для цього використовують назви газет, що вже припинили свою роботу або ж просто імітують назви таким чином, щоб вони були схожі на назви американські медіа. Пишуть статті різними мовами, але більшість із них англомовні.

Обкладинка Facebook-сторінки DC Weekly. Джерело

Мережа проросійських фейк-ньюз Джона Дугана працює і на дискредитацію сім’ї Зеленських. У листопаді 2023 року DC Weekly поширювала фейки про те, що український президент на гроші американської допомоги придбав дві яхти: Lucky Me і My Legacy. Попри те, що цю новину швидко спростували, кампанія з дезінформації, вірогідно, досягла своїх цілей і поширилася в інформаційному просторі. Наприклад, цей фейк навіть повторювали американські конгресмени як аргумент проти підтримки України у війні з Росією.

Вже наступного місяця на порталі розповсюджували інший фейк про Зеленського: нібито він за наказом Вашингтона планує тікати до Сполучених Штатів, бо час його каденції закінчується 31 березня 2024 року. DC Weekly навіть надавало підроблену фотографію свідоцтва, що ніби підтверджувало право Зеленського на отримання громадянства США, а також знімок маєтку, в який мали заселити його разом із сім’єю.

Крім цього, у статтях DC Weekly йшлося, що  Україна постачала зброю ХАМАСу; що невідома американська організація купує людські органи в Україні; що західні компанії з дозволу адміністрації президента Зеленського використовують українські сільськогосподарські земельні угіддя для утилізації токсичних відходів.

Джон Дуган на фоні Собору Василія Блаженного у Москві. Джерело

Останні «журналістські досягнення» Джона Дугана, про які медіа повідомляли у липні цього року, теж пов’язані з керуванням російськими фейковими вебсайтами, на яких за допомогою ШІ створені тисячі новинних статей. З використанням усіх цих фейків кремлівська пропаганда одночасно намагається робити дві справи: поширює підроблені новини на кшталт тієї, де Олена Зеленська за гроші з американської військової допомоги придбала Bugatti за €4,5 мільйона (цю «новину» вже спростувала Bugatti Paris) і своїми інформаційними операціями намагається впливати на майбутні вибори у США, поступово зміщуючи фокус із війни в Україні на американську політику.

Джон Дуган далеко не перший і вірогідно не останній американець, який переїжджає до Москви: наприклад, ще є Тара Рід, колишня співробітниця уряду США, яка звинуватила Джо Байдена у сексуальних домаганнях майже тридцятирічної давнини. Проте роль цього колишнього військового та поліціянта, який працює на російську владу й поширює проросійську пропаганду, постійно збільшується та стає все більш важливою для дезінформаційних кампаній Кремля.

За підрахунками видання NewsGuard, існує близько 170 російських вебсайтів, які керуються з Москви та є частиною фейкової мережі Дугана. І хоча сам «геополітичний аналітик» заперечує, що працює на зарплаті у Кремля, причетність Джона Дугана до російської пропагандистської машини не викликає сумнівів.