Йорг Цвікер та Yogev Shetrit Trio: зіркові гості Bouquet Kyiv Stage

15–18 серпня 2024 року в Софії Київській відбудеться сьомий щорічний фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage, ініційований та організований культурним центром «Дом Майстер Клас». Цього року фестиваль традиційно об’єднає українське візуальне мистецтво, музику, театр, кіно та дискусії на актуальні теми. Протягом чотирьох фестивальних днів відбудеться понад 40 мистецьких подій, зокрема букет концертів класичної, джазової, електронної музики. Серед іноземних учасників на цьогорічному фестивалі — справжні зірки: австрійський віолончеліст Йорг Цвікер, який виступить із Національним ансамблем солістів «Київська камерата», та ізраїльський джазовий бенд Yogev Shetrit Trio.

17 серпня на території Софії Київської відбудуться три концерти: Йорг Цвікер із Національним ансамблем солістів «Київська камерата» виступить о 15:30 та о 19:00, а Yogev Shetrit Trio — о 20:30.

Спеціально для ZN.UA — ексклюзивні інтерв’ю з іноземними гостями фестивалю, які своєю присутністю, виступами, майстер-класами щиро прагнуть підтримати українців.

Йорг Цвікер: «Я хочу привезти до Києва свою любов, свою музику, свою повагу і свою солідарність»

Фото: W. Simlinger

Йорг Цвікер, австрійський віолончеліст, диригент, викладач музики й лектор, започаткував 1992 року всесвітньо відомий професійний бароковий оркестр Capella Leopoldina. Вже майже 30 років Йорг викладає в Університеті музики у Граці, а також на кафедрі старовинної музики у Віденському приватному університеті. Йорг Цвікер регулярно проводить майстер-класи по всій Європі, й цього разу в Києві планує дати клас і для українських музикантів.

Спираючись на 40-річний досвід роботи на сцені, заняття екстремальними видами спорту та спеціальну освіту, Йорг зарекомендував себе як досвідчений ментальний коуч, який тренує професійних музикантів і спортсменів у досягненні піку продуктивності, подоланні страху перед сценою та концентрації уваги.

Йорг неодноразово відвідував Україну починаючи з 90-х років. Востаннє був посередині лютого 2022 року й 24 лютого мав приїхати до України знову…

— Йоргу, востаннє ви відвідали Україну за кілька тижнів до війни?

— Так, останній спільний концерт із українськими музикантами відбувся посередині лютого 2022 року. На 24 лютого я забронював свій наступний рейс. По дорозі до аеропорту дізнався про російське вторгнення.

Щоразу, коли відвідував Київ, я отримував задоволення, бо відчував себе бажаним гостем у цьому чудовому місті. Тут багато фантастичних музикантів і організацій, як, наприклад, Open Opera Ukraine, Vere music hub, які виконують таку фантастичну роботу для культури, для людей.

— Що спонукає вас нині їхати до країни, де вирує війна? Яку місію відчуваєте?

— Я не перестаю цінувати те, що ви всі робите для культури в таких складних умовах. На Заході ми можемо жертвувати гроші, організовувати благодійні концерти, збирати генератори та одяг на зиму, однак я зрозумів, наскільки важливо виявити солідарність, показати, що ми разом, ми не забуваємо про те, що відбувається в Україні. І це я можу зробити якнайкраще, приїхавши до України. Я — музикант, а музика об’єднує людей, дарує надію й віру. Тому я хочу привезти до Києва свою любов, свою музику, свою повагу і свою солідарність.

— Як змінилося розуміння війни за ці майже три роки повномасштабного вторгнення в суверенну державу на сході Європи? Що сьогодні варто розуміти людям у Західній Європі, в Австрії, зокрема про цю війну? Чи відчувається, що вона є «спільною»?

— Моє особисте життя повністю змінилося з цією війною, пріоритети докорінно змінилися. Моє покоління не має досвіду війни — й тому деякі люди до 60 років не (достатньо) цінують значення миру, свободи й демократії. Тому вони не розуміють, що тут відбувається, а лише бачать наслідки інфляції (що, звісно, є проблемою для деяких бідних людей і тут) і невигідність для Європи санкцій проти Росії. На мою думку, багато людей на Заході просто бояться втратити частину комфортного та розкішного життя.

З іншого боку, я зустрів так багато фантастичних людей, які безкорисливо допомагали (й далі допомагають). Вони розуміють, що допомога потрібна і що ми здатні надати підтримку! Для когось війна ще дуже далека, проте інші розуміють, що вона стосується й нас у Європі (і стосуватиметься ще більше, якщо Україна програє цю війну).

Оскільки я спілкуюся з багатьма українцями в Україні й Австрії, я також бачу багато «прихованих» проблем, таких як дискусії про мову; про те, захищати країну чи тікати до іншої країни; відомий внутрішній розкол на російське/українське; дискусії про надії проти зникнення перспектив тут і там. Про такі проблеми не розповідає жоден канал новин.

Восени я розпочинаю серію концертів із моїм другом, також віолончелістом, у якого зараз схожа ситуація в Єрусалимі, де він часто виступав протягом багатьох років. На цих лекційних концертах ми граємо твори для двох віолончелей, а в перервах між ними говоримо саме про цей досвід, розповідаємо історії, ділимося страхами, проблемами й думками мешканців Києва та Єрусалима.

— Якими є ваші музичні уподобання взагалі? Ваші улюблені композитори й чому саме вони?

— Я виріс у сільській місцевості, де звучало багато австрійської оригінальної народної музики, зокрема танцювальної, і до двадцяти років співав у хорі. Це дуже допомогло в моїй роботі професійного музиканта. Завдяки батькові, який мав багато хороших записів, я зацікавився Давньою музикою (Давня музика включає середньовічну музику та музику доби Відродження. — М.М.). У п’ятнадцять років я став приватним учнем Ніколауса Арнонкура (Ніколаус Арнонкур — видатний австрійський оперний і симфонічний диригент, хормейстер, засновник одного з перших у Європі ансамблів барокової музики Concentus Musicus Wien, дослідник Давньої музики, педагог. — М.М.), завдяки чому спеціалізувався на історично обґрунтованій виконавській практиці. І, звісно, Бах, Гендель або Монтеверді стали улюбленими композиторами в моїх власних концертах. Але я також полюбляю слухати хорошу джазову або поп-музику (наприклад, я — великий шанувальник Queen).

— Які твори ви зіграєте для української аудиторії?

— Для концерту з «Київською Камератою» я обрав змішану програму зі старовинної Давньої музики в першій частині та сучасної музики, яка базується на Давній, у другій частині (у програмі концерту — шедеври Жана Фері Ребеля, Генрі Перселла, Георга Філіппа Телемана, Рихарда Дюнсера, Пітера Ворлока, Йоганна Себастьяна Баха, Макса Регера. — М.М.). Гадаю, що це дуже цікаве поєднання, і я з нетерпінням чекаю на роботу з чудовими колегами з «Камерати».

— У чому, на вашу думку, полягає сила мистецтва під час таких катастроф, як війна?

— Мистецтво й культура — це душа країни. Як ми розуміємо, Путін хоче стерти українську душу, стерти українську культуру.

Мистецтво, а особливо музика, мають таку силу давати розраду, а також надію, віру та визначати ідентичність. Це мова, яка безпосередньо доходить до сердець і душ людей, особливо коли вони поранені. Музика об’єднує людей у світі!

Концерти відбудуться за підтримки #UkraineOfficeAustria та Посольства Австрії в Україні у співпраці з Open Opera Ukraine та Vere Vusic Fund.

Йоґев Шетріт: «Своєю музикою я намагаюся дарувати людям хороші моменти, якими вони можуть насолоджуватися, щоб допомогти їм жити далі».

Йоґев Шетріт, світовий композитор і барабанщик, відвідує Україну на запрошення Bouquet Kyiv Stage уперше. Шетріт був засновником і учасником всесвітньо відомого гурту Coolooloosh. Музикант виступав із такими знаними артистами, як Чучіто Вальдес, Тіа Фуллер, Арні Лоуренс, Пауло Морелло та Кевін Махогані. 2016 року створив Yogev Shetrit Trio, яке виступало в понад 30 країнах світу на найбільших фестивалях і майданчиках, серед яких Міжнародний джазовий фестиваль у Панамі, Кеннеді-центр у Вашингтоні та ін.

Музика Йоґева Шетріта містить оригінальні композиції, які елегантно поєднують традиційну північноафриканську музику ґнава, андалузьку музику з марокканської спадщини, а також сучасний джаз і середземноморську музику.

— Що спонукає вас їхати до країни, де йде війна? Якою є ваша місія в цьому випадку?

— Я родом із країни, яка переживає постійний конфлікт, і знаю, як важливо продовжувати йти вперед, продовжувати жити. Той факт, що цей фестиваль відбувається під час війни, показує вашу силу й волю до життя; це робить наші країни схожими. Я вірю в силу мистецтва, особливо у важкі часи. Своєю музикою я намагаюся дарувати людям хороші моменти, якими вони можуть насолоджуватися, щоб допомогти їм жити далі. В цьому моя місія. В мене є композиція під назвою «Надії» — підтримую людей і даю їм надію.

— Які п’ять слів асоціюються у вас із сучасною Україною?

— Слова, які я пов’язую із сучасною Україною, — це стійкість, що демонструє її здатність долати виклики; боротьба, що передає її прагнення відстояти, захистити незалежність; свобода, що символізує її прагнення демократії; згуртованість, єдність народу; культура, що підкреслює її багату спадщину; і сила, що демонструє її загальну рішучість.

— На вашу думку, в чому полягає сила мистецтва, особливо під час таких суворих випробувань, як війна?

— Мистецтво допомагає нам пережити важкі часи. Воно дає силу й надію, необхідні для подолання таких викликів, як війна. Через мистецтво ми можемо висловити найглибші почуття, поділитися думками та відсвяткувати нашу любов до життя. Воно допомагає нам залишатися стійкими й пов’язаними з тим, що справді має значення.

— Якими є ваші очікування від участі в Bouquet Kyiv Stage 2024?

— Для мене велика честь брати участь у фестивалі. Мені б дуже хотілося зіграти свою музику в прекрасному великому Києві. Я з нетерпінням чекаю на зустрічі з артистами з різних країн і культур. І дуже хочу почути українську народну музику. Я чув народні українські пісні, вони дивовижні. Також люблю й сучасну музику, наприклад, українську групу «Океан Ельзи», вони такі талановиті! Просто обожнюю їхню музику.

— Ізраїль звик жити на межі війни та миру. Які навички варто розвивати українцям із досвіду Ізраїлю?

— Дуже дякую за це складне запитання. Гадаю, найголовніше — залишатися людьми, незважаючи ні на що, підтримувати одне одного, не втрачати надію й не зупинятися на досягнутому.