Рецензія на фільм «Один швидкий рух» / One Fast Move

8 серпня на сервісі Prime Video вийшов перегоновий екшн «Один швидкий рух», головну роль у якому виконав новозеландський актор Кей Джей Апа, відомий багатьом завдяки ролі у підлітковому драматичному серіалі «Рівердейл». У рецензії нижче розбираємось, що становить друга повнометражна робота постановника Келлі Блаца та чому від цього фільму точно не варто очікувати «”Форсажу” на байках», навіть попри те, що він також про сім’ю.

Плюси:

історія, яка більше приділяє увагу стосункам людей, ніж спортивній, змагальницькій складовій; місцеві персонажі існують в рамках певних шаблонів, але все одно здаються живішими і глибшими, ніж в тому ж «Форсажі», не в останню чергу завдяки непоганим акторським роботам та взаємодії у кадрі; гонки виглядають природними, без засилля графіки;

Мінуси:

історія позбавлена сюрпризів і в чомусь стереотипна і передбачувана; персонажі теж не виходять за рамки добре знайомих шаблонів; розставлені тут акценти сподобаються не усім; деяка затягнутість оповіді; фінальний заїзд викликає певні питання;

6/10

Оцінка ITC.ua

«Один швидкий рух» / One Fast Move

Жанр перегоновий екшн, драма
Режисер Келлі Блац
У ролях Кей Джей Апа, Ерік Дейн, Мая Рефікко, Едвард Джеймс Олмос, Остін Норт, Джексон Герст
Прем’єра Prime Video
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

У військовій частині молодий хлопець на ім’я Вес Ніл приймає виклик від опонента і бере участь у перегонах на спортивних байках. Та довго святкувати перемогу не доводиться, адже горе-байкера арештовує військова поліція і він змушений провести наступні пів року за ґратами.

Після ганебного звільнення зі служби новоспечений безхатько відправляється у рідні краї в надії заручитися підтримкою досвідченого гонщика Діна Міллера. Останній не тільки знається на тому, як правильно вписатися у крутий поворот, а й формально є батьком Веса, щоправда, таким, котрий у молоді роки вирішив відмовитися від сім’ї заради власних амбіцій. Чи вдасться двом чоловікам з непростим минулим знайти спільну мову і тим більше претендувати на якісь успіхи у спорті?

Якщо від «Одного швидкого руху» чекати безперебійного адреналінового екшену у дусі нестримної саги, тобто «Форсажу» з його короткими передишками на оспівування сімейних цінностей, краще одразу проходити повз. Тому що сюжет цього фільму ґрунтується на абсолютно протилежних принципах: на першому плані тут прості й зрозумілі кожному людські стосунки, а вже потім запах паленої гуми і пафосне врум-врум на старті.

Іншими словами, примітивна романтизація сім’ї покинула чат, а свого роду імітація відносин всередині симулятора перегонів був замінений на більш реалістичну, життєву історію, де показані справжні труднощі й не такий утопічний бік стосунків між не чужими одне одному людьми. Динаміка взаємодії батька і сина, себто персонажів Кей Джея Апи і Еріка Дейна, стає центральною у сюжеті. І нехай драматургічних одкровень немає і близько, герої відчуваються живими, і цього цілком достатньо, щоб перейнятися їхньою долею.

Знову ж таки, абсолютно без сюрпризів, але досить симпатичними вийшли другорядні сюжетні лінії. Зокрема, романтична, у якій Вес Ніл сходиться з офіціанткою Камілою, і та, де головного героя підтримує старий товариш його батька Абель. Ці епізоди, та й уся драматургія стрічки загалом, виглядають дуже просто, але подібна приземленість йде тільки на користь, викликаючи глядацький відгук.

Всього в «Одному швидкому русі» буде три гонки, котрі грамотно вплетені в оповідання і комфортно сусідять з людською драмою. При цьому перегоновий екшн поставлений так, що це відчувається чимось реальним на противагу черговому торжеству спецефектів. В цілому картинка приємна, і коли гонщики під час поворотів круто нахиляються то в один бік, то в інший, здається, ніби їхнє коліно зараз точно поцілується з асфальтом.

Чого в картині не вийшло, то це виразного спортивного антагонізму. Якісь натяки на нього були, але основний конфлікт зосереджений навколо батька і сина, причому це більше стосується життєвих ситуацій, ніж справ на трасі. Якщо ж хтось сподівався на яскравий дух суперництва між конкурентами на кшталт «Аутсайдерів» Джеймса Менголда, його спіткатиме повне розчарування. Спортивна драма тут стрімко поступається місцем драмі звичайній.

Виконавець основної партії Кей Джей Апа знаходиться у гарній фізичній формі і видає доречну емоційну стриманість, а в його зовнішності вгадуються певні риси обличчя Крістіана Бейла часів «Термінатора: Спасіння прийде». Ерік Дейн вдало зображає неоднозначного персонажа, якому є про що шкодувати. На холодильнику цього динозавра досі висять постери оголених красунь, а у самому холодильнику навряд чи знайдеться щось їстівне, зате завжди можна відшукати пляшку холодного пива (для довідки — продакт плейсменту Corona помічено не було).

«Один швидкий рух» — кіно максимально просте і приземлене, начисто позбавлене найменших несподіванок і вже точно не розраховане на шанувальників перегонових кульбітів тореттівського штибу.

Стрічка максимально далека від динаміки (і, до речі, пафосу) реального «”Форсажу” на мотоциклах» — «Обертального моменту», а його персонажі не виходять за межі добре знайомих архетипів. Ці фактори дійсно можуть стати на заваді в отриманні задоволення від перегляду. Але саме у такій святій простоті і криється привабливість цієї історії, яка все ж більше про людей, ніж про життєве кредо «I live my life a quarter mile at a time».

Висновок:

Сама назва «Один швидкий рух» налаштовує на певний лад, але ні форсажівських піруетів, ні повноцінної спортивної драми чекати не доводиться. В усьому іншому це хоч і позбавлене несподіванок, але гранично чесне зі своїм глядачем одноразове кіно.