Ексвласник Дельта банку Микола Лагун вчергове спробує списати з себе всі борги перед державою

Вперше з такою заявою Микола Лагун звернувся до суду в серпні 2023 року. В заяві йшлося про те, що Лагун визнає, що завинив майже 7 мільярдів гривень.

Як Лагун намагатиметься списати борги перед державною

За словами Миколи Лагуна, скрутне матеріальне положення не дозволяє розрахуватись з боргами. Тож, боржник просив простити йому борг у 6 мільярди гривень. За решту пропонував розплатитись колекцією з 240 годинників, що наразі перебуває під арештом, земельними ділянками та коштом частини зарплати, яку він отримує в Австрії. Адже попри низку кримінальних справ щодо Лагуна, які перебувають в судах міста Києва, підозрюваний у скоєнні важких кримінальних злочинів, зумів в травні-червні 2022 року виїхати з України. У одній із кримінальних справ Шевченківський суд міста Києва оголосив Лагуна у розшук майже рік тому.

В грудні 2023 року Господарський суд міста Києва вже відмовив Миколі Лагуну у відкритті справи про банкрутство за власною ініціативою. Втім Північний апеляційний господарський суд виніс протилежне рішення і відправив справу на новий розгляд до першої інстанції. Касаційні скарги НБУ та Укрексімбанку на рішення Північного апеляційного суду, не були задоволені Верховним судом. Аргументи представників державних банків про переховування Миколи Лагуна від правосуддя і приховування майна не були взяті до уваги.

Чергове слухання справи про визнання Миколи Лагуна неплатоспроможним відбуватиметься на тлі рішення Господарського суду у справі за позовом Фонду гарантування вкладів до Миколи Лагуна та його спільників – низки колишніх підлеглих топменеджерів банку "Дельта".

За даними одного з українських видань, 31 липня Господарський суд Києва відмовив ФГФВО у задоволенні позову на 23 мільярди грн. Це збитки, які були завдані діями Лагуна і його поплічників у кредитному комітеті і правлінні банку, що погоджувалися видавати фактично незабезпечені кредити офшорним компаніям, повʼязаним з Лагуном.

Окрім самого Лагуна, який був головою Спостережної ради, до відповідачів у цій справі відносяться члени СР Валентин Засуха, Ярослав Порохняк, Антоніна Лагун, голова ради директорів Олена Попова, її заступники в кредитному комітеті Віталій Масюра, Марцін Фіглус, ексдиректора департаменту правового забезпечення Денис Тарасюк.

За даними Фонду гарантування та згідно з висновками аудиторської компанії EY, видаючи такі кредити і підписуючи такі договори поруки, банк порушив не лише чинне законодавство, але й навіть внутрішні правила, не визначивши належним чином реальний фінансовий стан позичальників,
– йдеться в матеріалі.

Коли Нацбанк вивів "Дельту" з ринку, Фонд гарантування спробував продати так звані “застави”. Адже щоб видати кредити, Лагун залучив з ринку депозити і – звісно ж – не повернув, кошти вкладникам довелось повертати ФГВФО коштом держбюджету, тобто платників податків. Тож Фонд мав хоч щось отримати як компенсацію. З 23 мільярди гривень "повітряних" застав вдалось виручити заледве 0,1% – близько 21 млн грн.

Утім, відзначає видання, в Україні досі залишається низка активів Лагуна, які можна було б стягнути в рахунок погашення боргу.

"Загальновідомо, що в Україні і досі працюють компанії, записані на його сестру Антоніну, юристку Ганну Гуцалюк, ексдиректора департаменту правового забезпечення Дениса Тарасюка. Це переважно агрофірми та компанії зі здачі нерухомості в оренду. Наприклад, Гуцалюк і Тарасюк разом заснували чинну нині ТОВ "Агро Грін Менеджмент" (її бенефіціаром є британська PE Investments Limited). В такому ж тандемі Тарасюк з Гуцалюк заснували ТОВ "Бірайт Адвокасі" – адвокатську компанію, чиї юристи представляють Лагуна та його фірми у судових спорах в Україні", – мовиться у статті.

На Гуцалюк записано і низку інших аграрних компаній – ТОВ "Олл Грін" та ТОВ "Агрієн" – обидві через кіпрську Ecovel Limited. Також ця кіпрська компанія заснувала в Україні ТОВ "Рідс". Інший аграрний досвід Гуцалюк має з ТОВ "Феррара-Агро" і "Феррара Груп" – це компанії батька її дитини Олександра Романовського. Цілком можливо, що аграрні активи – це по факту бізнес Лагуна, який переоформлений на Гуцалюк.

Раніше Фонд уже подавав до суду позов щодо відшкодування збитків. Проте вперше Господарський суд позов залишив без розгляду. Північний апеляційний господарський суд погодився, що на першій інстанції суддя недопрацював і постановив таки розглядати справу. Постановою Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №910/21280/21 постанову Північного апеляційного господарського суду залишено без змін; касаційні скарги без задоволення.

Як сказано в рішенні Господарського суду від 31 липня 2024 року, ФГВФО, мовляв, не надав достатньо доказів і розрахунок збитків на 23 мільярди гривень., кредитні договори офшорам були забезпечені, тож це проблема Фонду, що він не зміг продати застави "подорожче".

Сам факт винесення такого рішення за надуманими підставами, попереднє потурання з боку судді затягуванню розгляду з боку адвокатів відповідачів, а також неквапливість у розгляді інших справ щодо зловживань Миколи Лагуна та його оточення в "Дельта банку" (чому, наприклад, досі нічого не відомо про запит про екстрадицію з Відня?) наводить на сумні думки про домовленості, які ексбанкір міг досягнути,
– йдеться в матеріалі.

Від рішення Господарського суду Києва у справі про неплатоспроможність Лагуна залежить можливість ексбанкіра вийти сухим з води і позбувшись боргових зобов’язань продовжити безбідне життя в Австрії.