"Математика – дуже творча дисципліна": Сергій Захарін – про пса Патрона на НМТ-2024, стрес на іспитах та ідеальну освіту в школах

Національний мультипредметний тест(НМТ) викликав багато нарікань з боку батьків і випускників. Зокрема, вступники були невдоволені умовами складання та отримували через це нижчі бали. На думку колишнього секретаря Міністерства освіти та науки Сергія Захаріна*, абітурієнти повинні бути готовими до того, що складання іспитів та вступ до закладів вищої освіти – це певний стрес, а не лише можливість похизуватися своїми знаннями.

Водночас, говорячи про випробування з іноземної мови, освітянин зазначає, що, незважаючи на хвилювання, вступники не завжди можуть підтвердити свій рівень знань. І це залежить від багатьох причин. Крім того, Захарін звернув увагу на математику. Він вважає, що ця дисципліна необхідна школярам, адже розвиває вміння думати системно та застосовувати схеми до вирішення різних ситуацій. Про складання НМТ та те, який вигляд повинна мати ідеальна шкільна освіта, колишній держсекретар МОН і професор розповів в інтервʼю OBOZ.UA.

– Цьогоріч багато нарікань на проведення НМТ. Зокрема, 4 предмети в один день, часті повітряні тривоги та відключення електроенергії змушували дітей занадто довго перебувати в приміщеннях, де проводився іспит. Учні стривожені і втомлені, і зрештою отримували нижчі бали. Як ви вважаєте, чи доцільно у такий час ускладнювати іспит та проводити його в таких умовах? Чи варто повертатися до ЗНО згодом і коли?

– На мій погляд, головна ідеологія у проведенні ЗНО/НМТ – це рівність умов. Усі учасники мають перебувати в однакових умовах – і тоді перемагає сильніший.

Ідею проведення НМТ вперше сформулював міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у березні 2022 року. Ідея полягала в тому, аби перевірити рівень знань із використанням якомога спрощеної процедури, але з урахуванням усіх принципів незалежного оцінювання, а також наявних обмежень (зокрема безпекових і фінансових).

Передбачалося, що запитання будуть спрощені, адже ми розуміємо, що дуже важко якісно підготуватися до складання усіх предметів одночасно. Але спрощення запитань не заважає отримати в результаті належну диференціацію оцінок – все одно перемагають сильніші, просто їх стало трохи більше. Увесь алгоритм було розроблено у рекордно короткі строки, гарно спрацювали і апарат міністерства, і підвідомча організація, яка адмініструє відповідний інформаційний ресурс. Уряд України та парламент підтримали цю ідею.

Кожен іспит – це певний стрес. Так було завжди. Але доросла людина має бути готова до певного рівня стресу. Скласти іспит – це не лише похизуватися своїми знаннями. Це також і вміння побороти своє хвилювання, вміння впоратися із стресом, вміння застосувати знання в певних "нетепличних" умовах.

З іншого боку, не слід забувати, що є певні санітарно-гігієнічні вимоги, яких слід дотримуватися. Буде правильно, якщо до контролю цього питання долучаться відповідальні громадські організації (на жаль, таких небагато).

Ускладнювати запитання в нинішній ситуації, на мій погляд, не лише неправильно, а навіть аморально. Протягом останніх років освітній процес у багатьох закладах освіти відбувався або в змішаному форматі, або у форматі онлайн. Цілком очікувано, що внаслідок цього страждає рівень успішності українських здобувачів. В умовах захмарних освітніх втрат – а вони очевидні – зовсім неправильно вимагати від вступників тих знань, які вони не могли отримати апріорі. На мій погляд, більш доцільно залишити "старий" рівень складності. Якщо умови проведення НМТ рівні – а це, нагадаю, ключова умова – все одно буде належна диференціація оцінок.

Ключове завдання ЗНО/НМТ – отримати певну диференціацію оцінок, а не заплутати абітурієнтів або показати, що вони нічого не знають.

– Також багато батьків обурювалися іспитом з іноземної мови. Зокрема, діти, які мають рівень В2, набирали 160-170 балів. Чому може бути така різниця у знаннях та балах, на вашу думку? Водночас багато випускників невдоволені необхідністю складати математику, адже не всі мають до неї хист, а якщо не отримати порогові бали, можна втратити можливість вступити до ЗВО. Втім МОН запевняє, що школярі повинні складати іспит з обовʼязкових предметів. Що ви думаєте з цього приводу?

– Це питання доволі абстрактне. Частково ви вже назвали можливі причини: зайве хвилювання, стрес, невміння концентруватися. Дуже важливі побутові умови, в яких проводиться іспит, зокрема, температура приміщення, відсутність зайвого шуму, освітленість тощо.

Крім того, специфіка іноземної мови як освітньої дисципліни полягає у тому, що її потрібно постійно підтримувати на належному рівні. Якщо ви показали рівень В2 три роки назад – це ще не означає, що ви зможете його підтвердити зараз.

Ну і нарешті – є просто різні програми. Якщо ви будете складати іноземну мову різним викладачам або в різних університетах, є висока ймовірність того, що отримаєте різні оцінки.

А от щодо математики – питання дуже серйозне. Елементарні знання потрібні всім – це аксіома. Математика – це не лише про теореми, функції, диференціальні рівняння, логарифми та похідні. Це також і логіка, і вміння думати системно, і здатність застосовувати певні схеми (формули) до вирішення різних ситуацій. Якщо дитина не має хисту до якоїсь науки – це зовсім не означає, що цю науку вчити не потрібно.

Математика – це дуже творча дисципліна. Ви можете підійти до вирішення математичної задачі різними способами. Навіть якщо не можете знайти рішення – можете хоча б показати хід думок, хоча б наблизитися до вирішення. У багатьох інших шкільних дисциплінах в учнів майже немає простору для творчості.

Мене трішки насторожило словосполучення "водночас багато випускників невдоволені…" у вашому запитанні. Ідеологи НУШ зробили дуже шкідливу справу: видумали і поширили хибне уявлення, що навчання має бути безперервною грою і веселою забавою. Здобуття освіти – це не лише комфорт, ігри і задоволення. На мій погляд, кожен випускник школи має чітко розуміти, що доросле життя складається не тільки із задоволень. Здобуття освіти – це важка кропітка робота, це зусилля, це "перемога над собою".

– У мережі нещодавно зʼявилися дописи, де розповідали, що на НМТ з історії України школярів запитували про пса Патрона. Як думаєте, наскільки доречні такі тести для вступників на цьому предметі? Наприклад, Ігор Лікарчук називає НМТ "угадайкою" і вважає, що навіть не готуючись до нього, можна скласти добре іспит. Натомість на ЗНО в школярів дійсно оцінюють знання. Яка ваша думка щодо цього?

– Історія як дисципліна завжди була предметом, який викликає найбільшу суспільну дискусію. Це звичайне явище. І не тільки в Україні.

Моя відповідь банальна. Якщо в шкільному підручнику написано хоча б кілька слів про щось (приміром, про Патрона) – відповідно, на іспиті може бути запитання про це "щось".

Доцільно чи не доцільно включати в шкільний курс історії окремі події або окремі теми? Остаточну відповідь мають дати професійні історики і методисти.

Я як громадянин вважаю, що інформація про пса Патрона та його вчинки може бути наведена у підручнику, якщо вона пов’язана із трансформацією певних суспільних явищ і процесів. Кожна нація формулює певні сенси і смисли, використовує у боротьбі з ворогом певні символи – про це учні мають знати.

Якщо є певне суспільне явище, яке представляє інтерес – його можна вивчати і про нього можна говорити.

– Якою ви бачите ідеальну систему освіти у школах України?

– Ви поставили складне запитання. На моє глибоке переконання, під час побудови "ідеальної школи" варто спиратися передусім на теорію дитиноцентризму, яку сформулював президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. Усі державні рішення щодо середньої освіти мають бути спрямовані на максимальне розкриття потенціалу дитини. Ми маємо зробити так, щоб шкільні роки були наповнені сучасним креативним змістом, що повною мірою задовольняє різнобарвні освітні потреби "маленького здобувача освіти".

Проблем і різноманітних питань – безліч. Давайте поговоримо хоча б про одну проблему – про початок шкільної освіти.

Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону України "Про освіту" і статті 4 Закону України "Про повну загальну середню освіту", повна загальна середня освіта має три рівні: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки. Рахуємо: 4+5+3=12.

Чому нині наші діти не вчаться у школі 12 років? Тому що приписом підпункту 3) пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про освіту" встановлено, що навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається:

• для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
• для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
• для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

Якщо дитина почне вчитися у 5 років – тоді дванадцятирічний термін навчання вона завершить у 17. Якщо почне у 6 – тоді у 18. Почне у 7 – тоді у 19. Українському суспільству доведеться визначитися щодо термінів шкільної освіти: як краще – починати раніше і закінчувати раніше, або починати пізніше і закінчувати пізніше?

У більшості європейських країн обов’язкова шкільна освіта розпочинається у віці 6 років. Однак це не правило, а свідомий вибір уряду (суспільства).

У Бельгії, Болгарії, Чехії, Латвії, Нідерландах, Австрії, Великій Британії, Сербії, на Кіпрі та на Мальті обов’язкова освіта починається у 5 років, у Люксембурзі, Швейцарії – у 4 роки, у Франції та Угорщині – у 3 роки.

Цікаво, що обов’язкова освіта у 5 років в окремих країнах починається у закладі дошкільної освіти (Бельгія, Болгарія, Чехія, Латвія, Нідерланди, Австрія), а в окремих – у початковій школі (Мальта, Велика Британія). У Сербії та Туреччині обов’язкова освіта починається у початковій школі у віці 5,5 років.

Упродовж останніх років спостерігається збільшення кількості європейських країн, які практикують більш раннє обов’язкове навчання дітей. Однак є і протилежні випадки: наприклад, Польща перейшла від початку обов’язкового навчання з п’яти років до початку з шести років.

Чий досвід кращий? Однозначно відповісти на це запитання неможливо, оскільки під час визначення оптимального терміну початку та тривалості навчання у школі слід брати до уваги безліч чинників. Це не лише фінансовий ресурс, хоча він найважливіший, але також і щільність населення, і адміністративно-територіальний устрій, і національні традиції.

Чітка відповідь на запитання щодо "ідеальної школи" має бути наведена у Стратегії розвитку освіти України.

Міністерство освіти і науки України нещодавно пафосно оголосило, що воно розробило проєкт Стратегії. Була навіть презентація для міжнародних партнерів. Кажуть, усе було організовано розкішно, включно з фуршетом.

Але як вбачається із змісту пункту 3 статті 70 Закону України "Про освіту", проєкт Стратегії розвитку освіти України слід розглянути та схвалити на Всеукраїнському з’їзді учасників освітнього процесу та їх об’єднань. Якщо не було проведено такого з’їзду – то можна дійти висновку, що немає і повноцінної Стратегії.

*Сергій Захарін – доктор економічних наук, професор, працював в Інституті вищої освіти НАПН, автор понад 50 наукових праць з питань економіки та організації освіти (освітньої діяльності), колишній держсекретар МОН.

Читайте також інтервʼю Сергія Захаріна, де він розповідав, що не так зі вступом в аспірантуру у 2024 році.

Крім того, OBOZ.UA спілкувався з колишнім держсекретарем МОН щодо сертифікації вчителів, низьких зарплат і проблем з туалетами у школах.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!