Історія циклічна: як в СРСР знищували церкву і чому згадали Бога в 1941 році

Про СРСР часто кажуть, що це була країна войовничого атеїзму, де з релігією нещадно боролись. Але насправді все було значно складніше – радянська держава не цуралась використовувати церкву у своїх цілях.

OBOZ.UA пригадує факти з історії Союзу від створення Країни Раді і до ухвалення у 1990 році закону "Про свободу віросповідань". За цей час положення церкви мінялось не раз.

Початок СРСР і активне богоборство

Коли в 1917 році до влади прийшли більшовики, вони одразу почали нещадну боротьбу з церквою. Духовенство було виховано в традиціях Російської імперії і не розділяли ідеологію нової влади. Тому зі священниками та релігією розправлялись вельми категорично.

Так 23 січня 1918 року було випущено декрет про відокремлення держави від релігії. Цим документом церкву позбавляли статусу юридичної особи, також права на володіння власністю і права викладати Закон Божий. Стежити за виконанням цих норм і придушувати опір з боку незгодних довірили спеціально створеному восьмому відділу Наркомату юстиції.

Громадянам почали читати лекції про атеїзм і паралельно застосовувати репресивні заходи. Так за фарбування яєць на Великдень людину могли виключити з колгоспу та позбавити роботи. Щоби відволікати людей від святкування релігійних свят, влаштовували суботники, демонстрації, спортивні змагання, тощо. З 1922 року почали видавати щотижневу газету "Безбожник" атеїстичної спрямованості.

Особливих утисків зазнавали священники. Доходило до арештів та розстрілів – радянська влада не терпіла того, що духовенство мало неабиякий авторитет серед народу. При цьому звільнені від основного призначення церкви переробляли у громадські чи технічні приміщення, або зносили.

Сталінські репресії

В епоху сталінізму гоніння на церкву набули особливого розмаху. Відзначання антисвят стало обов’язковим. Наприклад, Різдво замінили світським Новим роком. Людей соціалізували замість церковних служб альтернативними заходами, як от партійні збори, навіть мертвого Леніна поклали у мавзолеї, наче відтворюючи християнський культ святих мощей. Фактично, ідеологія марксизму почала набувати рис релігійного культу. "Марксизм — це релігія класу... Те, що ми пишемо собі, — це обов'язково народу. Це для нього символ віри!", — писав Сталін на підтвердження цієї тези.

Однак тиск довелось ослабити через початок німецько-радянської війни у червні 1941 року. В СРСР з’явився зовнішній ворог у вигляді гітлерівської Німеччини, до того ж віра допомагала піднімати бойовий дух багатьох солдатів.

У 1943 року до Союзу прибула делегація англіканської церкви. Влада прийняла її на найвищому рівні, щоби зняти з себе звинувачення у надмірній жорстокості до релігії. За протоколом зустрічати таких почесних гостей мало вище керівництво РПЦ. Тому в Союзі терміново обрали патріарха. Після закінчення війни деякі послаблення щодо релігії в країні залишились.

Пізніші роки – Хрущов та Брежнєв

Прийшовши на зміну Сталіну, новий генсек Микита Хрущов відновив утиски церкви. Нова хвиля боротьби проти релігії почалась у 1958 році. В СРСР почали закривати монастирі, заборонили паломництво до святих місць. Часто релігійні місця знищувалися разом із реліквіями та цінностями. Так було втрачено чимало культурних цінностей.

Активно влада працювала з молоддю, щоби переконати її дотримуватись атеїстичних поглядів. Проте натомість отримала хвилю неабиякого інтересу до забороненого плоду. Молоді люди потайки хрестили дітей, у сімейному колі відзначали свята.

З приходом до влади Леоніда Брежнєва держава знову змінила ставлення до церкви. Її стали використовувати для просування своїх ідей. Більшість священників були завербовані КДБ.

Ця практика не припинилась із розвалом СРСР. Тоді як у більшості колишніх союзних республік держава справді намагалась відмежовуватись від церкви, в Росії РПЦ стала органом пропаганди. Зараз російські священники служать служби, на яких прославляють війну проти України та освячують зброю, якою окупаційна армія атакує українську землю.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому росіяни і зараз продовжують мріяти про повернення до СРСР.