Обвал на світових фондових ринках. Що він віщує світовій економіці та Україні?

За липень «техаська різня бензопилою» на світових фінансових ринках набула загрозливого характеру. До апокаліпсису 2008 року ще дуже далеко, але за місяць фондові ринки світу втратили майже 5 трлн дол. (лише у «чорний понеділок», 5 серпня, — до 2 трлн дол.).

Основне падіння при цьому відбувається в сегменті так званого бігтеху — сімки найбільших технологічних компаній США. Але обвал ринків дуже швидко поширився і на інші країни — падали фондові ринки у Європі, зокрема у Німеччині, але особливо сильний обвал відбувся в Японії. Також суттєво просіли акції у Південній Кореї та на Тайвані.

Японські фондові майданчики взагалі пережили найглибше падіння з часів «чорного понеділка» 1987 року. Тепер у Японії в історії фінансових ринків є два «чорні понеділки».

Сам обвал розпочався у п'ятницю, 2 серпня, коли акції американського бігтеху активно розпродавалися на біржі Nasdaq.

Напередодні вийшла досить песимістична статистика ринку праці в США: сезонне зростання вакансій у липні становило 114 тис., хоча аналітики прогнозували до 200 тис. Крім того, показник безробіття в США досить стрімко зріс до 4,3% (трирічного максимуму). Зростання показника безробіття — це одна з найхарактерніших ознак охолодження економіки та сигнал збільшення ризику майбутньої рецесії.

В економічній науці нещодавно з’явилося неписане правило: якщо очищений показник безробіття за тримісячний період на 50 б.п. перевищує аналогічний мінімальний показник за минулий рік, це свідчить про високий ризик рецесії. Ось і маємо.

На закритті торгів Nasdaq Composite у ці дні впав більш як на 10%. Особливе падіння у гігантів бігтеху — Amazon на 8,79% та Intel на 26,06%. Крім того, падали акції Nvidia (на 10%), трильйонні компанії Apple, Amazon, Microsoft, Alphabet, Google, Tesla.

Та найбільші темпи падіння зафіксовано в Японії — на Токійській фондовій біржі (індекс Nikkei) на 12,4%. У подальшому котирування майже повернули втрачені позиції, але наприкінці торгів у вівторок падіння відновилось. У найближчі дні висока волатильність на азійських ринках зберігатиметься, отже, можна очікувати як падіння, так і тимчасової корекції на відновлення.

На Тайвані акції місцевого техногіганта TSMC впали відразу на 8,4%.

Фондовий ринок Південної Кореї впав на майже 9% (найгірший результат із часів глобальної кризи 2008 року).

Експерти одразу звернули увагу, що найбільша волатильність цін на акції відбулась у п'ятірці американського бігтеху: Alphabet, Amazon, Apple, Meta та Microsoft, які активно розвивали нові продукти на базі штучного інтелекту (ШІ).

Це наштовхує на пошук фундаментальних причин обвалу.

Загальновідомо, що світова економіка розвивається за циклами ділової активності: довгими, середніми, короткими.

Базовий економічний цикл — це довгий цикл Кондратьєва, названий так за прізвищем відомого економіста XX століття, знищеного у Молоху сталінських репресій.

Розуміння характеру циклічності світової економіки дає максимально точні відповіді на причини та перебіг світових криз, зокрема на фінансових ринках.

Можна сказати, що кризи — це дзеркало економічних циклів.

Довгий цикл Кондратьєва завдовжки 40–50 років розпочався на початку 80-х років минулого століття і, за теорією, мав тривати до початку 20-х років нинішнього століття.

Цикл Кондратьєва поділяється на два К-півцикли завдовжки приблизно 20 років. Відповідно, на першому К-півциклі економіка зростає, на другому К-півциклі — перебуває у тренді нижчих темпів розвитку (цей півцикл періодично може перериватись і падінням).

Відповідно, другий півцикл великого циклу Кондратьєва на пониження розпочався після глобальної кризи 2008 року і мав тривати до середини 20-х років.

Якщо проаналізувати, то ВВП значної кількості країн світу (за винятком окремих економік) після 2008 року зростав значно меншими темпами, ніж на початку нульових. Тобто правило «внутрішньої циклічності» в рамках довгих циклів працює.

Зазвичай довгий цикл базується на відповідному технологічному укладі, який формує відповідний масмаркет, тобто продукцію масового вжитку, яка стає драйвером розвитку і процесу споживання та зростання економіки в цілому й окремих компаній-лідерів, зокрема.

Причому новий технологічний уклад, як правило, зароджується у глибині попереднього економічного циклу, адже для масштабування винаходів і запуску їх у серії потрібен певний час.

Зокрема п’ятий технологічний уклад (науково-технічна революція, епоха комп’ютерів і телекомунікацій) зародився ще у 70-х роках минулого століття (виникнення Кремнієвої долини у Каліфорнії), хоча сам сучасний довгий цикл економічного розвитку, як ми вже згадали, розпочався після рецесії у США на початку 80-х років минулого століття (славнозвісний період «рейганоміки»).

Так завершилась епоха сталі та нафти і розпочалась епоха телекомунікацій та електроніки. Хоча, звичайно, будь-який довгий економічний цикл містить у собі не тільки масмаркет базового технологічного укладу (на сьогодні — п’ятого), а й елементи всіх попередніх технологічних укладів, адже продовжується виробництво і металу, і нафтопродуктів, і вугілля, і текстилю.

На фінішній прямій довгого економічного циклу в ньому містяться вже й елементи наступного технологічного укладу. Зараз це прогнозований шостий технологічний уклад: нано-, біо-, інформаційні та когнітивні технології, або НБІК-конвергенція.

Як показує історичний досвід, лінк або змичка між циклами майже завжди відбувається у вигляді кризи, здебільшого на фінансових ринках. Пояснюється це дуже просто: старий масмаркет відмирає швидше, ніж з’являється новий. Мова не про скорочення випуску продукції у штуках чи тоннах, а про здатність масмаркету виступати у ролі потужного драйверу розвитку та магніту інвестицій на фондовому ринку: проєкт із виробництва 100-ї моделі айфону не викличе такого ж пожвавлення на ринку, як продукти зі штучним інтелектом.

Однак поява нового масмаркету — це умовні пологи нового довгого економічного циклу Кондратьєва. Іноді ці пологи стрімкі та безболісні (як було під час п’ятого технологічного укладу), а іноді — тривалі та вкрай важкі (як зараз).

Усі очікують на появу нового масмаркету шостого технологічного укладу: продукти зі ШІ, окуляри з 3D-діапазоном бачення (продукт Nvidia), технології інтеграції індивідуальної свідомості у хмарні сервіси тощо.

Проте купити ці окуляри у кожному супермаркеті наразі не можна, і черг на вживлення чипів у головний мозок поки не спостерігається. А отже, анонсований американським бігтехом масмаркет шостого технологічного укладу і нового економічного циклу зростання, який мав стартувати у другій половині 20-х років, виявився фальшстартом або взагалі помилковою гілкою технологічної еволюції у контексті саме продуктового масмаркету, а не виключно у теоретичному науковому застосуванні.

Першим це зрозумів Воррен Баффет, який почав стрімко на піку котирувань акцій переводити свої інвестиції з акцій бігтеху у звичайний доларовий кеш.

Та є не тільки довгі цикли, а й короткі та середньострокові.

Середньострокові — це цикли Жюгляра протяжністю десь до десяти років. З 2023 року ми перейшли у спадаючу фазу цього циклу, який характеризує рівень виробничого завантаження та рівень товарних запасів (ризики перевиробництва — це зараз спостерігається, наприклад, у сегменті електромобілів).

Короткий цикл Кітчена характеризує рівень сукупного попиту, його протяжність до п’яти років (він зараз теж на спадаючому відрізку).

Можна сказати, що цикл Кітчена наздоганяє цикл Жюгляра — спершу падає сукупний попит на товари і лише потім, з певним часовим лагом, скорочується виробництво і зростає обсяг товарів на складах у запасах. Це відбувається внаслідок певної інерційності бізнесу: якщо виробництво завантажене, то бізнес не одразу помічає поступове скорочення попиту на свою продукцію.

Схожа ситуація складалася 2018 року, коли спадаюча стадія трьох циклів концентрувалася в одній точці, але ця динаміка була на кілька років розірвана пандемією коронавірусу (2020–2021) і постпандемічним «відскоком» світової економіки (2022–2023). Але зараз «парад циклів» відбувається знову.

Це несе загрозу рецесії для ключових економік світу (мінімум їх гальмування до рівня зростання ВВП на 1–2% на рік, максимум — падіння на 0,5–1,5%).

І це охолодження відбуватиметься, поки світова економіка не запустить нового масмаркету шостого технологічного укладу. А він своєю чергою запустить новий довгий цикл Кондратьєва та його півцикл зростання на найближчі 20 років.

Цим пояснюється і запекла геополітична боротьба між Китаєм і США: йдеться про те, хто стане лідером цього періоду зростання і сформує під себе глобальні технологічні ланцюжки доданої вартості.

Що це віщує Україні?

З одного боку, наша економіка зараз певним чином ізольована війною від світових процесів. Якби не було війни, нерезиденти вже почали б виходити з ринку ОВДП і виводити капітали, гривня девальвувала б, а НБУ збільшував би облікову ставку. Цього наразі немає, бо нерезиденти вийшли з ринку ОВДП напередодні війни, а відплив капіталу з України заблоковано.

Однак опосередковані наслідки будуть. США найближчим часом вирішуватимуть цілий комплекс внутрішніх проблем, пов’язаних із фінансовими дисбалансами та дефіцитами. Важка ситуація буде і в економіках ЄС, Британії та Японії.

Загострюватиметься і боротьба Китаю та США за технологічне лідерство в новому 20-річному циклі зростання.

Отже, це може вплинути на обсяг фінансової допомоги Україні вже восени. Також у світі може запанувати своєрідна «деескалаційна риторика», що вплине на обсяг не тільки фінансової допомоги, а й військової.

Отже, не можна виключати, що 2025 року Україні доведеться значно більшою мірою спиратися на внутрішні сили та ресурси.