Російські еліти в сум'ятті. План був перемогти НАТО, а вони змушені обороняти Курськ. Інтерв'ю з Жирновим

Українські війська з 6 серпня проводять військову операцію у Курській області. Цей факт застав російське керівництво зненацька і кидає виклик путінському режиму. "Наддержава" без повного контролю над своєю територією – це демонстрація її слабкості й уразливості. Такий розвиток подій підриває поширену ідею, що російський диктатор Путін тримає в руках усі карти війни та може диктувати умови. Ефект і мета Курської операції можуть полягати ще й у тому, щоб ще раз продемонструвати помилковість західного аргументу про "російські червоні лінії".

Схоже, що події в Курській області впливають на внутрішній порядок денний РФ. Оголошення в охопленій боями області контртерористичної операції (КТО) під керівництвом ФСБ підтверджує, що Путін незадоволений тим, як військове командування РФ справляється чи здатне впоратися з цим. Схоже, що через ситуацію в Курській області також збентежені як олігархи, так і наближені Путіна. Адже ще зовсім недавно представники еліти розмірковували про організацію Кремлем військових операцій у сусідніх країнах НАТО й захоплення міст в умовній Естонії, а тепер змушені захищатися на своїй території.

За яких умов Путін може втратити авторитет і владу? Чому диктатор запровадив КТО, а не воєнний стан? Як відреагує еліта на Курську операцію України? Чи може Путін через операцію в Курській області скасувати свій ультиматум Україні та сісти за стіл переговорів?

Думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився міжнародний експерт із Франції, ексспівробітник КДБ та Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.

– Провал системи – це майже тотальна думка серед так званих "воєнкорів" РФ через блискавичну операцію ЗСУ в Курській області, яка підриває широко поширену ідею, що в Путіна та Росії все під контролем. Операція українських військ у Курській області та їхнє просування збентежили російську еліту та настрашили. Адже ще зовсім недавно вони міркували про організацію Путіним військових операцій у сусідніх країнах НАТО, а зараз вони бачать, що "СВО" явно йде не за планом". Як це позначиться на елітах Росії, вони можуть сприйняти останні події як удар по репутації Путіна? Чи матиме успіх операція в Курській області, яка дестабілізує вплив на керівництво РФ?

– Усі давно вже зрозуміли, що жодної величезної Російської держави немає. РФ сьогодні – величезна за територією, дуже слабка, економічно неефективна країна. І це всі розуміють. Ніхто просто не наважувався це показати. І ось Україна вкотре сама вирішила продемонструвати такий стан справ.

Тобто, грубо кажучи, Росія має фронт на кшталт Першої світової війни, який вони збудували з 2014 року на Донбасі. Там облаштували бетонні укріплення, створили лінії оборони з того й з іншого боку. Але якщо ви візьмете просто міцний батальйон і увійдете в Брянську, Орловську або Липецьку область, то ви її (як Пригожин у 23-му році) можете зайняти протягом декількох годин. І ніхто там захищатись не буде. Адже треба розуміти, що 17,5 мільйонів квадратних кілометрів із населенням 145 мільйонів захистити не можна. До речі, тому росіяни й кажуть, що ми з такою загрозою можемо боротися лише ядерними силами. Мовляв, якщо що, тоді просто закидаємо ядерними бомбами і все.

Щодо поведінки еліти в Росії, то мені здається, що вона давно хитається, але боїться щось робити, бо розуміє, що в РФ немає такого сакрального права власності, яке існує на Заході. Тобто в них у всіх можна відібрати будь-який бізнес, яким би великим він не був, і скільки б багато років вони цим не займалися. І тому всі вони не згодні з тим, що затіяв Путін, за винятком тих, хто заробляє на військово-промисловому комплексі. Решта, в принципі, глобально незадоволені. Але висловлюватись публічно, за рідкісним винятком, вони бояться.

– Тим часом російський олігарх першої величини – Дерипаска, дав інтерв'ю японському агентству, в якому надзвичайно різко висловився про путінську війну в Україні. Він жорстко розкритикував витрати Росії на війну, саму війну назвав "божевільною" та закликав до переговорів про припинення вогню без будь-яких умов. Зважаючи на те, що Дерипаска все ще входить у Кремль, має великий авторитет, що б це могло означати?

– Заяви Дерипаски – такий грім серед ясного неба, бо вперше справді значуща в РФ людина, вбудована в систему, раптом сказала відкрито, що це все – цілковита помилка, і війну треба закінчувати. На мою думку, висловлювання Дерипаски якраз і продемонстрували загальні відчуття в олігархічному середовищі РФ на сьогодні. Тобто ось цей тренд невдоволення Путіним є, але він такий млявий. Грубо кажучи, якщо Путіна хтось прибере чи вся ця справа закінчиться, то еліти одразу ж усі скажуть, що ми взагалі тут із ним боролися вже багато років. Але зараз вилазити на амбразуру боротьби проти Путіна вони не готові та не хочуть. Тож якоїсь змови олігархів навряд чи варто чекати, але невдоволення зростатиме.

– Попри масштаб української операції, а вона вже охопила сотні квадратних кілометрів території Росії, Путін усе одно не називає це вторгненням, не вводить воєнного стану, а дає команду для організації контртерористичної операції і надає чомусь саме ФСБ більше повноважень у цьому плані. Чи це недовіра до військових, на яких звалилася основна критика через операцію ЗСУ?

– Є так звана "спеціальна військова операція", є зони "СВО", до яких входить Донбас, Запорізька та Херсонська області, Крим і трішки Бєлгородська область, де розпочався наступ на Харків. Усі інші області не входять у зону "СВО". Тому глава Генштабу РФ Герасимов не командує жодними іншими регіонами. Усі інші регіони перебувають під юрисдикцією місцевої влади, тобто губернаторів, Росгвардії і ФСБ. Плюс на кордоні в решті областей є прикордонники, які входять у структуру ФСБ. І тому, коли із Сумської області ЗСУ почали заходити до Курської області, то за стримування насамперед були відповідальні прикордонні війська ФСБ, які й пропустили українські війська через державний кордон Російської Федерації.

Плюс поки на цьому напрямку ніякого фронту немає, все ще рухається. Якщо немає фронту, отже, немає міністерства оборони, значить: відповідає за все ФСБ. Путін тому й не ввів воєнного стану, а оголосив КТО – це абсолютно адміністративно правильна річ у системі путінського управління. Ось коли ситуація стабілізується, позначиться фронт, тоді й режим КТО може бути змінений на щось серйозніше. Плюс російська влада не хоче надавати великого значення українській операції, адже це продемонструє її неспроможність. Легше ж сказати, що в Курській області якісь "терористи й бандформування", ніж визнати факт присутності регулярної армії на своїй території.

– Наступ на Курську область – значний удар по репутації російської влади та Путіна? Адже це дуже схоже на "персональне приниження" російського диктатора та несприйняття його якихось "червоних ліній" та ядерних погроз. У такій країні, як нинішня РФ, ніщо так не загрожує "стабільності" як загроза особистому авторитету охоронця всієї системи, на якому вся "стабільність" досі й будувалася.

– Безумовно, це удар по Путіну та Росії, як по ядерній державі, котра раптом з'ясувала, що її власна територія зовсім не охороняється. Що за короткий час абсолютно ніхто не може нічого вдіяти, і немає жодної можливості для відповіді на українську операцію. Плюс символіка дуже неприємна для Путіна, бо Курськ – це Курська дуга, Курськ – це однойменний підводний човен, а 12 серпня, до речі, чергова річниця катастрофи цієї субмарини. Плюс символіка неприємна для Путіна ще й у тому, що він зазвичай влаштовує щось таке під Олімпіади, а тут українці затіяли операцію, власне, проти Путіна під час Олімпіади у Франції.

Все це неприємно, все це б'є по Путіну, російській владі. Адже, крім втрати контролю над власною територією, місцева влада просто покинула все населення. Ніхто нічого організовано там не робить, що ще раз демонструє слабкість путінської системи управління. При цьому жодна з цих тіток, які на камеру кричать, що їх покинули, не сказала, що Путін влаштував цю війну, що війна нікому не потрібна, що її час закінчувати й так далі. Тобто в цьому сенсі невдоволення є. Але це не системне невдоволення, а просто невдоволення "боярами". І знову ж таки, всі ці "тітки", якщо ви звернули увагу, всі кажуть, цар-Путін, допоможи, нас усі кинули, прийди, врятуй. Тобто в них нічого в мізках не змінилося.

Це жахлива ситуація, тому що в них досі ще не зрослося в голові, що в усьому винні Путін та війна, яку він затіяв. Що ось тепер вона прийшла до них на територію, але в них усе одно не зростається в голові, хто ж винний у цьому.

– Так чи інакше, але операція ЗСУ – сильні удари по іміджу Путіна та Росії. Знищення військ РФ на її власній території може спонукати Путіна санкціонувати жорстоку відплату, а саме – шквал ракет, спрямованих на українські міста й інфраструктуру, а можливо й застосування тактичної ядерної зброї.

– Я думаю, що все закінчиться саме тактичним ядерним ударом "кудись". Ось росіяни днями взяли та підпалили покришки у не працюючій охолоджувальній системі Запорізької АЕС – і піднявся величезний стовп диму. Всі злякалися, весь Захід показав цю картинку, яка спрацювала певною мірою як страшилка. Поки що Путін зробив тільки це, що на якийсь час відірвало увагу трішки від Курської області. Але, в принципі, я боюся, що остаточна перемога України, а це цілком реально (адже в РФ мало що є, це слабка країна і так далі), спонукає Путіна, що програє, на застосування тактичної ядерної зброї. Він розуміє, що поразка в цій війні – кінець не тільки його особистої влади, але, можливо, і життя його та сім'ї.

– Операція в Курській області – єдиний спосіб показати росіянам, що треба припинити цю війну? Путін може скасувати свої попередні умови фактичної капітуляції України та сісти за стіл переговорів?

– Ні, це не спрацює. Про простий російський народ говорити взагалі нема чого. Він за влади "царя" ніколи не визнає, що той не має рації, бо заляканий. Путін же не визнає своїх помилок і тиску. Тобто ось на Заході думають, що можна там ще трохи натиснути – і Путін щось у, то вони не відають, як функціонує його мозок. Ідея війни проти України в російському суспільстві помре лише разом із ним, і то, можливо, лише на якийсь час. Я сподіваюся, що у наближених Путіна, які сидять навколо нього, буде достатньо здорового глузду, щоб збагнути, що його усунення – єдиний вихід для них, щоб нарешті припинити війну, повісити всіх собак на Путіна й сказати, що він у всьому винен.

Це людина, яка давно вже "полетіла". Він створює враження раціональної людини, але насправді він божевільний. Тобто не має нормального сприйняття подій, а тому закликати його до якоїсь раціональності просто марно.