Таких на Землі немає: вчені знайшли на Марсі океани води, але є нюанс

Дані, отримані з посадкового апарату НАСА Insight, дали змогу вченим зробити неймовірне відкриття.

Використовуючи сейсмічну активність для дослідження надр Марса, геофізики виявили докази існування великого підземного резервуара рідкої води, достатнього для заповнення океанів на поверхні планети.

Дані, отримані з посадкового апарату НАСА Insight, дали змогу вченим оцінити, що обсяг підземних вод може покривати всю планету на глибину від 1 до 2 кілометрів, або близько 1,6 кілометрів, пише phys.

Підземний океан розташований у крихітних тріщинах і порах у породі в центрі марсіанської кори, між 11,5 і 20 кілометрами під поверхнею. Навіть на Землі пробурити свердловину глибиною в кілометр - завдання не з легких.

Однак знахідка вказує на ще одне перспективне місце для пошуку життя на Марсі, якщо, звісно, до цього резервуару вдасться дістатися. Поки ж вона допомагає відповісти на запитання про геологічну історію планети.

Що таке Phys.org?

Phys.org - це онлайн-агрегатор новин з науки, досліджень і технології, що пропонує короткі відомості з прес-релізів і звітів від інформаційних агентств. Сайт також випускає власну наукову журналістику.

Phys.org є одним із найбільш часто оновлюваних наукових вебсайтів із в середньому 98 публікаціями на день. Він є частиною мережі вебсайтів Science X зі штаб-квартирою на Острові Мен, Велика Британія.

"Розуміння марсіанського кругообігу води вкрай важливе для розуміння еволюції клімату, поверхні та нутрощів", - каже Вашан Райт, колишній постдокторант Каліфорнійського університету в Берклі, а нині доцент Інституту океанографії Скріппса Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

"Корисна відправна точка - визначити, де знаходиться вода і скільки її там".

Райт разом із колегами Майклом Манга з Каліфорнійського університету в Берклі та Матіасом Морцфельдом зі Скріппсівського океанографічного інституту детально виклали результати свого аналізу в статті, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences.

Вчені використовували математичну модель фізики гірських порід, ідентичну тим, що використовуються на Землі для картування підземних водоносних горизонтів і нафтових родовищ, і дійшли висновку, що сейсмічні дані з "Інсайту" найкраще пояснюються глибоким шаром тріщинуватої магматичної породи, насиченої рідкою водою. Ігматичні породи - це охолола гаряча магма, як, наприклад, граніт Сьєрра-Невади.

"Встановлення факту наявності великого резервуару рідкої води дає змогу зрозуміти, яким був або міг бути клімат", - каже Манга, професор земної та планетарної науки Каліфорнійського університету в Берклі.

"А вода необхідна для життя, яким ми його знаємо. Я не бачу причин, через які [підземний резервуар] не є придатним для життя середовищем".

"На Землі це точно так - у глибоких шахтах є життя, на дні океану є життя. Ми не знайшли жодних доказів існування життя на Марсі, але, принаймні, ми визначили місце, яке, в принципі, повинно бути здатним підтримувати життя", - поділився вчений.