Життя в ізоляції: шість незвичайних професій для тих, хто шукає самотності

У цьому матеріалі зібрані шість незвичайних професій, які вимагають від своїх працівників бути ізольованими від світу, інколи на дуже тривалий час. Дізнайтеся, як люди знаходять гармонію в самотності та чому ці професії приваблюють.

Член екіпажу на станції Конкордія, Антарктида

Станція Конкордія, також відома як "Білий Марс", розташована на висоті 3200 метрів і є одним з найізольованіших місць на планеті. Європейське космічне агентство (ESA) використовує її як модель для того, як би виглядало життя на іншій планеті.

Зима тут триває чотири місяці, а екіпаж живе у повній темряві, температура опускається до мінус 85 градусів за Цельсієм. Найближчі люди знаходяться на відстані 600 кілометрів, що робить станцію більш віддаленою, ніж Міжнародна космічна станція.

Доктор Олександр Кумар, який працював на Конкордії, розповів BBC, що їхня робота полягає не лише в наукових дослідженнях, а й у підтримці життєзабезпечення станції та реакції на будь-які поломки.

Окрім вивчення та реагування на зміни у динаміці екіпажу, ми повинні справлятися з будь-якими щоденними викликами, що стосуються підтримки життєзабезпечення та несправностей обладнання. Ми повинні бути повністю самодостатніми. Вся наша їжа консервована, сушена та попередньо упакована – взимку тут немає способу доставки. Ми самі, так само, як і під час будь-якої місії на Марс,
– каже Кумар.

Зимовий доглядач у Національному парку Єллоустоун

Стів Фуллер вже 48 зим проводить у повній ізоляції, доглядаючи за будівлями Національного парку Єллоустоун. Він приїжджає туди кожного листопада, розчищає сніг з дахів понад 100 будівель, щоб вони не обвалилися, і залишає парк лише тоді, коли снігоприбиральна техніка може дістатися до його житла. До його найближчого сусіда необхідно їхати 2 години на снігоході.

Фуллер зізнається, що ніколи не відчував клаустрофобії чи нудьги. У вільний час він займається лижним спортом, читає, слухає радіо та фотографує зимові пейзажі, багато з яких були опубліковані в National Geographic.

Коли його доньки були молодшими, він з колишньою дружиною навчав їх вдома. Під час перерви від роботи Фуллер подорожує до Африки, де насолоджується сонцем.

Працівник обслуговування на авіабазі Туле, Гренландія

Авіабаза Туле, розташована за 1200 кілометрів на північ від Полярного кола і, здається, жвавим місцем у порівнянні з Конкордією. Але для більшості людей це місце є холодним, віддаленим і практично позбавленим розваг.

База оточена кригою три чверті року, і лише влітку канадський криголам розчищає шлях для вантажних суден, що дозволяє базі поповнити запаси палива, їжі та матеріалів. Замість розваг тут можна відвідати льодовики, але ресторанів чи кінотеатрів поблизу немає. Найближче інуїтське село, Каанаак, знаходиться за 100 кілометрів.

Вся активність на базі зводиться до забезпечення раннього виявлення ракет, космічного нагляду та підтримки повітряних сил. На базі живуть сотні людей, тому вона більше схожа на маленьке ізольоване містечко, де всі працюють на одній компанії та живуть у гуртожитках.

На базі є кілька розваг: об'єднаний клуб (який має повноцінний ресторан, лаунж, ігрову кімнату, службу доставки, обмін чеків та бал-салон з освітлювальною/звуковою/відео системою), центр спільноти з відеоіграми, футболом, більярдом, пінболом і маленький кінотеатр, а також кімната для творчості для тих, хто любить фотографію.

Спостерігач за лісовими пожежами в Національному лісі Гіла, Нью-Мексико

Філіп Коннорс живе на самоті у Національному лісі Гіла від квітня до серпня, спостерігаючи за 100 000 акрів лісу через бінокль. Будь-які ознаки диму передаються по радіо, щоб за необхідності можна було вжити заходів. Це не тільки ізольована робота, але й небезпечна.

Коннорс залишив свою роботу редактора в The Wall Street Journal, щоб займатися цією справою. Він зізнається, що єдине, за чим він сумує, це його дружина.

Щоб зайняти себе, він читає книги, гуляє зі своїм собакою, спить під зірками та час від часу приймає візити своєї дружини. Коннорс відчуває свободу та полегшення, відключившись від очікувань суспільства.

Зимовий доглядач у готелі Many Glacier, Монтана

Девід і Ребекка Вілсон проживають у готелі Many Glacier у Монтані з жовтня. На перший погляд, це може здатися звичайним завданням, але через суворі зими готель закривається у вересні, залишаючи пару єдиними людьми на території площею 76 акрів.

Девід Вілсон працює техніком з обслуговування готелю з 2008 року, і його робота включає розчищення снігу, ремонт пошкоджень від вітру та виселення тварин, які пробираються всередину. Минулої зими менше десяти людей бачили пару, але багато хто слідкував за їхніми пригодами в блозі. Якщо у них виникла б надзвичайна ситуація, їм міг би допомогти лише снігоочисник.

Подружжя насолоджується самотністю і каже, що вони залишилися б там довше, якби могли.

Чесно кажучи, ми залишилися б тут довше, якби могли. Коли ви знаходитесь в такому красивому місці, ніякої замкненості немає. Я більше страждаю від замкненості в місті,
– розповідає подружжя.

Волонтер-космонавт, імітаційна місія на Марс

Проєкт Mars500 завершився, але він залишається однією з найбільш захоплюючих симуляцій космічних місій. Хоча ці волонтери-астронавти ніколи не залишали Землю, вони дізналися, що таке вирушити у 520-денну місію.

Під час свого перебування у невеликій ізоляційній установі без вікон в Інституті медико-біологічних проблем у Москві, екіпаж жив настільки наближено до життя астронавтів на справжній місії на Марс.

Під час місії вони проводили наукові експерименти, збирали медичні дані та "ходили" по поверхні, що нагадувала Марс. Комунікації з зовнішнім світом були із затримкою, щоб відповідати реальним умовам міжпланетного зв'язку.

Результати експерименту показали, що більшість членів екіпажу страждали від порушень сну, таких як безсоння, що свідчить про необхідність використання спеціального освітлення для імітації земного дня та ночі.