Заморожування мінімальної зарплати в Україні: чим це загрожує українцям

Розмірмінімальної заробітної плати в Україні наразі становить 8 000 грн, прожитковий мінімум, зокрема для осіб, які втратили працездатність, — 2 361 грн, а для працездатних осіб — 3 028 грн, мінімальний посадовий оклад у бюджетній сфері — 3 195 грн. Схвалена Кабміном бюджетна декларація на 2025-2027 рр., яка має стати основою для підготовки держбюджету на наступний рік, передбачає відмову від підвищення цих мінімальних стандартів. Її оприлюднив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат Ярослав Железняк.

Що кажуть експерти про мораторій уряду на підвищення мінімалки

Після інформації про, ймовірно, заморожування мінімалки на три роки Федерація профспілок України оприлюднила заяву, де вказала на ігнорування конституційних норм у державі та наслідки для працівників і безробітних, а також пенсіонерів.

"Держава вкотре не виконує свої прямі зобов’язання щодо забезпечення розмірів основних державних соціальних стандартів і гарантій, ігноруючи конституційні норми та міжнародні зобов’язання України. Тим більше це неприпустимо, коли Україна вже вступила у переговорний процес щодо набуття членства в ЄС, де панує верховенство права. Від прийняття таких рішень постраждають усі — як працівники, так і безробітні, пенсіонери, інші соціально вразливі категорії громадян", — заявили в ФПУ.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що питання заморозки мінімалок додатково обговорюватимуть у парламенті, визнавши, що такий крок є надмірно суворим заходом.

"Найбільше зауваження стосується заморожування мінімальних соціальних стандартів на 2025-2027 роки… Розумію логіку Мінфіну, але вважаю такий крок надмірно жорстким заходом із фіскальної консолідації, тим більше за прогнозованого прискорення інфляції. У таких умовах не зовсім реалістичним здається як мінімум завдання повернення з-за кордону мігрантів", — додав депутат.

Мінімальна зарплата виконує ключову роль у формуванні багатьох соціальних стандартів, нагадали юристи.

"Обговорення можливого замороження мінімальної заробітної плати в Україні набуває все більшої актуальності, особливо з огляду на перспективу включення цього рішення до проєкту державного бюджету на наступний рік. Такий крок може мати серйозні наслідки для громадян і бізнесу", — прокоментувала Фокусу ситуацію юристка АО "Віннер Партнерс" Фатима Ровшан кзи Гюлалієва.

Бюджетну декларацію прокоментував і економіст Олег Пендзин. І, судячи із неї, у 2025 році війна не закінчиться, тому що закладають досить великі фінансові видатки на безпеку й оборону.

"Це означає, що левова частка цих коштів буде спрямована на утримання військових. Треба розуміти, що війна буде продовжуватися", — розповів економіст і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

Заморожування мінімальної зарплати: які наслідки чекають на українців

За словами юриста АО "EvrikaLaw" Андрія Шелиха, замороження мінімальної заробітної плати в Україні є досить сумнівним кроком влади, особливо, враховуючи, що згідно даної бюджетної декларації планується збільшення рівня споживчих цін (у 2025 р. — на 9,5%, у 2026 р. — на 10,4%, у 2027 р. — на 5,9%) , а також курсу долара (45 грн у 2025 р., 46,5 грн — у 2026 р., 46,4 грн — у 2027 р.).

"Варто зазначити, що, згідно зі ст. 3 Закону України "Про оплату праці", мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці", — пояснив юрист Фокусу.

Ба більше, мінімальна зарплата виконує ключову роль у формуванні багатьох соціальних стандартів, впливаючи на такі напрямки:

• Штрафні санкції, адже розмір багатьох штрафів в Україні залежить від мінімальної заробітньої плати. Якщо її розмір не змінюватиметься, відповідно і штрафи залишаться на тому ж рівні, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки залежно від контексту.
• Пенсії та соціальні виплати. Мінімальна заробітна плата є базою для розрахунку деяких соціальних виплат, зокрема, мінімальної пенсії. Якщо розмір мінімальнох заробітної плати залишатиметься незмінним, це може призвести до зниження купівельної спроможності пенсіонерів та інших соціально незахищених категорій населення.

"Щодо пенсій мінімальна заробітна плата особливих функцій не виконує, однак може бути використана, як дохід застрахованої особи, що використовується для обрахування розміру пенсії", — додає Шелих.

• Податкові питання також залежать від мінімальної заробітної плати. Замороження може спричинити зменшення доходів громадян і відповідно, надходжень до державного бюджету, що вплине на економічну стабільність.

Чи законно заморожувати мінімальну зарплату — що кажуть експерти

Юристи зазначають, що, з правової точки зору, замороження мінімальної заробітної плати може суперечити принципам соціальної справедливості та захисту трудових прав, які закріплені в Конституції України.

"Утримання мінімальної заробітної плати на незмінному рівні в умовах інфляції може бути оскаржене, оскільки це порушує права працівників на гідну оплату праці", — каже Фатима Ровшан кзи Гюлалієва.

З іншого боку, уряд може обґрунтовувати замороження мінімальної заробітної плати необхідністю економічної стабілізації в умовах кризи.

Отже, чи можуть положення про "замороження" мінімальної заробітної плати бути зафіксовані в проєкті Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік"? Так. Однак, враховуючи ймовірність суттєвого погіршення рівня життя громадян і втрати значення мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії, такі положення будуть детально обговорюватися.

Підвищення податків і заморожування зарплат: причини

Фокус уже писав про те, що Кабінет міністрів передав до Верховної Ради законопроєкт про підвищення податків. Зокрема планується збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Також пропонується запровадити акцизи на солодкі газовані напої та зобов'язати платити військовий збір під час купівлі нових автомобілів і продажу нерухомості. Це обумовлюють нестачею грошей в держбюджеті. Отже, в умовах війни в країні, уряд має закласти великі фінансові видатки на безпеку й оборону і на 2025 рік. Так він і робить.

Експерти пояснюють ситуацію тим, що уряд намагається зараз знайти будь-які доступні альтернативи наповнення бюджету, адже оборону Україна сплачує власним коштом.

"У 2023 році ми отримали 42 млрд доларів. На наступний рік поки що не проглядається 15 млрд доларів, і незрозуміло, де їх брати. Тому в бюджетній декларації заморожені соціальні стандарти. Макроекономічне фінансування стосується соцвидатків. Тобто, за умови його отримання Україною, жодної копійки звідти не може бути витрачено на війну. Коли ми говоримо про пів трильйона, про податки, то це гроші на безпеку та оборону. Ці гроші не можна позичати. Якщо ми позичимо, жодної копійки на війну використати не зможемо", — пояснив економіст Олег Пендзин.

Важливо Більше грошей не буде. Чи вистачить Україні фінансів Заходу на пенсії та виплати

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин нагадує і про домовленість з Міжнародним валютним фондом.

"Щодо зниження тиску на видатки, то тут є домовленість із МВФ. Маємо знизити, зокрема, зовнішньо економічні запозичення. На наступний рік є велика невизначеність щодо американської допомоги. Тож тут виникають значні ризики, які потрібно враховувати. Європа вагається. Їм буде важко підтримувати Україну без допомоги США. Отже, це ризик. Тому наш бюджет має бути більше збалансованим щодо видатків. І це, повторюю, є домовленістю з МВФ. Тому замороження мінімальної зарплати, пенсій, фіксація видатків — наслідок все більшого навантаження. Нагадаю, що ці виплати фінансуються саме із зовнішніх запозичень. А внутрішні доходи йдуть на фінансування армії, оборони та захисту. Те саме стосується і прожиткового мінімуму, над яким міркують у Мінсоці. Це все зумовлено тиском на видатки", — зазначив Шевчишин.

Нагадаємо, в Мінсоці працюють над законопроєктом, що замінить базовою соцдопомогою прожитковий мінімум, від якого планують відмовитись. "Сьогодні той рівень прожиткового мінімуму, який задекларовано в державному бюджеті, очевидно недостатній для того, щоб забезпечити потребу людини. Він, наприклад, не враховує, що ми проживаємо домогосподарствами. Зрозуміло, що самотній людині потрібно дещо більше коштів, аніж домогосподарству із п'яти-шести людей, які мають спільні видатки… Тому ми хочемо відійти від дещо застарілої одиниці прожиткового мінімуму. Для цього й розробили новий законопроєкт про базову соціальну допомогу, у стандарт якої буде покладений мінімальний дохід саме домогосподарства", — розповіла міністерка Оксана Жолнович.

За словами Шевчишина, заморозивши мінімальні ставки, держава зекономить на відсутності індексації виплат, яку відновлять після війни. І передусім це відчує державний сектор.