Виконавці замаху на журналіста Садикова у Києві працювали в спецслужбах та розвідці Казахстану, — ЗМІ

Два підозрювані у виконанні замаху на казахстанського журналіста Айдоса Садикова у Києві, імена яких назвала Нацполіція України, ймовірно, працювали у Комітеті національної безпеки та Службі зовнішньої розвідки Казахстану. Про це йдеться у матеріалі «УП».

Як з’ясували журналісти, 33-річний Мейрам Каратаєв, який, за даними Нацполіції, стріляв у Садикова, раніше працював у поліції Казахстану і мав звання старшого лейтенанта. У 2017 році він вигравав змагання з практичної стрільби серед відомчих силових структур.

В МВС Казахстану повідомили, що Каратаєв ще в 2019 році звільнився з органів внутрішніх справ та зараз не є працівником поліції.

Казахстанська редакція «Радіо Азаттык», перевіривши мобільний Каратаєва в додатку Getcontact, виявила, що в користувачів програми Каратаєв записаний як «спецназ», «снайпер», «собр». В декількох телефонах він був позначений як «Мейрам Арістан», і приблизно 20 осіб позначили його як «Мейрам А».

Видання пояснює, що «Арістан» — це стара назва спецпідрозділу в складі Комітету національної безпеки Казахстану (КНБ). Зараз його назву скоротили до однієї літери «А».

Іншого підозрюваного Алтая Жаканбаєва деякі користувачі записували у телефонних книжках як «Алтай Сирбар КНБ», «Алтай КНБ», «Алтай Сир». «Сирбаром» називають Службу зовнішньої розвідки Казахстану, що входить до структури КНБ, пояснює медіа.

«Тож за непрямими ознаками картина виглядає так: двоє співробітників КНБ, один із яких снайпер, приїжджають до Києва, вбивають Айдоса Садикова та повертаються додому», — йдеться у матеріалі.

Близькі Садикова озвучують дві версії, кому могло бути вигідне вбивство журналіста. Його дружина Наталія вказує на президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва.

Вона впевнена, що в авторитарному Казахстані з жорсткою вертикаллю влади наказати представникам спецслужб здійснити вбивство за кордоном було б неможливо без відома президента Токаєва.

За її словами, за роки роботи ютуб-канал Садикових «Бәсе», де останніми місяцями було багато відео про протести в Казахстані та вплив Росії на Токаєва, наростив аудиторію до мільйона підписників, понад 90% яких з Казахстану. «Повірте мені, для Казахстану це багато, дуже багато. По-друге, аудиторія цього каналу – це люди, які здатні на акції протесту проти влади. І при певному розвитку подій вони можуть вийти на вулиці», — запевняє Ірина Петрушова, головна редакторка казахстанського незалежного інтернет-медіа «Республіка».

Чому казахстанська влада відправила на справу власних силовиків, а не знайшла виконавців безпосередньо в Україні, Наталія пояснює тим, що зв'язуватися з криміналітетом у країні, де йде війна, ризикованіше, адже увага спецслужб до можливих виконавців за таких умов може бути значно вищою. Ірина Петрушова припускає, що організатори вбивства були впевнені, що українські правоохоронці не зможуть вийти на виконавців.

Інша версія — письменник-документаліст Олексій Бобровников, який співпрацював із Садиковим у проєкті про гібридні тактики Росії в інших країнах, нагадує, що торік на каналі Садикова з'явилися відео про системний контрабандний трафік великотоннажних фур із Китаю в Росію через територію Казахстану. Що це за контрабанда і чи не використовуються ці товари для війни з Україною, Садиков не дізнався. Проте назвав ім'я тіньового куратора процесу Гаджі Гаджієва.

Після публікації цих відео в березні 2023 року у Києві до Садикова підійшла людина, яку журналіст назвав представником Комітету нацбезпеки Казахстану. Він запропонував йому прибрати з каналу відео про Гаджієва за п'ять тисяч доларів. Садиков відмовився та написав відповідну заяву в правоохоронні органи.

Втім, пише «УП», це сталося понад рік тому, а відео на каналі Садиков останніх місяців стосувались протестів в Казахстані та впливу Росії на президента Токаєва.

Тим часом казахстанські журналісти не можуть добитися від правоохоронних органів будь-якої інформації про розслідування вбивства і про одного з підозрюваних Алтая Жаканбаєва, який раніше сам здався органам внутрішніх справ Казахстану. «Ми навіть не можемо добитися: чи цей підозрюваний взагалі перебуває під арештом, чи ні? Може, його давно відпустили», — каже Ірина Петрушова.

Як пише «УП», в Офісі генерального прокурора України після заяви про підготовку до екстрадиції підозрюваних також не було жодних новин у цій справі, а на запит УП не надійшло відповіді протягом трьох тижнів.

Журналіст перебував у реанімації у важкому стані, йому стріляли в голову. У ніч проти 2 липня Айдос Садиков помер у лікарні.  5 липня з ним попрощались у Києві.

Київська прокуратура розпочала досудове розслідування. 21 червня поліція оголосила, що знайшла ймовірних виконавців замаху на Садикова. Ними виявилися двоє громадян Казахстану — 33-річний Мейрам Каратаєв і 36-річний Алтай Жаканбаєв. Територію України підозрювані покинули в день замаху, перетнувши кордон з Молдовою. Їх оголосили в міжнародний розшук.

22 червня 36-річний Алтай Жаканбаєв, якого підозрюють у замаху, сам здався правоохоронним органам Казахстану. Офіс Генпрокурора заявив, що розпочинає екстрадиційну процедуру щодо підозрюваних у вбивстві Садикова. Проте голова Сенату Казахстану Маулен Ашимбаєв заявив, що Казахстан не видаватиме Україні підозрюваного.

Дружина журналіста Наталія Садикова впевнена, що до замаху на Айдоса причетний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Сам Токаєв заявив, що Казахстан готовий долучитися до розслідування замаху на Садикова.

Раніше Айдос Садиков зазнав кримінального переслідування на своїй батьківщині. У 2010 році його засудили до двох років позбавлення волі за звинуваченням у нібито «хуліганстві», а звільнили у 2012-му. Садиков займався активною громадською діяльністю, влаштовував акції протесту, був головою обласної філії опозиційної соціал-демократичної партії «Азат».

З 2014 року Садиков і його дружина-журналістка жили в Україні в статусі біженців.

Айдос і Наталія Садикови разом вели власний ютуб-канал «Бәсе», на якому, зокрема, критикували владу Казахстану та олігархів. Айдос Садиков також відомий підтримкою протестів у Казахстані в січні 2022 року, коли для їх придушення вводили війська ОДКБ. У жовтні 2023 року його оголосили в розшук у Казахстані за так зване «розпалювання ворожнечі».

Останнє відео на його каналі — «Президент Казахстану став маріонеткою російських агентів впливу» — опубліковане 18 червня.

Фото: «Радіо Свобода»