ЗМІ: Хто грабує Фонд Держмайна?

По це пише на сайті Цензор політолог Мар’ян Ощановський.

Минуло трохи більше року відтоді, як НАБУ і САП повідомили про підозри членам організованого злочинного угруповання Андрія Гмиріна за розкрадання коштів підприємств Фонду державного майна України. Нагадаю, що на момент вчинення злочинів до складу цієї організованої групи входив і сам тодішній голова ФДМУ, Дмитро Сенниченко.

Підозри отримали: сам Сенниченко, його екс заступник Денис Кудін, двоє директорів Одеського припортового заводу (Синиця і Парсентьєв), і ще кілька "смотрящіх": Присяжнюк, Колот, Горбуненко. Здавалося б, в історії поставлено жирну крапку: всі персонажі з підозрами і в міжнародному розшуку, схеми ліквідовані, а сам ФДМУ заробляє кошти - чисто, чесно і прозоро!

Але давайте детальніше розберемося, що відбувається насправді...

У квітні цього року, після тривалого простою, було запущено хімічний завод "СумиХімПром". Спочатку новий директор Захаренко ніби зібрав навколо себе команду професіоналів, і оголосив поетапний план відродження підприємства. Але через деякий час стало зрозуміло, що фактично без всякого тендеру завод був відданий у давальницьку схему компанії ТОВ "ТД "УКРМІНХІМ". Ця компанія постачає "СумиХімПрому" всю виробничу сировину (сірку, аміак, фосфорити, хлористий калій), а потім бере на продаж вироблені заводом комплексні добрива. В чому сенс? Ця компанія не має власних шахт і кар’єрів. Вона просто купує сировину за кордоном і передає на завод, малюючи при цьому в контрактах завищені ціни. Чому завод сам не може купити сировину за кордоном? Якраз в цьому і схема! Замість нормальної роботи, завод потрапляє в залежність від приватної контори і несе збитки, отримуючи нібито "дорогу" сировину. "Заробіток" схематозників приблизно $20-30 на тоні, а державний завод втрачає із кожної такої поставки приблизно $300-400 тисяч!

"УКРМІНХІМ" купує сировину не напряму у виробників, а в мережи європейських компаній-одноденок, зареєстрованих в різних країнах. Саме вони і допомагають малювати завищені ціни. За моїми даними, всю цю мережу контролює одна людина – Віталій Вікторович Логінов. Також Віталій Логінов контролює фізичну доставку та відвантаження всіх вантажів із Сум через свою експедиторську компанію.

Ось для прикладу один із останніх контрактів на поставку фосфоритів ТОВ "ТД "УКРМІНХІМ" від словацької прокладки Z9 Impex s.r.o. 1 серпня 2024 року – ціна на нібито єгипетські фосфорити €107 євро за тонну. Пізніше ця сировина піде на "СумиХімПром". В цей же час реальний єгипетський постачальник фосфоритів Chem Source Egypt пропонує ту саму сировину по $40-50 за тонну. Тобто в цій конкретні поставці ціну завищено більше ніж вдвічі. І це свідчить що можливо, лише на цій одній операції у державного заводу вкрали приблизно 800 тисяч євро.

Але і це ще не все. Подивіться на коносамент по ще одній недавній поставці нібито "єгипетських" фосфоритів для "СумиХімПрому". Його завантажують чомусь у Лівані, майже на кордоні із Сирією. Так відбувається тому, що фосфорити насправді мають сирійське походження. Схоже, що підсанкційний товар союзника Росії лише маскується під єгипетський за допомогою підробних сертифікатів походження. Також можна побачити, як за такоюж схемою, завозять на Суми і "узбецький" калій із Грузії. А насправді він може бути просто російський.

Дослідивши іншу діяльність Віталія Логінова на підприємствах ФДМУ, виходить, що він контролює всі вантажопотоки Об'єднаної гірничо-хімічної корпорації (ОГХК), транспортуючи сотні тисяч тонн ільменітової руди залізницею і відвантажуючи їх через причали Одеського припортового заводу.

З джерел, близьких до титанової галузі, стало відомо, що Логінова нібито "завели зверху" як неофіційного радника голови ОГХК у 2023 році. У центральному офісі підприємства в Києві його представили як "смотрящого від Офісу президента". Інтеграцію Логінова в потоки підприємства забезпечив тодішній виконувач обов'язків директора ОГХК Дімітрі Каландадзе, який не мав громадянства України. Своєю чергою, Логінов позиціонував себе як людину близьку особисто до голови ГУР МО Кирила Буданова та одного із керівників ОП. Є низка свідків, яким він розповідав, як нібито брав участь в спецопераціях Головного управління розвідки, а його куратором був "особисто заступник Буданова". Якимось чином йому надали секретний кабінет в центральному офісі ОГХК – "стєкляшку". А потім із цієї "стєкляшки" вплив та інтереси Логінова поширилися на інші стратегічні підприємства України (Одеський припортовий завод, "Сумихімпром" тощо). Зокрема, відомо, що "герой війни Логінов" намагався провернути аферу з кредитуванням державним Укрексімбанком ОГХК, для подальшого виведення коштів "на допомогу запуску ОПЗ", шляхом надання фінансової допомоги від одного підприємства до іншого. І дійсно, потоки ільменіту йдуть через вантажні причали ОПЗ, які технічно для цього не призначені, тому там явно є якийсь зв'язок...

Виникає закономірне питання, хто ж є кінцевим бенефіціаром тіньової діяльності смотрящого Логінова і поставок ільменіту? Відомо, що титановий ільменіт це базовий компонент виробництва всього спектру російської зброї, включно з балістичними ракетами. Крім того, цікавим фактом є те, що член правління ОГХК Захарченко був переведений на посаду директора "Сумихімпрому" незабаром після появи Логінова в ОГХК, що свідчить про їхнє можливе знайомство. Є ще багато цікавих фактів і подій, але найголовніше питання полягає в тому, звідки взявся цей персонаж і чиї завдання він виконує.

Що стосується Одеського припортового заводу, то виконувачем обов’язків директора там став такий собі Юрій Ковальський. А представляти його колективу заводу приїхав Олександр Мужель, - тіньовий представник того таки Гмиріна в Україні на прізвисько "Француз".

Олександр Мужель

Зараз Віталій Логінов намагається протягнути на Припортовому заводі таку ж приховану давальницьку схему, як і на "СумиХімПромі" - нещодавно у кількох виданнях з'явилася інформація про харківську компанію "АГРОТОРГГРУП", яка "виграла 25 липня тендер на поставку газу на ОПЗ загальною вартістю 4,13 млрд грн"! В одній із публікацій писали, що компанію пов'язують з торгівлею російським аміаком. У 2022 році "Агроторггруп" через маловідому товарну біржу "Придніпров’я-2021" придбала 10 000 тонн аміаку, який перебував під арештом АРМА. Тоді нардеп та заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк стверджував, що ці аукціони мали ознаки корупційної схеми.

Подекуди в телеграм-каналах писали, ніби до цієї компанії має відношення такий собі донецький бандит з дев'яностих Гіві Немсадзе. Поінформоване анонімне джерело повідомило, що це не так, і насправді "Агроторггруп" також контролює Віталій Логінов.

Цитую: "Всі на ринку знають, що Віталій Логінов контролює Суми, ОГХК і Припортовий. Він займається всією логістикою, постачанням та продажами. Також у нього є два партнери – Олександр і Дмитро, які живуть у Франції, і тема постачання газу на ОПЗ – їхня, а Немсадзе – це щоб заплутати читачів телеграм-каналів. Сам (ред. Віталій) представляється всім директорам держпідприємств, то співробітником Головного управління розвідки, то Служби безпеки України, словом, вирішує питання як куратор від Фонду..."

Стає очевидним, що всі підприємства ФДМУ знову загрузли в павутинні інституту "смотрящіх". Все це схеми і люди Гмиріна, Олександра "Француза" Мужеля, і їхнього нового фронт-мена Віталія Логінова, який не дозволяє держпідприємствам працювати на державу, прикриваючись Головним управлінням розвідки і Службою безпеки України. Незрозуміло лише, як ГУР та СБУ дозволяють "своїй людині" возити на українські держпідприємства вантажі з підсанкційних країн. Чи це така "спецоперація"?

Багато деталей вказують на те, що саме Андрій Гмирін і є ляльководом, який стоїть за цією багатогранною схемою. Так, він у розшуку і під підозрою від НАБУ, та схоже, навіть переховуючись за кордоном, він зумів дотягнутися до України, і досі смикає за ниточки в підприємтсвах ФДМУ.

Чи має цей схематоз покровителів на вищих щаблях влади, чи це просто афера шахраїв під шумок війни, можна тільки здогадуватись. Але корупційна складова цих процесів безпосередньо б'є по довірі до Президента України на міжнародній арені. В час війни тут як в Агати Крісті: "Шукайте, кому це вигідно..."