Курська АЕС-2: вічна «недобудова», що знялася у ролі Чорнобиля, і… ангар для ракет

Перелякані росіяни за останній тиждень висунули масу версій про те, куди і навіщо йдуть військовослужбовці ЗСУ у Курській області. Феєрверк домислів стартував від «окупації» регіону та входження його до складу України до захоплення Курської АЕС та її підриву (варіанти: обмін на Запорізьку АЕС, підключення до станції українських ліній електропередач). Але поруч із цією станцією є ще одна – Курська АЕС-2. І вона куди цікавіша за свою застарілу «старшу сестру» як для Росії, так і для ЗСУ, якщо в планах є взяття її під контроль. Або ні… Україна зберігає стратегічно правильне мовчання щодо своїх цілей у РФ.

КурАЕС-2-на-Сеймі

Поки писався цей матеріал, російські стрічки новин двічі повідомили про «захоплення Курської АЕС» українськими військами та двічі спростували власні повідомлення. На тлі цієї істерики розповідь про АЕС «Курськ» та «Курськ-2» виглядає особливо колоритною.

Отже, у Курській області на лівому березі річки Сейм у місті Курчатів стоїть КурАЕС, що працює рівно наполовину потужностей. Із чотирьох енергоблоків працюють два – решту було зупинено назавжди у 2021 та в січні 2024 рр. через  закінчення ресурсів. П'ятий блок взагалі не добудований і не буде ніколи добудований – таке рішення було ухвалено ще 2012-го.

2019-го на руїнах недобудови російський актор і режисер Данило Козловський зняв фільм «Чорнобиль», і на цьому історія чергової грандіозної російської забудови закінчилася. Цілком можливо, що бюджетні кошти були розпиляні в нуль, і модернізація станції перестала становити інтерес для «Росатому», у розпорядженні якого знаходяться і будівництво, і запуск, і робота російських АЕС взагалі.

Натомість у 2013 році вирішили будувати нову АЕС під боком у старої – у селі Макарівка. Будівельникам наказали: запустити енергоблоки нової станції до того, як виведуть з ладу агрегати на першій КурАЕС. Поставили крайню дату – 2020 рік. Звичайно, всі терміни були зірвані, дати запуску перенесли на 2024 і 2025 роки. У новинах безупинно писали про рекордні темпи будівництва та не менш рекордні обсяги. Так, нещодавно на новій КурАЕС-2 спорудили 179-метрову градирню - найвищу в Росії (до цього найвищою вважалася градирня Нововоронезької АЕС - 171 м).

Для довідки: градирня, вона ж вежа, служить для охолодження води, яка забирає зайве тепло АЕС або ТЕС, щоб уникнути перегріву. Саме така градирня диміла днями на Запорізькій АЕС – російські окупанти, мабуть, підпалили шини чи ще щось. «Обстріли», «як і атака безпілотників» (як заявляли російські ЗМІ), самим градирням не надто страшні – товщина їхніх стін здатна витримати і серйозніший вплив.

Чи запрацює нова КурАЕС-2, чи ні – покаже час, але 179-метровий орієнтир, що піднісся над курськими лісами, може прислужитися для ЗСУ…

Приходячи, вимкніть світло

Насправді ні КурАЕС-1, ні КурАЕС-2 Україні не потрібні – зі своїми розібратися б. Курськ, Курська область і всі куряни, які там проживають, теж не предмет мрій, та й, на відміну від Росії, Україна ніколи не ставила перед собою загарбницьку мету. Це видно хоча б по тому, як війська йдуть селами та селищами: жодного унітаза не вкрадено, жодної мікрохвильової печі, в чужі будинки не заселяються, місцеве населення не ображають.

Взяти під контроль атомну електростанцію можна хоча б для хорошої плюхи на залишках російської репутації: не треба було забирати чуже (ЗАЕС) – не довелося б віддавати своє. Вимикати або розбирати станцію також ніхто не буде, хоча спокуса велика: багатогодинний блекаут для Курської, Брянської та Білгородської області та неможливість вирячитися в телевізор, можливо, трохи провітрили би мізки жителів російського Чорнозем'я, які вітали удари по наших електростанціях. Показати, як це виглядає зсередини, плюс узимку, плюс уночі.

"Найбільшими споживачами електроенергії Курської АЕС є такі підприємства, як Михайлівський гірничо-збагачувальний комбінат, Білгородська дистанція електропостачання ПВЗ, Курська дистанція електропостачання МЗ, Курська підшипникова компанія, «Курскрезинотехніка», «Курськхімволокно», «Газпром трансгаз Москва», Курське лінейне виробниче управління магістральних газопроводів і т.д." - розповідає довідник, ніби перераховуючи всі «законні військові цілі» для ЗСУ.

З погляду спостерігачів, гріх не скористатися моментом. Але військові, як і раніше, тримають язик за зубами – і правильно роблять. Єдине, що сказали: в окупанти не записувалися, територію анексувати не збираються.

"Все йде за планом"

Щодо КурАЕС-2, то вона готова навряд чи наполовину, і зараз там істотно скорочені роботи. "Росатом" каже, що все йде за графіком, незважаючи на надзвичайну ситуацію. Пропагандисти в соцмережах активно пишуть єхидне «Ви ще дійдіть до АЕС!» на адресу ЗСУ, а потім акуратно припускають, що буде, якщо таки дійдуть. І нічого хорошого у них не вигадується.

Населення в напівнепритомності заздалегідь п'є воду з йодом як протирадіаційний засіб. Медики голосять про шкоду такої «профілактики» – їх ніхто не слухає. Десь поруч скиглять біженці, евакуйовані до наметових містечок у чистому полі. Верховний головнокомандувач РФ, він же президент Путін, мовчить після того, як промимрив щось на кшталт «ну так же не можна». У телевізорі на всіх каналах порівнюють рейтинги кандидатів у президенти США... Добре нині в Курській області, цікаво!

Мовчить МАГАТЕ, зберігаючи дивовижний спокій щодо КурАЕС, – втім, у ситуації із захопленням Запорізької станції вони також демонстрували повний дзен, зрідка висловлюючи легке занепокоєння. Мовчить "Росатом": він уже сказав, що на АЕС посилено охорону, – і досить.

З Москви надходить інформація «з кулуарів»: експерти при Раді безпеки РФ у своїй доповіді радять російському керівництву в найкоротші терміни підготувати евакуацію мешканців Курська та Курчатова, а також «провести низку заходів щодо інформування населення про засоби, що вживаються у разі можливого радіоактивного забруднення у радіусі 150 км від Курської АЕС».

У місцевих телеграм-каналах – переможна повістка та щасливі обличчя курян із гуманітаркою. Все йде за планом.

До речі

Наприкінці 2022 року Головне управління розвідки Міноборони України отримало інформацію, що російські військові використовують територію КурАЕС та її інфраструктуру для зберігання та обслуговування ракет. За даними розвідки, до підземних ангарів підприємства «Курськатоменергоремонт» у районі селища Іваніно Курської області представники ЗС РФ завозили ракети до комплексів С-300.

Тоді в ГУР МО України заявили, що цей «об'єкт підвищеної небезпеки, безпосередньо наближений до Курської АЕС (місто Курчатів), використовується російськими ЗС у військових цілях. А саме: для прихованого розміщення та обслуговування боєприпасів до ракетного озброєння та іранських БпЛА. Не виключається наявність у зазначених підземних сховищах іранських балістичних ракет».

Так це чи не так – можливо, і хочуть дізнатися Збройні сили України.